Верховна Рада активно працює над судовою реформою, якої багато місяців вимагали від української влади громадськість і міжнародні партнери. Реформування системи правосуддя в Україні планують завершити вже у 2023 році. Щоправда, юридична спільнота наразі критично ставиться до нововведень і вважає, що їм бракує системного підходу. 
дослідило, чи зможуть законопроєкти від президента розв'язати проблему судової гілки влади?
12 червня 2021 року Володимир Зеленський підписав указ «Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки». Документ, зокрема, визначає пріоритети вдосконалення законодавства щодо судоустрою, статусу суддів, судочинства та інших інститутів правосуддя, а також впровадження невідкладних заходів для покращення діяльності правових інститутів. У Стратегії визначено проблеми, які необхідно розв’язати для подальшого вдосконалення функціонування судової влади та здійснення правосуддя.
Нововведення мають вплинути на Верховну Раду, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів, кандидатів на посади суддів і суддів. Усі напрямки Стратегії йтимуть паралельно. Наприклад, реформування судового корпусу починається з перезапуску найважливіших інститутів, якими є Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада юстиції.
З плюсів реформи — діджиталізація та вдосконалення інституту адвокатури. Водночас юристи невдоволені запровадженням «судової карти», яка передбачає перехід до моделі: одна область — один апеляційний суд. У його складі буде створено палати з розгляду кримінальних, цивільних, адміністративних і господарських справ. Тобто на українську систему судочинства чекає чергове перетасування суддів і будівель.
Експерти та аналітичні центри здебільшого оцінюють судову реформу Зеленського доволі неоднозначно. І хоча вона пропонує зміни в правильному напрямку, проте не встановлює чіткого механізму, як саме їх досягти. Про це в коментарі розповіли молодші аналітики VoxCheck Олександра Панасицька та Едуард Дудка.
«Судова реформа наразі переважно базується на «Стратегії розвитку органів правосуддя та конституційного судочинства на 2021 – 2023 роки». Як зазначають у Фундації DEJURE, цей документ навряд чи можна вважати власне стратегією, тобто глобальним баченням необхідних системних змін. Певні позитивні моменти в цьому документі є, але їхня реалізація до системних змін не призведе», — йдеться в їхньому коментарі.
Один із проблемних моментів, за словами експертів, полягає в тому, що стратегія містить переважно загальні формулювання, які можна трактувати досить широко — як у бік реформ, так і в бік консервування статусу кво.
Доволі розпливчастими також є положення Стратегії щодо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — відтак вони не здатні покращити ефективність органу, навіть якщо їх формально виконуватимуть, пояснили у VoxCheck.
І додають, що водночас Стратегія пропонує й деякі справді необхідні кроки, які стосуються позитивних змін. Серед плюсів вони зазначають пункти Стратегії, які повертають кримінальну відповідальність за неправосудне рішення. У рамках реформи також мають скасувати відставку суддів, якщо ті здійснили дисциплінарний проступок.
Стратегія також пропонує запровадити механізм перевірки на доброчесність чинних суддів Конституційного суду та прозору процедуру конкурсного відбору суддів КСУ з можливістю залучати міжнародних експертів.
Вища рада правосуддя
14 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила закон про реформу Вищої ради правосуддя – ключового органу в судовій системі, який передбачає перевірку на доброчесність членів ВРП, а також змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Закон є однією з ключових вимог Міжнародного валютного фонду до України. Він має на меті впровадити в діяльність органів суддівського самоврядування принципи професійної етики та доброчесності. А також пропонує порядок утворення та діяльності Етичної ради, до складу якої входитимуть три особи з-поміж суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України. Ще в ній мають бути три особи, визначені міжнародними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції або у сфері судової реформи впродовж щонайменше останніх трьох років.
До речі, саме вирішальна роль міжнародних експертів у відборі членів ВРП викликала чимало запитань. Закон не влаштовував ані міжнародну спільноту, ані МВФ. Зрештою парламент погодився з тим, що міжнародні експерти матимуть вирішальний голос і зможуть заветувати будь-якого кандидата, який викликатиме в них сумніви. Також комісія з міжнародними експертами визначатиме 32 фіналістів конкурсу, з яких ВРП обиратиме та призначатиме 16 членів ВККС на свій розсуд.
Щоправда, попри те що Венеційська комісія попередньо схвалила цей законопроєкт, сама Вища рада правосуддя закликала парламент його не ухвалювати.
