Наприкінці листопада австрійський Meinl Bank, перейменований на Anglo Austrian Bank, у суді оскаржив рішення центробанку ЄС щодо відкликання ліцензії на банківську діяльність. Цей банк був одним з каналів міжнародних транзакцій десятків українських банків, до яких є претензії у силових структур і регуляторів. Єдиний реєстр судових рішень на сьогодні містить понад 390 документів, в яких згадується Meinl. З ним працювали збанкрутілі банки, як-от «Фінанси та кредит», «Южкомбанк», «Київська русь», «Дельта Банк», «Конверс-Банк» і багато інших.
Meinl був одним з небагатьох банків, які погоджувалися майже вільно працювати з банками країн Східного блоку. Ще з часів СРСР Meinl Bank AG, Frick, Witer були рідкісними банками, через які працював радянський уряд. У 1990-х і 2000-х десятки банків у різних країнах Східного блоку – в Росії, Україні, Латвії і т. д. – стали його активними клієнтами
Наш співрозмовник — Ярослав Ломакін – займається питаннями міжнародної фінансової оптимізації з кінця 1990-х, працюючи з юрисдикціями, як-от Британія, Австрія, Кіпр, Сінгапур і т. д. Власник Honest & Bright, однієї з найвідоміших компаній з питань податкової оптимізації, з офісами в Лондоні, Києві та Москві, він розповів журналісту The Page про те, які схеми сьогодні популярні серед бізнесменів і до чого призвела міжнародна політика тотального контролю за фінансовими потоками, а також про наслідки закриття.
– Що означає закриття банку Meinl і його суди з центробанком за право працювати?
– Meinl – один з останніх монстрів. У нього, мабуть, дуже хороша підтримка, тому що ЄЦБ відкликав його банківську ліцензію, а суд припинив дію цього відкликання. Ми розуміємо, що за цих умов банку складно функціонувати. Банк заявив, що готовий 10% вкладів видати готівкою (кешем) і 90% – борговими вимогами, забезпеченими іншими банками.
– З яким запитом до вас приходять клієнти? Які основні тренди в оптимізації фінансових потоків для колишніх країн Східного блоку?
– Головний тренд – надзвичайна закритість світової фінансової системи, в якій стала очевидною потреба все контролювати та перевіряти. І клієнти приходять з питанням про те, чи можна їм взагалі створити фінансовий потік. Банки настільки все «затиснули» (тому що, зі свого боку, їх «затиснули» регулятори), що кожна транзакція стає складною.
– Наскільки просто сьогодні відкрити рахунок для клієнта з України?
– Непросто – банки дуже насторожено дивляться на клієнтів. Тому просто відкриттям рахунку за кордоном запит вже не супроводжується. Щоб іноземний банк (в США або Європі) погодився працювати, під цей рахунок відкривають юридичне представництво в країні банку, показуючи фактичну присутність в країні відкриття рахунку. Тому зараз оптимізація орієнтується на банки. Ми спочатку дивимося, куди і як будуть йти фінансові потоки, а вже потім будуємо схеми під ці вступні.
– Що виграють від політики тотального контролю фінансові регулятори?
– Я не розумію, з якою метою відбувається таке «закручування гайок». Можу припустити, що таким чином намагаються вибудувати контроль над більшістю процесів. Щоб світ став абсолютно прозорим. Контролювати цей «кришталевий» світ в результаті не виходить, але проблем для звичайного бізнесу додалося.
– Експерти говорили, що, наприклад, перевірки банків у Латвії з подальшим їх закриттям і штрафами за порушення фінмоніторингових законів ініціювали у ФБР...
– Я вважаю, що ми говоримо про глобальну тенденцію. Хоча сенсу в ній я не бачу, тому що ті, хто продовжував працювати в тіні, так і продовжують. Просто тепер схеми прикриті прозорими та чистими операціями.
– Наведіть приклади поширених тіньових операцій.
– Поширені підроблені інвойси, з різних юрисдикцій. Як при СРСР були цеховики, у яких були і гроші, і машини, і картини, але їх мало хто знав. Так і зараз. Люди переходять на новий рівень анонімності. Ти ходиш в піджачку фабрики «Більшовичка», але з золотими гудзиками. Мало хто це може відразу зрозуміти.
Іноді такі юрисдикції, як Болгарія, Чехія, Вірменія, Казахстан, звучать, як локації для безпечного проведення схем. Як і Уругвай, і Перу. Ці схеми майже одноденні. І по суті, мова йде про підробки – відвертий кримінал, коли чорне видається за біле. Це криміналізація всього сегменту, де раніше працювали легальні схеми податкової оптимізації.
– Як змінюється вартість схем «закручування гайок» і криміналізації?
– Це залежить від того, що Ви використовуєте. Є компанії, які активно використовують готівку. Вартість готівки коливається в межах 8-20% для легальних схем. Але ми цим не займаємося.
Якщо, скажімо, компанії потрібна напівготівка – тоді компанії розкидають транскордонні платежі на карти, наприклад, пулу перекладачів або програмістів, які, наприклад, перекладають «Отелло» монгольською мовою чи пишуть ІТ-код для невідомої компанії. Умовний замовник в США виплачує компанії-посереднику $100 млн, а вже ця компанія розкидає за красивими договорами пулу виконавців. Якщо б ця компанія була юрособою в Україні, вона повинна була б утримати податки. Але компанія іноземна, і в договорах з хлопцями нічого про податок немає. І під 8% організовується така схема.