Компанія YouControl у підсумках аналітичного дослідження «Перевірка контрагента: особливості та тренди» інформує, що у 2020 році про зростання кількості шахрайств в Україні вказали 20% опитаних компаній. Водночас про понад 10 випадків шахрайства на рік частіше за інших зазначали у промисловості, медицині/фармацевтиці, закупівлях, транспорті/логістиці та будівництві/нерухомості.
Чому саме ці галузі найбільше наражалися на шахрайство минулого року? За якими схемами ошукують компанії в Україні та як правильно перевірити контрагента?
Чому більше ошукують компанії з конкретних галузей?
Промисловість, медицина, закупівлі, транспорт і логістика, а також будівництво сьогодні представлені високим рівнем конкуренції в Україні. Відтак, для успішного бізнесу вони потребують постійного пошуку нових ринків, партнерів та клієнтів.
Водночас своєрідні «перегони» у вигідніших контрактах та їхній більшій кількості часто призводять до неналежної якості перевірки потенційного контрагента, співпраця з яким може виявитися більше ризиком, ніж реальною ймовірністю отримати прибуток.
Під удар насамперед потрапляють компанії, які на балансі мають певні виробничі потужності, будівлі, землі у власності або користуванні, великі об’єми товару, нерухомість для подальшого продажу або здачі в оренду тощо.
Наприклад, промисловість у 2020 році стикнулася з великим шахрайством у зв’язку з тим, що у ній великі грошові потоки, а системою перевірки контрагентів володіють ще не всі суб’єкти господарювання.
Щодо шахрайств у галузі медицини та закупівель, то це безпосередньо пов’язано зі світовою пандемією COVID-19.
Під удар особливо потрапляють компанії з виробничими потужностями.
У 2020 році Україна мала велику потребу в засобах індивідуального захисту, медичних препаратах та медичного обладнання. Державні та приватні установи в найкоротші терміни намагалися забезпечити країну всім необхідним. Через високий попит активізувалися шахраї, які виготовляли та розповсюджували неякісні медичні товари.
А ось сфера нерухомості щороку відрізняється високим рівнем шахрайства. На превеликий жаль, у нашій країні існує безліч схем, які з кожним роком змінюються. Зокрема, це не офіційні веб-портали, підробка правовстановлюючих документів, внесення неправдивих відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інше.
Сфера нерухомості щороку відрізняється високим рівнем шахрайства.
Які наслідки шахрайства для компаній?
За висновками дослідження YouControl, 40% компаній, які постраждали у 2020 році від шахраїв, винними у неправомірних діях частіше всього вбачають клієнтів. 24% респондентів зазначили, що їхні компанії постраждали від конкурентів. А майже 19% отримали «приємні несподіванки» від своїх же колег-співробітників.
При цьому адвокат Дмитро Никифоров розповів , що надто багато взаємодій між компаніями зараз проходить на основі довіри, нерідко платежі проводять на умовах повної передоплати, а всі договори та супровідні документи вже підписуються постфактум. Це створює додаткові ризики та навіть стимулює недобросовісних контрагентів до порушень та шахрайських дій.
У цілому ж шахрайство у бізнесі часто стосується випадків заволодіння майном компаній. Водночас його можна поділити на декілька видів:
- рейдерські захоплення,
- заволодіння майном недобросовісними контрагентами,
- заволодіння майном/розтрата майна працівниками компаній.
Що стосується випадків рейдерства, то, як правило, шахрайство здійснюється шляхом внесення змін до реєстраційних документів компаній у частині власників (засновників) та в частині керівництва на підставі підроблених документів (як правило, довіреностей, судових рішень). А саме з метою отримання права повного керування компанією та розпорядження її майном (товаром, нерухомістю, рухомим майном).
Анастасія Гурська
адвокатка, керівниця адвокатського бюро «Анастасії Гурської», голова Комітету із захисту бізнесу Спілки українських підприємців
Водночас експерти зазначають, що частими випадками шахрайства в бізнесі сьогодні є і заволодіння грошовими коштами з боку найманого топменеджера. Скажімо, інвестор довіряє керування своїм бізнесом та активами керівнику, а останній займається не розвитком компанії, а задоволенням власних інтересів. Наприклад, укладаючи угоди на свою користь, збільшуючи свої статки та зменшуючи активи підприємства, іноді до доведення його до банкрутства.
Також у зв’язку зі зменшенням доходності бізнесу та населення у 2020 році непоодинокими були і факти укладення договорів на придбання товару без його оплати. При цьому контрагенти купували товар з відстрочкою оплати, знаючи завчасно, що не зможуть за нього розрахуватися, оскільки є неплатоспроможними та фактично мають майно у податковій заставі, невиконані зобов’язання тощо.
Ризиками також можуть бути як зрив контракту, втрата очікуваного прибутку чи товару, необхідність захищати інтереси в довготривалому, витратному та не завжди результативному судовому процесі, так і фінансові санкції з боку інших партнерів та держави.
