Під час нічної ракетної атаки рф на Київ 1 червня дві жінки та одна дитина загинули в Деснянському районі Києва через падіння уламків прямо біля укриття, яке було зачинено. За словами очевидців, люди стукали й кричали, але ніхто не відкрив. Це було укриття в поліклініці, тобто в комунальні власності міста.
Хто має нести відповідальність, чому сховище було закрито і що робити у таких ситуаціях, розбирався 
.
Хто несе відповідальність за доступ до укриття
За словами директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука, жодних скарг про це сховище від людей не надходило.
Поскаржитися на укриття в Києві (воно зачинене, у розбитому стані, не пускають всіх тощо) можна за номером 15–51.
Безпосередню відповідальність за укриття несе балансоутримувач (власник юридичного майна або людина, що утримає його за договором оренди, наприклад), пояснив після трагедії директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук.
За його словами, балансоутримувач визначає комендантів, які повинні відчиняти укриття 24/7 під час повітряної тривоги. Перевірки показують, що зі сховищем усе добре, але потім під час чергової тривоги комендант не приходить і двері залишаються закритими.
«Відповідальність за це має нести власник або керівник установи. Усе буквально залежить від людського фактору: будуть зачинені чи відчинені ці двері», — каже Ткачук.
Сам чиновник запевнив, що за висновками правоохоронних органів, які вже перевіряють його департамент, готовий понести відповідальність.
Тобто перевірок стане більше, але чи змінить це ситуацію докорінно, поки неясно.
Яке покарання передбачене за зачинене укриття
Відповідальність за ситуацію понесуть керівник поліклініки як балансоутримувач і голова Деснянського району (Дмитро Ратніков, якого мер Києва Віталій Кличко попросив відсторонити після трагедії).
В обидвох випадках покарання буде адміністративним, зазначають як представники КМДА, так і юристи: мова йде про штраф до 1500 тис. грн, зазначив Роман Ткачук. Для серйозних штрафів чи кримінального покарання мають бути внесені зміни у закони.
Законопроєкт №7546, який пропонував ввести кримінальну відповідальність за порушення правил цивільної оборони у воєнний час (передбачає штрафи 17-51 тис. грн, виправні роботи до двох років або увʼязнення до трьох років), був внесений у парламент влітку 2022 року, проте не ухвалений.
Адвокат і керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько у коментарі зазначив, що відповідальність справді несе балансоутримувач — керівник установи і голова району. Але питання ускладнюється тим, що деякі норми щодо утримання укриттів протирічать правилам техногенної безпеки.
Наприклад, згідно Протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА №39 (від 23 серпня 2022 року), горища та підвали закладів освіти у комендантську годину тримати відчиненими заборонено. Цей документ підписаний мером.
Чи зобовʼязані власники приватних приміщень відкривати укриття
Київрада 8 червня, за словами мера Києва, звернеться до Верховної Ради, аби встановити відповідальність приватних власників приміщень, де знаходяться укриття.
Ігор Ясько пояснив , що згідно розпорядження КМУ від 25 квітня 2023 р. № 370-р ніхто не може обмежувати доступ до укриття, де б воно не знаходилося: у комунальній чи приватній власності.
Сховища та протирадіаційні укриття цим розпорядженням заборонено передавати у приватну власність. Проте вони могли бути передані раніше або перебувати в оренді.
Воєнний час як особливий період передбачає, що захисні споруди незалежно від форми власності мають бути приведені у готовність. Доступ до такої споруди у разі відмови орендаря здійснюється без її згоди.
Але тут існує нюанс: важливо, чи була захисна споруда виключена з фонду споруд цивільного захисту (якщо це сталося, приватний власник вже нічого нікому не винен).
Що робити, якщо двері укриття зачинені
КМДА після трагедії разом із Віталієм Кличком вирішила, що доступ до укриттів для установ будь-якого типу стає обовʼязковим. Нагадаємо, відповідальність планують поширити також на власників приватних приміщень.
Але що робити, якщо укриття все ж виявилося зачиненим під час тривоги?
У КМДА зазначають, що схема у цьому разі має бути наступна:
Зателефонувати відповідальній особі (коменданту), яка має ключ. Якщо не відповідає комендант, є такі варіанти:
- ДСНС (1545);
- поліції (101);
- контактний центр КМДА (1551)
- Департамент муніципальної безпеки — (044)430-86-26.
Крім того, після можна подати скаргу-звернення до КМДА (за формою або телефонами вище).
Що можна було зробити з укриттями
Перевірки бомбосховищ та укриттів у Києві почалися ще в 2014 році, але тоді все йшло мляво й фактично для галочки. Серйозно до цього почалися ставитися лише з початку повномасштабного вторгнення. За словами Романа Ткачука, усі сховища була не один раз перевірені протягом 2022 року, а сотні нових — введені в експлуатацію.
Але під постом Віталія Кличка у Facebook про додаткові перевірки укриттів, після трагедії стали ширитися невтішні коментарі.
Втім, цю проблему можна було вирішити давно. Є чудовий приклад укриття на ВДНГ, яке відкривається дистанційно охоронцями, щойно починається повітряна тривога.
Керівництво ВДНГ взимку просто обладнало сховище (павільйон 13 — макет вугільної шахти) електромагнітним замком — такі, наприклад, стоять на звичайних під’їздних дверях, але додали можливість відкриття цих дверей через Інтернет.
Тому охоронцям не потрібно щоразу бігати й відривати двері, так само вирішена проблема мародерства, бо двері відкриті тільки під час тривоги, а зсередині приміщення двері відчиняються кнопкою. Довершує систему безперебійник, який забезпечує роботу дверей у часи, коли немає світла.
Ціна такого замку з дистанційним відкриттям — від 10 тис. грн + надійний безперебійник – ще 10-20 тис. грн – отже, ціна питання для КМДА чи приватних установ — 20-40 тис. грн на кожне укриття.
Читайте також
UGB (Укргазбанк) видав перший в Україні кредит для підтримки ветеранів за програмою ЄБРР
