Facebook Pixel

Закон №3711-д про відновлення роботи ВККС: що він означає для судової реформи

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) — орган, що добирає суддів та перевіряє їхню кваліфікацію, — відновить свою роботу після майже двох років перерви. Новий склад сформують за участі конкурсної комісії, в якій вирішальний голос матимуть міжнародні експерти.

Контекст

Наприкінці 2019 року Верховна Рада ухвалила закон, яким припинила повноваження тодішнього складу ВККС та визначила порядок формування нового, скоротивши кількість членів комісії. Але потім Конституційний Суд визнав неконституційними низку положень закону (зокрема, скорочення складу ВККС) і рекомендував парламенту якнайшвидше погодити законодавство зі своїм рішенням.

Відтоді процес добору та призначення суддів фактично зупинився. Представники влади та суддівського врядування регулярно повідомляли про брак кадрів у судах та близько 2000 вакансій на посади суддів першої та апеляційної інстанцій.

Влітку 2020-го Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту законопроєкт №3711, який мав виправити ситуацію. Під час розгляду проєкт закону направили до Венеційської комісії, яка в жовтні того ж року надала свій висновок із зауваженнями та пропозиціями до документа.

На початку цього року комітет із правової політики подав до Верховної Ради доопрацьований законопроєкт №3711-д щодо відновлення роботи ВККС, і 29 червня він був ухвалений у другому читанні та в цілому.

Що передбачає закон

До складу ВККС, як і раніше, входитимуть 16 членів. Їх призначить інший орган суддівського врядування — Вища рада правосуддя, а кандидатів відбере конкурсна комісія. Комісія має перевірити кожного кандидата на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності. Самі ж члени конкурсної комісії повинні мати бездоганну ділову репутацію, високі професійні якості, суспільний авторитет та відповідати критерію доброчесності.

Найбільше дискусій виникло щодо складу та порядку голосування першої конкурсної комісії, яка й має перезапустити ВККС після ухвалення закону. Вона складатиметься з 6 членів: 3 — чинні судді або судді у відставці, 3 — експерти міжнародних та іноземних організацій, які надають Україні допомогу у сферах судової реформи та протидії корупції.

Законопроєкт у редакції, підготовленій до другого читання, передбачав, що кандидат на посаду члена ВККС мав отримати схвалення щонайменше 2 членів комісії — суддів та 2 міжнародних експертів. Представники громадських організацій висловили занепокоєння, що в такий спосіб не вдасться обрати доброчесних членів ВККС, адже представники судової влади зможуть заблокувати призначення гідних кандидатів. На необхідності посилення ролі міжнародних експертів у конкурсній комісії у своїй спільній заяві наголосили Посольство США та Представництво ЄС в Україні. На їхню думку, незалежні експерти загрожують тим, хто виграє від наявної системи та прагне зберегти контроль над важелями влади в Україні. Крім того, у висновку щодо законопроєкту Венеційська комісія вказувала, що вітатиме повторення успішної моделі конкурсної комісії з відбору суддів Вищого антикорупційного суду, де міжнародні експерти мали вирішальний вплив на подальшу участь кандидата в конкурсі.

Попри це, профільний комітет відхилив поправку №453, яка мала б надати міжнародним експертам право вирішального голосу. Втім, за цю поправку все ж проголосувало 255 народних депутатів і вона була прийнята. Рішення щодо кандидата вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосують щонайменше 4 члени конкурсної комісії, 2 з яких міжнародні експерти. А якщо голоси розділяться навпіл, перевагу матимуть голоси міжнародних експертів.

Що далі

Відновлення роботи ВККС — важливий, але не єдиний крок судової реформи, що триває. Парламент не ухвалив поправки до законопроєкту, які дали б конкурсній комісії змогу відібрати по одному кандидату на посаду, а Вищій раді правосуддя залишалося б просто затвердити їх. Натомість після конкурсу комісія має запропонувати щонайменше по 2 кандидати на кожну посаду члена ВККС. Вони потраплять на співбесіду до Вищої ради правосуддя, яка матиме можливість обрати певних кандидатів з-поміж інших та ухвалить остаточне рішення. Тобто навіть із конкурсною комісією з вирішальним голосом міжнародних експертів Вища рада правосуддя зберігає суттєвий вплив на те, яким буде остаточний склад ВККС.

Стає очевидно, що в умовах розподіленої системи ухвалення рішень, яка є нині, перезавантаження одного органу судової влади не гарантує успіху судової реформи. Тому її наступним етапом має стати очищення Вищої ради правосуддя. Це передбачено Меморандумом з МВФ та окремо підкреслюється в тому ж висновку Венеційської комісії щодо перезапуску ВККС. Відповідний законопроєкт зареєстрований у парламенті за №5068 і в травні був ухвалений Верховною Радою в першому читанні. Як не дивно, і в цьому випадку основні питання фінальної редакції закону зводяться до формату участі міжнародних експертів в етичній раді, яка перевірятиме чинну Вищу раду правосуддя. Втім, навряд чи без їхнього реального впливу реформа приведе до очікуваних результатів.

Зрештою від якісного оновлення ВККС та Вищої ради правосуддя залежить, чи будуть заповнені доброчесними та компетентними суддями вакантні посади в перших двох судових інстанціях — тих, із якими громадяни та бізнес стикаються найчастіше. Це, у свою чергу, має підвищити якість правосуддя, зменшити навантаження на чинних суддів та прискорити розглядання справ.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора