Якщо завтра апокаліпсис – ціни Changan Hunter не буде. Але поки що війна не світова, ціна на модель є – чи вартий цей пікап своїх грошей?
З назви моделі зрозуміло, що мова піде про пікап з Китаю. Про пікап досить новий: перша згадка про вихід на ринок цієї моделі датується квітнем 2021 року, і то – це був тільки реліз американського R&D центру Changan, що в штаті Массачусетс, про те, що вони зробили нову класну машину для всього світу, а безпосередньо на ринки Hunter потрапив ще пізніше. В Україну доїхав і зовсім нещодавно. А тепер питання – чи можете ви уявити, що в новому китайському авто немає жодного – жадного! – кольорового дисплею. Що за диво? Але – таке буває, і це далеко не головний сюрприз Changan Hunter.
Фото автора
Хто тут мисливець?
Для початку розберемося з неймінгом – щоб раптом вас не ввести в оману, про що ми взагалі тут говоримо. У 2023 році Changan оновив свій пікап – він отримав новий дизайн і гібридну силову установку. За традицією новинку назвали Hunter Plus, але на деяких ринках він називається просто Hunter, тому треба розуміти, що в нас – оригінал, тобто машина без плюсу, без електромотора, і виходить, попередньої версії. Насправді – ні, бо просто Hunter продовжує випускатися і продаватися паралельно з Plus. Але знайти де і як – складно, тому що Hunter не завжди Hunter, на різних ринках він може називатися Changan F70, Kaicene F70, Changan Lantuozhe, а також… Peugeot Landtrek, Fiat Titano та Ram 1200. Так, по суті це все один автомобіль. З китайськими клонами все більш-менш зрозуміло, та і з рештою теж ніяких таїн. Першоджерело цього різноманіття – F70 і Landtrek, моделі, які паралельно розроблялися тандемом Changan та PSA. Отака цікава колаборація. Проте у різних моделей можуть бути різні мотори, коробки, різне оснащення, а у нас – близький до прабатька варіант з подвійною кабіною, 1,9-літровим дизелем, механічною КП і аскетичним салоном.
Фото автора
Має бути серйозно
Він великий. Для розуміння, наприклад у Fiat є бразильський Toro (він же Ram 1000), теж не маленький пікап, але цей і назвали Titanо – ну щоб все було відразу зрозуміло. Toro – великий, Titano – ще більший. База – 3180 мм, довжина – 5330, висота – 1877 мм. Ну так щоб було зрозуміліше, це суттєво більше, ніж новий Mitsubishi L200, і трошечки менше Ford Ranger. Серйозний автомобіль, який і виглядає серйозно. Чесно, от новий Hunter Plus зі своїми техно-приколами мені подобається менше, тут все більш брутально, просто, зрозуміло. Втім, якщо ви бачили Peugeot Landtrek – ви бачили і Hunter, різниця буде тільки в деталях. Звісно, вони сильно відрізняються, але загальне враження близьке. Головна відмінність екстер’єру – у Changan більша і зухваліша решітка радіатора, а це вже справа смаку. В цілому – дуже непогано, така собі нахабна вантажівка. І виглядає одночасно і класично, і – сучасно.
Фото автора
Смартфон не діставати
А от салон – ні. Знову повернемось до історії – перши країни, які отримали Hunter – Чилі, Гватемала, Азербайджан, Нова Каледонія (де це взагалі), Бонайре (господі, а це?) і Саудівська Аравія. Можливо, причину треба шукати тут, бо за набором країн вже зрозуміло, що це не іграшки, це авто для реальних задач і конкретних покупців. Тому тут немає чого розводити красу, все має бути максимально просто і гранично зрозуміло. Тому – аналогові прибори, ну так, з невеличким екранчиком бортового комп’ютера, механічна коробка передач, класичний ручник, звичайний кондиціонер, а не якийсь там клімат-контроль. Але головне – оце дивне радіо з монохромним дисплеєм на торпедо.
Фото автора
Apple Car Play? Ні, не чули. Ми не чули й про Bluetooth. Та ладно, навіть про AUX! Диво та й годі. Про всяк випадок уточню: в інструкції з експлуатації воно називається Варіант В, тому – певно існує варіант А, з нормальним підключенням смартфону. Якщо в нас буде саме цей варіант – це вирішує проблему. А поки можна послухати музику з флешки. Як працює – не знаю, я живу флешку не бачив років п’ять.
