Як помилки комадирів ЗСУ ведуть до великих втрат
DeepState, насамперед відомий своєю мапою російсько-української війни, останніми місяцями часто пише про помилки командування ЗСУ під час різних операцій, які призвели до втрат великої кількості бійців.
The Page в інтерв'ю з співзасновником проєкту Романом Погорілим запитав, наскільки типовою є ситуація значних втрат через помилки командування бригад і вищих начальників і що з цим можна робити.
Не тільки Содоль: від взводу до роти, від батальйону до бригади
27 червня стало відомо, що Богдан Кротевич, начальник штабу бригади «Азов», подав запит до ДБР щодо дій генерал-лейтенанта Юрія Содоля, які призвели до масових втрат особового складу. На «Діпстейт» є аналітика, де рішення Содоля могли призвести до втрат. Проте вже 22 липня Кротевич подав у суд на ДБР, бо останні досі не порушили справ проти Содоля.
Однак, як виявилось із розмови з Романом, Юрій Содоль є далеко не єдиним командиром, який несе великі втрати через погані рішення і при цьому був безкарний до останнього часу. У квітні цього року DeepState писали про великі втрати 115 ОМБр. Згодом командира бригади зняли. Менше тижня тому вийшов розбір із даними від бійців 31 ОМБр про події біля селища Прогрес. Велику кількість бійців оточили через помилки командування, але вони змогли вийти з оточення та вижити.
«На жаль, на сьогодні це типово. Проблема не тільки на найвищому щаблі. Таких генералів багато, але це може бути на різних рівнях, від взводу до роти, від батальйону до бригади і вище. Приклад з Юрієм Содолем показав, що проблема ширша, тому що там проблема ще із ДБР (Державне бюро розслідувань), яке зараз робить якісь дуже незрозумілі речі», – каже Роман.
Як боротися з халатністю деяких командирів ЗСУ
На думку Погорілого, головна зброя проти непрофесіоналізму – гостра публічна реакція. Тільки так можна розворушити деяких командирів, «які живуть на посадах до пенсії», та їх керівництво, щоб вони діяли так, як мали б.
Причиною появи таких командирів є і непрофесіоналізм, і безкарність, і небажання звітувати про проблеми, тобто непоінформованість – все одразу. Своєю чергою панацеєю мали б стати:
«Конкуренція, відбір якості, як і планки, параметри. Війна вимагає багато ресурсів, багато кадрів. Це ті процеси, які наразі важче змінювати, ніж в мирний час. У мирний час легше знаходити потрібних людей і вибудовувати стандарти, давати їм розвиватися. Проте під час війни є бойовий досвід. Гарні командири повинні мати можливість розвиватися. Притягнення до відповідальності винуватих»