Ті, що зцілюють мозок і душу: психологи, клінічні психотерапевти та психіатри

Сьогодні психолог — одна з професій, які мають найбільший попит. довідалося, як розібратися в тому, який фахівець вам потрібен, у яких випадках і до кого звертатися.

Уявіть, що у вас є унікальний інструмент: скрипка Страдіварі, перегоновий болід або меч із дамаської сталі. Ви дорожитимете скарбом — запрошуватимете фахівців для профілактичного огляду та налаштування, можливо, придбаєте сейф або укладете договір з охоронною фірмою. І це зрозуміло, коли йдеться про подібні цінності. Але в кожного з нас є не менш унікальні інструменти, що в прямому сенсі не мають аналога в усьому Всесвіті — наші мозок і психіка. Шкода, але люди здебільшого не тільки практично нічого не знають про те, як влаштований і працює мозок (навіть вченим не все зрозуміло в цій області), але також бояться звертатися до професіоналів, якщо мозок або психіка починають «давати збої».

Не можна заперечувати, що в історії не тільки радянської, а й західної психіатрії був період, коли лікарі не стільки допомагали пацієнтам, скільки обслуговували інтереси влади. І прийти на прийом до психіатра або потрапити до психіатричної клініки означало накликати на себе серйозні наслідки, отримавши клеймо божевільного на все життя. Але це все в далекому минулому. Сьогодні можливий анонімний прийом, а крім того, на роботу не тільки психіатра, а і психотерапевта, психолога поширюється норма про нерозголошення того, що обговорювалося на сесіях.

Якого фахівця обрати — психолога, клінічного психотерапевта чи психіатра. Фото: Roman Kraft / Unsplash

Як визначити, чи потрібен вам психолог

Психолог — це людина, яка має психологічну (часто вже не медичну, а гуманітарну) освіту, яка вислухає й підтримає вас у важкій життєвій ситуації. Зверніть увагу: тільки ви маєте право вирішувати, наскільки успішно ви справляєтеся з проблемами та наскільки вони важкі. Так, для однієї людини розлучення стане важкою травмою, а для іншої — звільненням. Одна людина сприйме відмову на робочій співбесіді спокійно, а хтось відчує власну нікчемність.

Але чи лише в разі настання травмувальної ситуації або її повторення варто звертатися до психолога? На це питання відповідає аналітично орієнтований психолог психологічного центру Altera Вадим Скварко:

«Психолог потрібен для того, щоб робити душевне життя краще. Якщо приходить хвороблива тривожність або трапляються перебільшені побоювання, буде цілком логічним приділити увагу своїм почуттям, переживанням і фантазіям. Краще, коли по допомогу звертаються просто для того, щоб зробити життя приємнішим, відносини ближчими й надійнішими, а особистісну реалізацію повнішою і змістовнішою».

Його колега з бельгійського Федерального центру охорони здоров'я клінічний психотерапевт Джером Вермуелен додає:

«Не завжди проблема або запит є зрозумілими від самого початку — іноді проходить дві або три зустрічі, перш ніж я розумію, що клієнт хотів би змінити і як».

І тут важливо зрозуміти, що клієнт психолога — не пацієнт, різні професіонали навіть по-різному називають саму роботу: зустріч, сесія, співбесіда.

Чому близькі люди не замінять психолога

Але що такого особливого в роботі психолога, адже фактично це просто розмова. Так чи не простіше (й дешевше) отримати підтримку від рідних, близьких, друзів? На думку Джерома Вермуелена, відповідь криється насамперед у досвіді фахівця: людина може розлучитися, але це не дає їй права консультувати інших в області сімейних відносин, а тим більше давати директивні поради.

Його колега нейропсихолог Андрій Васін додає:

«Дуже важливими є також конфіденційність, відсутність оцінки й непотрібних порад. Звертаючись до психолога, клієнт не відчуває провини за те, що «вантажить» своїми проблемами оточення».

Скільки часу потрібно працювати з психологом

Дуже часто в потенційних клієнтів виникає питання: як зрозуміти, наскільки ефективною є робота фахівця та скільки сесій має пройти для того, щоб розв'язати проблему? Адже від цього також залежить кінцева вартість роботи з психологом, що важливо. Джером Вермуелен говорить:

«Кожен випадок є унікальним, але сучасні методи роботи (як-от когнітивно-поведінкова терапія) відрізняються від класичного психоаналізу й не вимагають роками ходити на прийом. Робота з психологом — це ваш спільний проєкт, і тільки клієнт визначає комфортну для нього швидкість опрацювання, але взагалі для того, щоб клієнт відчув полегшення, достатньо до десяти зустрічей. Я також рекомендую обговорити питання оплати заздалегідь — вважайте це інвестицією у ваш майбутній добробут».

А його колега Вадим Скварко додає:

«Є випадки, коли травма, що сталася в ранньому дитинстві, залишається на все життя, і тривала психотерапія допомагає поліпшити якість життя за наявності травми або навіть використовувати її як посилення розвитку. Якщо проблема не настільки глибоко проникла в душу людини, може вистачити й п'яти — десяти зустрічей, щоб розібратися з причиною та позбутися болісних переживань. Часто людина відчуває полегшення вже тоді, коли ухвалює рішення звернутися по допомогу».

