Nissan Leaf другого покоління потужніший, місткіший, далекобійніший і виглядає дорожчим за свої 948,7 тис. Але найголовніше — тепер продається в Україні офіційно.
Nissan має унікальний івент, формат якого варто було б запозичити й іншим глобалістам. Те, що ми називаємо «кругосвіткою», або круговим оглядом, японці називають на диво просто – «360 градусів». Івент Nissan 360, що проходить раз на чотири роки, – своєрідна звітно-вибіркова конференція, що демонструє як новинки всіх брендів на всіх ринках, так і концепти з прототипами.
І не просто демонструє — гостям дозволено майже все, аж до вичавлювання всіх фрешів із концепткарів. Мені раз і назавжди запам'яталося знайомство зі спортпрототипом Leaf Nismo RC. Як пояснили автори гоночного електрокара, він мав продемонструвати, чого може досягти інженерний геній, не обтяжений межами техрегламенту та споживчими якостями на кшталт часу зарядження батареї та автономності.

Nissan Leaf Nismo RC. Фото: Сергій Суховський
Навіщо ощадливим японцям знадобилося витратити $18 млн на «оживлення» дрімкара, завдання якого – привертати увагу на автосалонах? Це я зрозумів лише тепер. Точніше, спочатку відчув у таких незвичних для електрокара якостях, як інформативність і відточеність реакцій. Чутливість просто зразкова, справжня old school.
Сервіс
З 2010 року Leaf розійшовся по світу майже 600-тисячним тиражем, ставши наймасовішим електромобілем у нашому сузір'ї. А ось в Україну він потрапив лише тепер – з появою другого покоління. І встиг дорогою трохи застаріти: дебют Leaf II відбувся у 2017 році. Запізнився? На відміну від технофриків, трендсеттерів та інших модників, з погляду обивателя в цій паузі є суттєвий плюс. Як ви розумієте, обслуговування та надто ремонт батарейних автомобілів – процедури дуже специфічні, що потребують особливого обладнання та спеціально навчених механіків. У нових «електричок» перші рік-два йдуть на усунення дитячих хвороб, деякі з яких лікуються лише відкличними кампаніями. Тому наш покупець від цієї затримки не так втратив, як придбав.

Nissan Leaf першої (праворуч) та другої генерацій. Фото: PhotoDrive
Екстер'єр
А друга генерація суттєво відрізняється від попередниці. Загалом їх ріднять назва та формфактор. А ось відмінностей набагато більше. Найприємніша з них – не менш впізнавана, але більш стримана зовнішність. Таке відчуття, що маркетологам стало ніяково за маніфестну імпозантність першої серії, яка своєю химерною стилістикою буквально кричала, що «я не така». Стилістично «двійка» куди ближче до інших «ніссанів» – більше граней та глянцю, але без колишнього кітчу.

Новий Leaf удвічі потужніший за колишній. Їхати на ньому повільно – все одно що спускатися з гори кроком. Можна, але важко. Фото: PhotoDrive
Найкраще гострохарактерну пластику демонструє двоколірне забарвлення кузова: темно-червоний низ і антрацитовий верх. Любителям червоного та чорного така краса обійдеться в додаткові 27,8 тис. грн.
Керованість
Чудово, коли «електричка» їде так само азартно, як і виглядає. Перше покоління «ліфів», як і їх прямі конкуренти на кшталт Chevrolet Bolt і Vokswagen ID.3, привчили нас до прісності відчуттів водія. Друга генерація в цьому сенсі може здивувати навіть тих, хто ріс на хот-хетчах на кшталт перших «фокусів». Іноді вона їде навіть надмірно азартно — а запас її тяги такий, що швидко забуваєш про те, що означає розрахувати обгін. Втім, свій азарт є і у встановленні рекорду ощадливості з новим режимом Eco-Mod.

Ємність батареї Nissan Leaf зросла на 160%, а дальність пробігу на одній зарядці – на 120%. Фото: PhotoDrive
Завдяки особливому режиму рекуперації про педаль гальма можна забути: вона потрібна лише для ввімкнення двигуна та зміни передач. У решті випадків достатньо акселератора. Під час його відпускання в їздовому режимі e-pedal «двійка» розвиває уповільнення до 0,2g. Тобто зупиняється як укопана – Leaf у буквальному значенні переміг інерцію. Перші два дні я час від часу змушений був розганятися перед лежачими поліцейськими, надто самовпевнено скинувшись на під'їзді до них. І незлим тихим словом згадував того, хто заощадив на активації стоп-сигналу. Точніше, мені про нього нагадували водії ззаду.
Завдяки інтелектуальній педалі електрокаром можна керувати лише акселератором. А значить, із ним впорається будь-який новачок, адже зникає головний страх — переплутати педалі.
Хочеться сподіватися, що саме за такими драйвовими моделями найближче майбутнє електромобілів. Нехай і в короткостроковій, перехідній перспективі, що охоплює період пересадки автомобілістів із нафтової голки на електричну. Так, батарейні авто помножили на нуль усе те, що було настільки цінне: вміння клацати передачами, кількість кінських сил, максимальну швидкість, час проходження Північної петлі.

74% власників Nissan Leaf впевнені, що наступним автомобілем буде саме електрокар. Фото: PhotoDrive
Так, вони прогресують швидше за айфони, стаючи з кожним роком усе ефективніші, далекобійніші та швидкозарядніші. Але водночас залишаються такі ж вихолощені в плані емоцій водія, як і 10 років тому. А значить, одного прекрасного дня перетворяться на такі ж бездушні гаджети із синтетичністю тактильних відчуттів, як смартфони та планшети. Новий Leaf щонайменше відстрочив цей вирок, адже за допомогою одного натискання він перетворюється з доктора Джекілла на містера Хайда. А сам власник сімейного електромобіля – з офісного планктону щонайменше на Макса Ферстаппена, який у реальному житті ганяє набагато краще, ніж у віртуальних перегонах.

Nissan Leaf другої генерації. Фото: PhotoDrive