Панасицька та Дудка назвали основні причини, чому, на їхню думку, ВРП розкритикувала законопроєкт:
- Законопроєкт фактично повністю передає всі повноваження обирати/призначати членів ВРП новоствореній Етичній раді. Це суперечить Конституції, оскільки обмежується право інших суб’єктів вільно обирати чи призначати членів ВРП.
- Згідно із законопроєктом, рішення Етичної ради ухвалюють у тому разі, якщо за нього проголосували щонайменше чотири члени, трьох із яких обирають міжнародні організації. Це ставить у привілейоване становище членів міжнародних організацій. Натомість, згідно з Конституцією, формувати конституційні органи мають право лише громадяни України, а не іноземці. Міжнародні партнери можуть виконувати винятково дорадчу функцію.
- У конституційній демократії судова влада та суди не мають зазнавати кардинальних змін. Натомість законопроєкт передбачає втручання в діяльність судової влади.
Вища кваліфікаційна комісія суддів
12 липня цього року законопроєкт про відновлення роботи ВККС отримав президентське вето. Його було повернуто на повторний розгляд до ВР. Ключове значення документа полягає в тому, що він запроваджує нову процедуру відбору Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — це головний орган, який займається добором і оцінюванням суддів та рекомендує їх до призначення на посаду.
Зокрема, президентом пропонувалося:
- привести закон у відповідність до Європейської хартії про закон «Про статус суддів». Для цього визначити, що ВККС має повноваження для ухвалення рішень, якщо до її складу призначено щонайменше 11 із 16 членів за умови, що принаймні 6 із них є суддями або суддями у відставці;
- усунути розбіжності в тексті закону, зокрема щодо порядку ухвалення рішень комісією, яка добиратиме перший склад ВККС;
- ухвалювати необхідні для добору першого складу ВККС рішення не тільки голові ВРП, а й особі, яка виконує його обов’язки.
За інформацією Центру спільних дій, пропозиції президента відповідали Європейській хартії про закон «Про статус суддів», усували розбіжності в тексті, які могли стати перешкодою для відновлення роботи ВККС.
Водночас вони не враховували неузгодженості щодо порядку ухвалення рішень конкурсною комісією, яка добиратиме перший склад ВККС. Зокрема, положення абзацу сімнадцятого пункту 16 розділу І говорить про те, що для ухвалення рішень потрібно щонайменше 4 голоси. А в наступному абзаці зазначено, що в разі однакової кількості голосів «за» та «проти» голоси трьох членів конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними. Однак друга норма не діятиме, адже перша вимагає не менш як чотири голоси для ухвалення рішення.
Аналітики вважають, що в пропозиціях президента варто було прописати два альтернативні порядки ухвалення рішень конкурсною комісією: або більшістю складу комісії – це 4 і більше голосів, або трьома голосами за умови, що два голоси «за» віддали члени комісії, які запропоновані міжнародними організаціями. У підсумку це б збільшило ймовірність ухвалення рішень комісією.
Зрештою 13 липня Верховна Рада ухвалила в цілому закон про перезапуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за вирішальної ролі міжнародних експертів у формуванні ВККС із пропозиціями президента, який раніше ветував цей законопроєкт.
Нагадаємо, що після листопада 2019 року повноваження членів ВККС було припинено внаслідок першої спроби Володимира Зеленського провести судову реформу. І хоча пізніше Конституційний суд визнав ухвалений Радою новий закон неконституційним, комісія однаково лишилася розформованою, а її попередні рішення втратили чинність. Через брак майже третини суддів громадяни змушені місяцями, а іноді й роками очікувати розгляду своєї справи.
В розпорядженні потрапила офіційна відповідь ВККС щодо вакантних місць суддів.
Як видно з документу, загалом можна нарахувати 135 відсутніх суддів, що, очевидно, не сприяє швидкому розгляду справ.
«Про судоустрій і статус суддів»
29 червня цього року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 3711-д. Він вносить зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» і законодавства щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Проєкт врегульовує процедуру добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. До нього подали понад 500 поправок. Одна з них також віддає вирішальний голос у формуванні Вищої кваліфікаційної суддів незалежним міжнародним експертам.
Нововведення дасть змогу сформувати ВККС і запустити процес відбору, кваліфікаційного оцінювання та призначення суддів. Наразі їхній дефіцит складає приблизно 2 тис. фахівців.
Крім того, документом пропонується встановити, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України складається із 16 членів, вісім з яких призначаються з-поміж суддів або суддів у відставці. Також визначається, що максимальна кількість суддів Верховного Суду не може перевищувати 200.
