Facebook Pixel

Історія про 16 тисяч поправок. Хто і навіщо гальмує прийняття «антиКоломойського» закону

Прийняття закону про банки, або так званого «антиКоломойського» закону, головне положення якого — неможливість ексвласників націоналізованих банків (насамперед Приватбанку) повернути собі фінустанови, виявилося під загрозою зриву.

Станом на 22:00 6 квітня депутати внесли до нього 16,3 тис. поправок, що затягне схвалення закону Радою на невизначений час. Це ставить під загрозу надання Україні траншу Міжнародним валютним фондом, оскільки прийняття закону є однією з головних умов МВФ для продовження співпраці з нашою країною.

Хто і навіщо подавав поправки

Як повідомив народний депутат з фракції «Голос», перший заступник керівника комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк на своїй сторінці у Facebook, найбільше поправок до проєкту закону, а саме понад 6 тис., подав позафракційний депутат Антон Поляков. У листопаді 2019 року його виключили з фракції «Слуга народу». Майже 1,7 тис. поправок надійшло від Ольги Василевської-Смаглюк, яка наразі є депутатом від «Слуги народу», а раніше працювала журналістом на каналі "1+1", що належить Ігорю Коломойському.

Що стосується решти поправок, то їх подали депутат з групи «За майбутнє» Віктор Бондар (1,9 тис.) і нардепи від «Слуги народу» — Дмитро Чорний (майже 1,8 тис.), Олег Дунда (понад 1,6 тис.), Сергій Демченко (майже 1,5 тис.), Олександр Дубінський (майже 1,2 тис. правок) та інші.

Поляков у своєму Telegram-каналі пояснив, що зробив це для захисту банківської системи від можливого свавілля топ-чиновників. На думку Полякова, у прийнятій в першому читанні редакції законопроєкту є норми, які відкидають Україну на рівень «бананових республік».

Зі свого боку Василевська-Смаглюк у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» заявила, що мета поданих нею поправок — привести проєкт закону у відповідність до чинного законодавства.

«Документ суперечить кільком статтям Конституції, порушує Європейську конвенцію, а також має неточності, які ламають Господарський, Цивільний та інші кодекси. Я б не хотіла, аби законопроєкт, якщо він стане законом, оскаржили в Конституційному суді, а президент його ветував».

Ольга Василевська-Смаглюк

Ольга Василевська-Смаглюк

народний депутат, фракція «Слуга народу»

Василевська-Смаглюк також додала, що виступає за те, аби закон писався не тільки під олігарха, але й враховував інтереси ексвласників інших фінустанов, які мають претензії до Нацбанку.

Утім, іншої думки дотримується інвестбанкір Сергій Фурса, який на своїй сторінці у Facebook зазначив, що поправки подають депутати, на яких має вплив Коломойський, і роблять вони це для того, аби загальмувати роботу парламенту, зокрема, прийняття антиКоломойського закону.

«Основне питання — що тепер з цим абсурдом робити. Просто голосувати правку за правкою не можна. Бо поки депутати це робитимуть, економіка летітиме в прірву», — заявив Фурса.

Кредит від МВФ

«АнтиКоломойський» закон, як і ринок землі, який Рада після внесення понад 4 тис. поправок все ж відкрила, є основними вимогами Міжнародного валютного фонду для підписання з Україною нової кредитної програми.

За словами Фурси, внесення понад 16 тис. правок до антиКоломойського закону ставить на кін долю всієї країни.

Quote«Цілий рік йти за поправками не можна. Часу немає, адже гроші потрібні ще на вчора, а завтра вони будуть потрібні ще сильніше. За поточної кризи їх можна взяти тільки у Фонду. Не буде його — не буде грошей. Не буде грошей — буде економічна катастрофа», — заявив він.

Лідер «Слуги народу» Давид Арахамія в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» зі свого боку стверджував, що для прийняття закону є певний дедлайн, а розгляд поданих поправок у комітеті, а не в залі парламенту ще більше затягне його ухвалення.

За його словами, є три варіанти розгляду поправок: домовитися з їх авторами, аби ті їх відкликали; внести в Раду виключно схвалені комітетом поправки або розглянути їх повністю шляхом проведення засідань навіть вночі.

Варто зазначити, що вивчати поправки до проєкту закону депутати мають уже на найближчому позачерговому засіданні Ради. Найімовірніше, воно відбудеться 9 квітня.

Подякувати 🎉