Фуріоза-стайл
Пластик жорсткий, по стиках є зазори – але це не баг, а фіча, так і мало бути, тримається все міцно, нічого не скрипить і не стукає.
Фото автора
Сидіння – тканинні, підлокітники – і на дверях, і на центральному бардачку – з штучної шкіри. Взагалі щодо салону – це навіть не ретро-стиль, а саме справжнє ретро. Але візьмемо якийсь сучасний просунутий пікап з його купою електроніки, тач-скринами і відсутністю фізичних кнопок: ви можете уявити Фуріозу в салоні такого? А от у Hunter – легко. Бо те все полетить відразу, а це буде працювати. Мабуть, з цих міркувань салон в Changan Hunter саме такий. Іншої причини я не бачу.
Фото автора
Подушки задніх сидінь дуже легко піднімаються і там є невеличкі ніші – нічого суттєвого не заховаєш, але аптечка та інше обов’язкове барахло помістилось, то й добре.
Фото автора
Ще й місце залишилось. Третина спинки теж відкидається, але за нею можна заховати хіба що конверт з грошима. Спинки надто вертикальні, втрьох, не дивлячись на розміри авто, буде тіснувато, тому на другому ряду буде комфортно, але якщо їхати не дуже далеко і без третього зайвого.
Фото автора
У водія – по ергономіці все норм, ні до чого тягнутися не треба, я собі сидіння поставив трошки вище, ніж звик – ну тут компоновка зобов’язує. Таким чином, мені видно край капоту, дуже непоганий огляд по боках, дзеркала не заважають в поворотах (що вдається не всім навіть преміальним SUV), тому єдина проблема з орієнтуванням – це здоровенний кузов, а камер, як ви зрозуміли, немає. Є парктронік, але я саме та людина, яка від природи не вірить парктронікам, тому я паркувався заднім ходом як в кіно – з відкритою дверкою водія і головою назад. В принципі, як виявилось, парктронік дуже адекватний, але – олд скул так олд скул. Ми й не таке вміємо.
Не Isuzu. Ну і добре
А от що вміє Changan Hunter – це вже інша справа. Двигун, як вже згадувалось, 1,9-літровий трубодизельний. Коробка – 6-ступенева механічна. Привід, звісно, повний.
Фото автора
Щодо мотора – тут є багато припущень: хтось говорить про коріння Isuzu, десь шукають французький слід, але – його маркування D20TCIE 1.9, і ні, це повністю китайський агрегат, вироблений Weichai Power на замовлення PSA. Для розуміння – ця компанія власник Moteurs Baudouin (французькі судові мотори), співвласник KION Group і перший китайський спонсор Scuderia Ferrari (з 2013 по 2016 рік). Явно не остання компанія Китаю. Мотор 150-сильний, з максимальним крутним моментом 340 Нм, причому в діапазоні 1800-2800 обертів, дуже класна полка. Ви тільки послухайте, як він звучить – ось чому тут не потрібна ніяка музика! Для справжнього офф-роудера – це вже пісня, на холостих – як справжній тракторець, на обертах реве як звір – супер!
Фото автора
До роботи коробки в мене жодних претензій немає, але довелося певний час звикати. Зчеплення спрацьовує вже в самому низу, і машина у вас може трошки смикнутися – що з такими габаритами дуже небезпечно. Але з часом все налагоджується: ти розумієш, що перша передача тут – це на свято, рушати можна з другої, передачі перемикаються чітко, важіль працює приємно, ходи його не маленькі, промахнутися з передачею неможливо. Вже десь на швидкості 70-80 км/год підказчик рекомендує перемикатися на шосту, тобто розуміємо, що всі передачі налаштовані під більшу вагу, не на пустий автомобіль. Але мені особисто це ніяк не заважало – на трасі все одно оптимальний максимум 110-120 км/год, а це десь 2500 обертів – комфортно. І витрати палива в такому режимі на трасі 10-11 л на 100 км (в місті було трохи менше, але загалом за весь тест у мене було рівно 10 л на «сотню»).