Суд у смартфоні
1 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт № 5246, який називають «суд у смартфоні», — про створення інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Наразі Державна судова адміністрація України (ДСАУ) закінчує роботи з розроблення мобільного застосунку електронного суду «е-Суд».
Зокрема, сервіс «е-Суд» адаптують для роботи в смартфонах і на інших мобільних пристроях. У першій версії програми функціонал такий самий, як у вебверсії «Електронного суду». Не можна буде тільки подати документи безпосередньо до суду.
Законопроєкт має стати частиною проєкту «Держава в смартфоні». Планується, що бюрократичні процедури здебільшого перейдуть в онлайн, і це зможе прискорити судовий процес.
Що можна буде робити в застосунку:
- отримувати інформацію про нові надходження документів у судових справах: судових рішень, повісток про дати судових засідань, документів інших сторін у справі;
- дізнаватися актуальну інформацію про всі судові справи, у яких користувач є стороною, з можливістю ознайомитися з усіма документами в електронному вигляді;
- управляти своїми дорученнями на надання доступу до своїх справ іншим особам.
Висновки
За даними опитування соціологічного центру Разумкова, в українців надвисокий рівень недовіри до судової системи загалом (77,5%), Верховного Суду (69%) та місцевих судів (67,5%).
Реформа судової системи України разом із реформою правоохоронних органів і гарантованим захистом приватної власності мають бути ключовими чинниками для відновлення довіри до влади. Однак що буде на практиці, а не на папері? Як повноцінно усунути корупційний складник роботи судів і «телефонне право» — залежність суду від органів влади чи певних посадових осіб?
Попри деякі позитивні моменти ті законопроєкти, які є в нинішньому вигляді, не можуть комплексно розв'язати всі проблеми судової системи в Україні. По-перше, вони містять занадто багато загальних формулювань замість чітких критеріїв досягнення реформи.
По-друге, вони мають деякі юридичні прогалини та суперечать Конституції. Крім того, законопроєкт № 5067 (про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства щодо підсудності справ Верховному Суду як суду першої інстанції) не розв'язує комплексно проблему Окружного адміністративного суду Києва.
«Кожна зміна влади призводить до запровадження нової судової реформи, не завершуючи реалізацію попередньої, що розтягується на роки, і фактично повністю скасовує всі попередні досягнення. Це головний мінус будь-якої судової реформи, що ми бачили наразі в Україні.
Судова реформа Володимира Зеленського, на мою думку, не має системного багатокрокового підходу та єдиної стратегії. Адже судова реформа — це сукупність законодавчих, інституційних і кадрових змін, спрямованих на покращення судової системи України. Наразі бачимо лише точкові дії.
Із мінусів можна назвати скорочення кількості суддів ВС, що призведе до затягування розгляду скарг, а урізання заробітної плати призведе до неефективності їхньої роботи. Нова ВККС формуватиметься винятково з юристів щонайменше з 15-річним стажем, тобто не з «нових облич», а з представників старої системи».
Нова ВККС формуватиметься винятково з юристів щонайменше з 15-річним стажем.
Коротко з плюсів експертка називає формування нової ВККС із залученням міжнародних експертів і переймання в них міжнародного досвіду, збереження ВККС певної самостійності завдяки затвердженню свого регламенту, перевірка майбутніх членів ВККС на доброчесність.
На думку фундації DEJURE, щоб ефективно реформувати судову систему України, варто перезавантажити Кваліфікаційну комісію ВРП із вирішальним голосом незалежних міжнародних експертів, ліквідувати ОАСК і створити Вищий адміністративний суд за аналогією з Вищим антикорупційним судом. Усе це чинна влада включала до своїх передвиборчих обіцянок.
Крім того, юридична спільнота вважає, що ВР також важливо ухвалювати нормативно-правові акти відповідно до Конституції України, щоб через декілька років не було причин оскаржувати їх у Конституційному суді. А підготовкою та розробленням певних НПА щодо судової реформи в комітетах мають займатися не депутати, а юристи-практики з великим досвідом роботи з залученням міжнародних експертів і з урахуванням усіх недоліків судової системи.
Необхідно також реформувати юридичну освіту: підвищити стандарти підготовки правників, запровадити єдиний кваліфікаційний іспит для правничих професій, перейняти світові стандарти в правничій освіті. Плюс влада має розв'язати питання фінансування судової влади й у такий спосіб підвищити її незалежність.