Водночас судові спори та кримінальні провадження можуть тягнутися роками, поки буде отримано судове рішення та притягнуто винних осіб до кримінальної відповідальності. За цей час бізнес може втратити напрацьовані ділові зв’язки та зазнати репутаційних втрат. Адже як можна говорити про надійного контрагента, якого довели до банкрутства або чиїм бізнесом заволоділи невідомі особи.
Судові спори та кримінальні провадження можуть тягнутися роками.
Для прикладу, якщо взяти сферу нерухомості/будівництва – хто захоче купувати нерухомість або інвестувати в будівництво, якщо компанія має проблеми з рейдерським захопленням або її майном заволоділи треті особи, зазначає експертка.
Внаслідок шахрайських дій порушується нормальний процес ведення бізнесу. Компанія втрачає гроші і не отримує товар, який так само мала поставити іншому контрагенту. Тому добросовісна компанія, яка потерпіла від шахрайства, додатково може отримати позов від свого контрагента за порушення строків поставки, ще й може отримати штраф. Це додаткові витрати часу та грошей на юристів.
Дмитро Никифоров
керівник юридичної фірми Барген, адвокат
Адвокат Олександр Кудрявцев розповів про непоодинокі проблеми, які можуть виникнути і з комунальними підприємствами (далі — КП). Вони в фармацевтичній галузі є основними контрагентами-покупцями.
Проблема може виникнути тоді, коли КП, маючи борги, судові рішення про їхнє стягнення та вже відкриті виконавчі провадження, не бажаючи платити своїм постачальникам, раптом вирішує реорганізуватися та створити нове підприємство шляхом виділення.
Водночас передають усі свої зобов’язання з погашення заборгованості новоствореному КП. Здавалося б, нічого поганого. Але у чинному законодавстві не існує прямої норми, яка б зобов’язувала «старе» чи «нове» КП повідомляти кредитора про своє виділення.
Окрім того, в ЄДРПОУ не міститься інформація про реорганізацію «старого» КП шляхом виділення. «Старе» КП так і залишається в статусі зареєстрованого, так би мовити, «живого» підприємства, яке й надалі начебто працює. Таким чином, складається зручна ситуація для КП-боржника. Борг є, навіть рішення суду є, виконавче провадження відкрито, але на рахунках нічого немає, майна нема, борг платити нічим.
Отже, постачальник своїх коштів не отримає ніколи, якщо випадково не дізнається про таку реорганізацію та не заявить свої вимоги до новоствореного підприємства через суд.
Як надійно перевірити контрагента?
«Обізнаний – значить озброєний». Софія Кикіш говорить, що на допомогу підприємцю приходять відкриті державні реєстри, спеціальні системи з набором інструментів для перевірки, ну і звісно, кваліфіковані послуги професійних юристів із проведення повного due diligence майбутнього партнера.
На сьогодні загальнодоступною є інформація щодо чинного статусу підприємства, його учасників та кінцевих бенефіціарів, розміру статутного капіталу, видів діяльності фірми, наявності податкового боргу, судових справ та виконавчих проваджень, в яких фігурує компанія, тощо.
У більшості випадків для перевірки контрагента потрібно знати таке: якщо ФОП — індивідуальний податковий номер особи чи прізвище, ім’я та по батькові; якщо юридична особа — повне найменування або код ЄДРПОУ чи назву підприємства.
Олександр Кудрявцев умовно ділить такі реєстри на:
- а) реєстри загальної інформації, які містять інформацію про назву, адресу, статус підприємства, податкову історію, наявність заборгованості з заробітної плати, наявність відкритих судових справ тощо;
- б) спеціальні реєстри, які додатково можуть бути використані, в залежності від виду діяльності контрагента, наприклад, для отримання інформації про наявність у контрагента ліцензії, дозволів тощо.
Перевірити свого контрагента можна, скориставшись реєстрами, які адмініструються держорганами, та доступ до яких є відкритим, наприклад:
- Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- Електронний кабінет платника податків;
- Єдиний реєстр боржників;
- Єдиний реєстр судових рішень;
- Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
- Реєстр підприємств, установ, організацій України, що мають заборгованість із заробітної плати;
- Реєстр виданих будівельних ліцензій;
- Реєстр ліцензій на провадження діяльності, в галузі торгівлі лікарськими засобами та інші.
Висновки: необхідна єдина, відкрита база контрагентів
Сьогодні система перевірки контрагентів в Україні є доволі розвиненою та, застосовуючи різні ресурси, можна суттєво знизити ризики співпраці з ймовірними шахраями. Закритими для компаній у більшості випадків залишаються статутні документи, фінансова звітність та арешти на банківських рахунках. Таку інформацію потрібно вимагати безпосередньо від партнера.
Разом з тим є над чим працювати. Держава має прямою нормою в законодавстві зобов’язати підприємства, які реорганізуються, повідомляти про це, насамперед, кредитора. А також вносити ці дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Для того, щоб максимально запобігти зловживанням недобросовісних бізнесменів, також необхідно створити єдину, прозору, безкоштовну загальну базу з перевірки будь-якого контрагента, з повною його історією, починаючи з моменту створення. Але чи потрібно це державі? Питання залишається відкритим.