Фото автора
Позаду цілком очікувано – ресори, а от попереду – двоважільна незалежна підвіска. Мені сподобалось, як Changan Hunter слухається керма (ну хіба що діаметр розвороту трохи завеликий), та і взагалі щодо підвіски – ніяких зауважень. Не підстрибує, не розгойдується, без зайвих кренів. Так, трохи трясе, але знову ж таки – не може бути інакше, бо тут може бути 4-5 пасажирів і ще тонна у кузові – цю вагу треба ж втримати. Мені за комфортом та керованістю Changan Hunter сподобався, дуже непогано.
Повний – вперед!
Ну і нарешті про головне. Повний привід. Він тут жорсткий, підключається вручну, що має свої нюанси. Наприклад, на трасі в дощ ви все одно будете їздити на задньому приводі, бо на дорозі з твердим покриттям підключати повний привід не можна взагалі і розганятися більше 70 км/год — теж. Але з іншого боку – на піску чи в багнюці Changan Hunter буде впевнено вигрібати всіма чотирма, і мені на тесті просто не вдалося знайти умов, щоб перевірити його справжні можливості.
Фото автора
Тут 17-дюймові диски з резиною 265/65, з такими колесами він і так майже все проходить на задньому приводі. Довелося навмисно закопати його в пісок, але підключення передньої осі вирішило проблему вмить – Changan Hunter просто поїхав. Проте мені не вдалося знайти примусового блокування заднього диференціалу – що дивно, бо, здається, у брата Peugeot Landtrek воно є. Тут же ви можете примусово включити повний привід, наступний рівень – повний з пониженим рядом передач, можна кнопкою відключити ESP, а також ввімкнути систему допомоги на схилі. Це все. Проте роздатка – BorgWarner, одного з найкращих світових виробників диференціалів, елементи шасі – від японського SOMICK, електроніка – Bosch, тобто має бути все надійно і впевнено. Знову ж таки, ця система повного приводу – не для баловства, а виконання простих і зрозумілих задач: перевезти вантаж з пункту А в пункт В за любих дорожніх умов. І вантаж не маленький – кузов один з більших у класі, 168 на 165 см (між арками 122 см), плюс Hunter може ще тягнути причеп вагою до 3,5 тонн!
Фото автора
Поза часом
Отже, чи варто купувати Changan Hunter, чи принаймні розглядати його як варіант? Якщо ви шукаєте пікап, щоб косити під Кевіна Костнера з «Єллоустоуна» – точно ні. І тим більше, якщо плануєте їздити на ньому містом. Якщо вам потрібен пікап для роботи, наприклад, для розвозки генераторів по далеких селах – так. Однозначно варто звернути увагу військовим і різним службам, що працюють у важких умовах. Можливості в нього широкі, двигун і ходова, здається, поза зоною ризику, от щодо кузовного заліза нічого не скажу – тут вже на свій ризик. Але раз у нього такі брати – теж теоретично все має бути добре.
Фото автора
Чи варто обирати його серед конкурентів? Тут теж все просто. Peugeot Landtreck в Україні стартує з 1 446 300 грн, Changan Hunter – з 1 330 000 грн. Різниця майже в 3 тис. доларів при вартості в 32 тис. – наче й небагато, але: в стартовій комплектації Peugeot буде круїз-контроль, вже згадане блокування заднього діфа, мультимедійка з Mirror Screen і… біла емаль, бо за нормальний колір треба доплатити ще 20 тис. грн. А, ну і логотип Peugeot на капоті. У Changan колір як в нашому варіанті – огонь, а решта – то вирішуйте самі, чи воно вам взагалі треба. Бо купити Hanter з цими опціями не можна, в нього одна комплектація, ну і взяти Landtreck без них теж. Порівнювати з іншими конкурентами немає сенсу – буде інший тип приводу, вантажопідйомність, підвіска, щось іще.
Changan Hunter – досить грубий і, вибачте за це слово, брутальний автомобіль, і не знаю, наскільки комфортно буде з ним на довгій дистанції, але тест у мене вийшов емоційний – ми знайшли спільну мову і сподобались одне одному. Але – для цього ви маєте любити такі автомобілі. Ті, що не міняються в часі.
Фото автора
Читайте також