Коли потрібен клінічний психотерапевт або психіатр

Як і в будь-якого фахівця, у психолога є межа своєї компетенції, коли він зобов'язаний визнати й повідомити клієнту про те, що його випадок вимагає звернення до клінічного психотерапевта чи психіатра. На жаль, таке трапляється не часто — річ і в неопрацьованості сфери психологічних послуг, і в непорядності окремих психологів — хто захоче втрачати платоспроможних клієнтів? Утім, бувають випадки, коли зволікання є смертельно небезпечним. Провідний спеціаліст і засновник Інституту нейропсихіатрії США психіатр доктор Дейл Арчер пояснює:

«Усі ми іноді сумуємо, у всіх бувають погані дні або паршивий настрій. Питання в тому, чи має це все під собою підґрунтя і скільки триває пригніченість: день-два або вже кілька місяців? Чи виникають у вас суїцидальні думки — це може бути не тільки планування смерті, але й фантазії про те, що всім буде легше без вас і краще б ви взагалі не народжувалися. Однозначна ознака того, що вам необхідний психіатр, — якщо ви калічите себе (ріжете ножем, бритвою, видираєте волосся), а потім відчуваєте полегшення».

До ознак того, що вам потрібен клінічний психотерапевт або психіатр також належать тривале застрявання в ситуації (два роки тому помер дідусь, а людина й досі не вийшла зі стадії гострого горя), різкі й неприємні перемикання, коли вас буквально викидає з навколишньої дійсності в травматичну ситуацію. Наприклад, ви спокійно їдете в автомобілі й раптом бачите навколо себе ДТП, яке пережили кілька років тому — можливо, у вас посттравматичний розлад і його основна ознака — флешбек.

Сюди ж — панічні атаки, хвилі паніки й жаху, що раптово накочуються, і зазвичай не тривають довго, але істотно впливають на якість життя. Наприклад, людина, що відчула панічну атаку в метро, може взагалі відмовитися від їзди в ньому. Вадим Скварко також додає:

«У разі втрати зв'язності мовлення, різкої й раптової зміни настрою, появи марення або галюцинацій, болючої апатії необхідна психіатрична допомога».

Дейл Арчер уточнює, що звернення до психіатра дасть пацієнтові можливість у найкоротші строки з'ясувати причину його стану — це може бути не психічна хвороба, а наслідки травми голови або іншого захворювання (наприклад, онкології). Крім постановки діагнозу, досвідчений психіатр, що не один рік працює з тією чи іншою проблематикою, може порадити пацієнтові додаткову допомогу. Як стверджує Джером Вермуелен, це може бути як участь у групі підтримки, так і арттерапія або заняття спортом для розслаблення або скидання напруги.

Ще одна найважливіша відмінність психолога від клінічного психотерапевта чи психіатра — тільки останні два, люди з медичною освітою, можуть виписувати лікарські препарати. Психолог не може призначити «таблетки від депресії», він навіть не має права лікувати депресію, бо це компетенція лікаря — приватного або державного, це пацієнт вирішує сам. І можливість коригування доз препарату або препаратів — також відповідальність лікаря.

Коли допомога потрібна близьким пацієнта

Підтримка може знадобитися не тільки самому пацієнтові, але і його близьким. За словами Джерома Вермуелена, людина з психічною хворобою вкрай рідко самостійно приходить по допомогу:

«Зазвичай у таких людей втрачено критичність щодо їхнього стану та вчинків, особливо якщо йдеться про перший прояв — маніфестацію хвороби. Найчастіше зі скаргами на неадекватну поведінку звертаються рідні, рідше — друзі або колеги».

І в такому разі психіатр знову-таки може порекомендувати збори групи підтримки для рідних або постійну підтримку психолога. Але що робити, якщо рідні помічають зміни в поведінці людини, а сама вона до лікаря не поспішає? Вадим Скварко запевняє, що це можуть бути як вікові зміни (наприклад, у літньому віці), так і ознаки хвороби: «Якщо сама людина чинить опір зустрічі з фахівцем, може прийти хтось із його близьких, щоб дізнатися, як краще поводитися та як допомогти родичу, що страждає. Вплив на людину без її ініціативи може перетворитися на шкідливу маніпуляцію».

Як вибрати свого психолога, психотерапевта та психіатра

Однак мало розібратися в тому, з ким і з чим працює фахівець, важливо також знайти того, хто допоможе саме вам. Звісно, варто вибирати професіонала з профільною освітою, а далі з'ясовувати, чи є в нього досвід успішної роботи щодо необхідної вам проблематики. Наприклад, не всі психологи працюють із дітьми та підлітками, хтось допоміг багатьом сім'ям зберегти стосунки, а когось не цікавить парне консультування. Не один рік обговорюється питання про те, чи варто шукати психолога або терапевта протилежної статі, якщо в людини труднощі в особистих стосунках? Чи в терапії це не важливо? Нейропсихолог Андрій Васін говорить про це:

«Людям здебільшого комфортніше й безпечніше з протилежною статтю, але це індивідуально й залежить від випадку. Дуже важко обговорювати, наприклад, фізичне насильство з іншим чоловіком».

А Джером Вермуелен запевняє: важливо те, що в терапії називають рапортом. Це особливий зв'язок, довіра між фахівцем і тим, хто до нього звертається, почуття того, що ви з терапевтом, так би мовити, «на одній хвилі».

«Потрібно орієнтуватися на почуття власного комфорту. Сертифікати, дипломи, рекомендації допомагають вибрати психолога або терапевта, але найважливіше — вам має бути комфортно із цією людиною. І якщо цього немає, це означає, що саме вам цей фахівець не підходить», — додає Андрій Васін.