Закон про конституційну процедуру: на шляху до вирішення кризи? Ч.1

Голова Комітету АПУ з конституційного права, адміністративного права та прав людини

21 грудня 2020 року у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону «Про конституційну процедуру» під реєстраційним номером 4533.

Як зазначається у пояснювальній записці, його метою є урегулювання процедурної і процесуальної діяльності КСУ в межах та обсязі, передбачених ст. 153 Конституції .

Для реалізації поставленої мети необхідним є вирішення наступних завдань:

сприяти належній реалізації прав громадян України на доступ до конституційного правосуддя (як за допомогою безпосереднього звернення із конституційною скаргою, так і шляхом ініціювання конституційних подань та звернень уповноваженими на те суб’єктами);
забезпечити повноту та несуперечність законодавства, що регулює питання порядку організації та діяльності суду, підстави та порядок звернення до нього, а також процедуру розгляду судом справ, виконання його рішень;
удосконалити процедурні та процесуальні аспекти діяльності КСУ, привести вказану діяльність у відповідність до рекомендацій, запропонованих Венеційською комісією у своєму Терміновому висновку.

Проект закону «Про конституційну процедуру» підготовлений у зв’язку із необхідністю практичної реалізації ст. 153 Конституції, яка уповноважує Верховну Раду визначати процедуру діяльності КСУ шляхом ухвалення відповідного закону.

Зокрема, пропонованим проєктом приводяться у відповідність із вказаною конституційною вимогою порядок здійснення судом своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави та порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ, постановлення та виконання його рішень, надання висновків.

У цілому, законопроєкт складається з восьми розділів, що об’єднують у своєму змісті 65 статей, а також положення прикінцевого та перехідного характеру.

Водночас, кожен із розділів унормовує певний комплекс питань, об’єднаних загальною ціллю законопроєкту – на рівні закону врегулювати процедурні аспекти діяльності КСУ.

Розділом І «Основні положення» фіксуються:

мета пропонованого для ухвалення закону,
принципи діяльності суду,

Ним же надається законодавча дефініція конституційної доктрини, викладаються повноваження суду, їхні межі та інші питання загального характеру щодо забезпечення організаційно-правової діяльності.

Зокрема, особливий акцент зміщується на нормативне закріплення Реєстру актів КСУ.

Передбачається, що акти Суду, пов’язані із конституційним провадженням, за виключенням певних випадків, є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення.

Окрема увага зосереджується на запровадженні автоматизованої системи документообігу суду, першорядним завданням якої є забезпечення випадкового, об’єктивного та неупередженого розподілу справ між суддями.

Розділ ІІ вміщує норми, присвячені унормуванню процедурних аспектів звернення до Суду. У цій частині проєкту вирішена низка важливих практичних проблем, що викликані реалізацією особою різних форм звернення до КСУ.

У частині вдосконалення інституту конституційної скарги:

визначені випадки, коли законодавчий акт або окремі його положення вважаються такими, що застосовані в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу;
урегульовано процедуру забезпечення конституційної скарги, а також попередньої перевірки звернень до Суду.

Розділ ІІІ «Відкриття та закриття конституційного провадження, об’єднання та роз’єднання конституційних проваджень» визначає засадничі положення, що стосуються підвищення ефективності здійснення конституційного судочинства.

Зокрема, відбувається уточнення підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у справі.

Важливим є запропоноване положення, відповідно до якого в ухвалі про закриття конституційного провадження у зв’язку із визнанням змісту і вимог конституційної скарги очевидно необґрунтованим, КСУ зобов’язаний у такій ухвалі навести конкретне мотивування неналежності обґрунтування та оцінку по суті доводів, покладених в основу відповідного звернення.

Серед ключових положень Розділу IV «Загальні положення щодо розгляду справ у Конституційному Суді» законодавчо закріпили:

1) пріоритетність усного провадження як форми розгляду у суді, особливо у справах у частині конституційних подань та звернень;
2) формування порядку денного КСУ;
3) особливості проведення засідань та пленарних засідань суду;
4) порядок виклику учасників і залучених учасників конституційного провадження;
5) випадки відмови Сенатом від розгляду справи на розсуд Великої палати;
6) порядок ознайомлення учасників конституційного провадження з матеріалами справи;
7) компенсацію витрат суб’єкта права на конституційну скаргу.

Розділ V проєкту закону зосереджений на нормативному урегулюванні особливостей розгляду КСУ окремих категорій справ.

Зокрема, визначаються особливості проваджень у справах щодо:

а) відповідності Конституції чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їхню обов’язковість;
б) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення президента України з поста в порядку імпічменту.

Далі буде.