Фото: УНІАН
До Верховної Ради 15 січня внесено законопроєкт №2740, більш відомий як «Маски-шоу стоп -3». Цей документ націлений на IT-бізнес, який найчастіше потерпає від безпідставного вилучення серверів та техніки силовиками. Подібна сьогоднішньому законопроєкту ініціатива надходила до Верховної Ради в січні 2019-го, але наприкінці серпня її відкликали.
Законотворці, серед яких є й колишні учасники ринку, новим законом хочуть заборонити вилучення обладнання. Виключення — якщо сервер та техніка є доказами у справі. Якщо ж доказом є інформація, її вилучення можливе лише шляхом копіювання, але з чітким описом у протоколі.
В іншому випадку дії правоохоронців каратимуть позбавленням волі до 12 років. Але зробити це буде нелегко. Для цього треба довести, що ними завдано істотної шкоди. Згідно з законом, це має бути сума понад 102 тис. грн, пояснює адвокат Arzinger Олексій Задоенко.
Депутати також вирішили дати чітке визначення того, що розуміється під електронними інформаційними системами, мобільними терміналами, носіями інформації.
Як пояснюють автори законопроєкту, попередні закони — так звані «маски-шоу стоп-1» та «маски-шоу стоп-2», спрямовані на захист бізнесу під час обшуків, — виявились недостатньо дієвими.
Один з них з'явився 2017-го, другий — 2018 року. Причиною їх прийняття стало стрімке зростання тиску силовиків на бізнес. Як свідчать дані статистики, кількість щоденних обшуків зросла зі 150 2013-го до 250 2017 року.
Зокрема, перший закон передбачав заборону вилучення техніки, але водночас дозволяв силовикам забирати техніку для експертизи або у випадку, коли доступ до обладнання обмежувався власником або паролем. Це і стало лазівкою для правоохоронців.
«Часто саме неповернення техніки протягом довгого часу паралізує роботу компаній та виконання власних зобов’язань перед клієнтами та партнерами. Окрім матеріальних збитків, незаконні дії завдають репутаційної шкоди»
У середньому для сервісної IT-компанії, в якій працює 100 людей, вилучення техніки коштуватиме $24 тис. на день, розповідає керівник EPAM Ukraine Юрій Антонюк.
Утім, «набіги» силовиків шкодять не лише компаніям, а й іміджу країни, зауважує президент корпорації SoftServe Тарас Кицмей. Він, як і інші керівники компаній, підтримує законодавчу ініціативу, але наголошує на складнощах її реалізації без підтримки силових органів.
«Влада намагається зупинити цей безлад, але цього немає з боку силовиків. Покарання, яке застосовують до них зараз, їх не лякає», — зазначає він.
Подібну проблему вбачає Задоенко. Він говорить, що найбільший ризик для прийняття змін — саме позиція правоохоронних органів:
«Вони аргументують це затратами на спецзасоби для копіювання інформації з електронних носіїв, оскільки законопроєкт створює нові перепони для безпідставного вилучення техніки».
Раніше було набагато легше арештовувати майно, яке вилучено після обшуку, пояснює адвокат юркомпанії «Ілляшев та Партнери» Денис Нєнов. За його словами, новий законопроєкт ускладнює легалізацію силовиками результатів неправомірного вилучення, що значно посилює захист бізнесу.
Однак він зауважує, що у законодавстві залишаються норми, які нівелюють його повністю. Йдеться про дозвіл суду на вилучення техніки та право вилучати те, що не зазначено в ухвалі. «Фактично залишається можливість існування сьогоднішньої практики вилучення під час обшуків», — зазначає він.
Депутати також можуть повторити помилку «маски-шоу стоп-1», бо в законопроєкті все ж таки передбачено можливість вилучення техніки у випадку, якщо вона є доказом. Саме це знову може стати лазівкою, підсумовує партнер Eterna Law Андрій Астапов.