
Рейтинг Володимира Зеленського з 10 по 16 травня. Інфографіка: The Page
На початку кожного тижня традиційно публікує свій «Економічний барометр». Він відображає вплив рішень українських чиновників на рейтинг президента Володимира Зеленського. У цьому нам допомагають глави найбільших бізнес-асоціацій, експерти, політологи та підприємці.
Ми проаналізували такі теми, які вплинуть на рейтинг Зеленського:
- підозра Віктору Медведчуку в державній зраді та відправлення його під домашній арешт;
- відставка міністра охорони здоров'я Максима Степанова;
- створення Бюро економічної безпеки;
- регулювання цін на бензин і дизельне паливо;
- підвищення цін на проїзд у Києві.

Генеральна прокурорка Ірина Венедиктова підписала повідомлення про підозру в державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів в окупованому Росією українському Криму народним депутатам від ОПЗЖ Віктору Медведчуку й Тарасу Козаку.
Слідство вважає, що 2015 року вони вступили в попередню змову з Росією для того, щоб видобувати корисні копалини на шельфі Чорного моря, що належать Україні. Крім того, Служба безпеки України, яка прийшла з обшуками до будинку Медведчука, офісу ОПЗЖ і кабінетів політика, вважає, що він переправляв до РФ секретні дані щодо розташування Збройних сил України тощо.
Печерський районний суд відправив Медведчука під домашній арешт до 9 липня, зобов'язавши його носити електронний браслет.
Сам Медведчук назвав те, що відбувається, «політичною розправою за його принципову політичну позицію». Ще до обрання запобіжного заходу він прийшов до Офісу генпрокурора та заявив, що готовий до арешту, якщо буде ухвалено таке рішення. За даними правоохоронних органів, Козак перебуває у РФ.
Такі дії правоохоронців позитивно позначаться на рейтингу президента Володимира Зеленського. Новину про початок рішучих дій проти Медведчука було позитивно сприйнято громадськістю. За словами глави держави, «кум Путіна», як ще називають Медведчука, використовував медіаактиви й державне майно для того, щоб «відверто бити по країні та завдавати руйнівної шкоди державній безпеці». Президент пообіцяв «боротися» з олігархами й надалі, поки всі вони не стануть просто великими бізнесменами. Пізніше буде представлений законопроєкт про деолігархізацію. РНБО, Антимонопольний комітет і Офіс президента вже займаються розробленням закону про олігархів.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль направив до Верховної Ради подання про відставку міністра охорони здоров'я Максима Степанова. За словами нардепа від «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка, Степанов відмовився писати заяву «за власним бажанням». Головним претендентом на його заміну є головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Крім того, минулого тижня написали заяви про відставку міністри економіки Ігор Петрашко та інфраструктури Владислав Криклій.
Рішення уряду позитивно вплине на рейтинг глави держави, оскільки Міністерство охорони здоров'я під керівництвом Степанова «завалило» кампанію з вакцинації населення проти коронавірусу. Про невдоволення його діяльністю, зокрема щодо проведення кампанії з вакцинації, заявляв і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Так, вакцинація в Україні розпочалася пізніше за визначені МОЗ строки, зараз є затримки з постачанням вакцин до країни, а щеплення робить мала кількість населення.

Кабмін створив Бюро економічної безпеки, яке замінить ліквідовану податкову міліцію й отримає статус центрального органу виконавчої влади.
Детективи новоствореного відомства зможуть проводити оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування злочинів, перевіряти державні автоматизовані інформаційні та довідкові системи, реєстри й банки даних.
Створення Бюро економічної безпеки позитивно вплине на рейтинг Зеленського, адже зможе сприяти виведенню бізнесу з тіні й займатися розслідуваннями фінансово-економічних злочинів. За словами глави податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, нормальна робота органу дасть змогу за рік-два подолати тіньовий бізнес.

На період карантину Кабінет міністрів встановив максимальний рівень торгової надбавки до середньої ціни дизельного палива та бензину на рівні 7 грн і 5 грн за літр відповідно. Тепер середня ціна дизеля в травні з урахуванням максимальної надбавки становить 27,89 грн/л, бензину — 30,22 грн/л.
У відповідь на це великі мережі АЗС тимчасово зупинили продаж палива преміальних марок. Так, ОККО зупинила реалізацію PULLS 95 і PULLS Diesel, WOG — 95 Mustang та ДП+ Mustang, KLO — VENTUS 95 і VENTUS Diesel, а SOCAR — NANO 95 і Diesel Nano Extro, пояснивши це нерентабельністю цін.
Однак у Міністерстві економіки пояснили, що держрегулювання цін не стосується «брендового преміального палива». Дія постанови поширюється на автомобільні бензини й дизельне паливо, які входять до переліку товарів, що мають соціальну значущість, а саме на бензин марки А-92, бензин марки А-95 і дизельне паливо (до цього списку їх внесли в середині травня).
Попри те що ця ініціатива нібито має запобігти необґрунтованому зростанню цін на паливо в роздрібних мережах, її розкритикували Нафтогазова асоціація України, Європейська бізнес-асоціація, а також Федерація роботодавців України, заявивши, що це рішення суперечить Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і порушує правила конкуренції. У Європейській бізнес-асоціації навіть заявили, що постанова може спричинити кризу з непрогнозованим забезпеченням нафтопродуктами споживачів і зупинення роботи прозорих автозаправних станцій. Крім того, вона може спровокувати зростання тіньового ринку, а недонадходження до держбюджету у 2021 році через це, за підрахунками «Консалтингової групи А-95», можуть зрости до 22 млрд грн.

Після того як профспілки Київського метрополітену та «Київпастрансу» попросили підвищити ціни на проїзд у метро (з 8 грн до 21 грн), наземному транспорті до 25 грн, а в міських електричках до 78,9 грн, мер Києва Віталій Кличко заявив, що транспорт у Києві дотаційний і збитковий. «Я можу сказати, що собівартість проїзду в транспорті — 15 грн», — заявив він.
Водночас перший заступник голови Київської міської держадміністрації Микола Поворозник опублікував етапи підвищення вартості проїзду в Києві, уточнивши, що остаточне рішення ухвалює Київська міська адміністрація.
Ймовірне підвищення вартості проїзду в Києві було негативно сприйнято громадськістю. Населення передбачає, що сплачувати доведеться більше, але водночас якість послуг, стан маршруток, вагонів метро та іншого не покращиться.