Соціологічна група «Рейтинг» опублікувала результати опитування, що провели на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI). Це опитування вперше поставило питання про ставлення до «Всеукраїнського референдуму про завершення війни».
Здавалося б, сама ідея проведення референдуму під час активної фази бойових дій – це порушення умов, необхідних для демократичного волевиявлення. Проте дослідники вирішили внести таке запитання до свого опитування.
спробував з’ясувати, хто стоїть за цим зондуванням суспільної думки, і поговорив з політологами, аби дізнатися, навіщо ставити таке запитання та як можна інтерпретувати надану українцями відповідь.
Чи можна довіряти цьому опитуванню
Чи підтримуєте ви всеукраїнський референдум про завершення війни. Частина опитування групи Рейтинг для Міжнародного республіканського інституту
Результати опитування демонструють, що 54% респондентів підтримують ідею «Всеукраїнського референдуму про завершення війни» під час війни, проти – 38%. Цікаво, що вибори до Верховної Ради чи президента України підтримують вже менше: 46% та 36% відповідно.
Соціологічна група «Рейтинг» проводить немало відкритих і закритих опитувань в Україні та має всі підстави вважатися надійною. Замовник останнього – Міжнародний республіканський інститут. Ця організація запевняє, що є неприбутковою та непартійною, її програми в Україні фінансується урядами Канади та США, у тому числі через USAID.
Інститут заснували 1983 року, історично він близький до Республіканської партії США: в його керівництві було багато відомих республіканців, у тому числі Джон Маккейн. Проте в Україні діють і схожі установи від Демпартії.
Українські співробітники інституту спочатку пообіцяли незабаром пояснити, чому це питання з’явилося в опитуванні, але попри очікування, редакції на момент публікації відповіді не надали.
Навіщо українців запитують про завершення війни через референдум
Олексій Гарань, професор-політології Києво-Могилянської академії та науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи», підкреслює, що запитання справді виглядає повністю вирваним із контексту, адже навіть не пропонує варіантів закінчення війни.
На думку Олександра Палія, історика і політолога, таке запитання ставлять, аби зрозуміти, скільки людей готові принаймні говорити про замороження війни. Адже референдум може вести або до офіційної здачі територій, або до призупинення бойових дій.
Війна не може завершитись референдумом
Політолог Володимир Фесенко підкреслює, що у будь-якому разі референдум, як і вибори, можна провести лише після того, як військові дії закінчаться. До того ж війна не може завершитись референдумом, бо питання миру не вирішується в односторонньому порядку. Допоки росія не піде на переговори, жодний референдум не допоможе.
Він вважає, що в теорії референдум може стосуватися питання визнання російської мови на рівні державної або легалізації проросійських політичних сил, як однієї з висунутих росією під час майбутніх переговорів умов.
Питання про референдум як бачення завершення війни
Олексій Гарань зауважує, що попри сумнівність самого запитання, його результат можна трактувати цілком позитивно.
Також він припускає, що метою такого запитання може бути перевірка, чи готові українці надати владі карт-бланш на розв'язання цієї проблеми. Але українці хочуть, щоб з ними радилися.
Володимир Фесенко підкреслює, що такою відповіддю українці вкотре показали, що зберігають відданість демократії, а не залишають все на розсуд президента.
На думку Фесенка, ці результати відображають бажання завершення війни: «Більшість хоче завершення війни, зокрема й шляхом переговорів. А соціологи таким завуальованим шляхом також заміряли бажання завершення війни, можливо, навіть шляхом певних поступок, як було в опитуванні КМІС».
Нагадаємо, 2 липня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології опублікував опитування, в якому українців запитували, чи готові вони на поступки заради миру. Більшість громадян – 55% – виступали проти жодних територіальних поступок. 32% – готові відмовитись від деяких територій.
Проте вже запропонований «пакет» домовленостей зі вступом України до НАТО та ЄС, але залишенням Донецької, Луганської областей і Криму в рф, готові підтримати вже 57%, однак більшість людей вибрали це не як легкий вибір.
Частина опитування КМІС щодо готовності до певних поступок заради миру
Зараз всі співрозмовники підкреслюють, що ставлення українців до мирних переговорів, заморозки війни та інших варіантів її закінчення напряму залежить від запропонованих умов і може значно коливатися в обидва боки.
Чому референдум під час війни неможливий: формально і практично
В Україні діє закон «Про правовий режим воєнного стану», що чітко забороняє проведення будь-яких виборів та референдумів під час війни. Також це неможливо за Конституцією. На цьому можна ставити крапку, але й з практичного боку у такій ініціативі є проблеми.
У країні, де мільйони людей опинилися на окупованих територіях, стали внутрішніми переселенцями, перебувають на фронті або за кордоном, гарантувати доступ до виборчих дільниць неможливо.
Також війна породжує інформаційний хаос, а російська пропаганда активно намагається впливати на українське суспільство через дезінформацію. В таких умовах забезпечити інформованість виборців про кандидатів, їхні програми чи суть референдуму є надзвичайно складним завданням. Вони створюють ризик маніпуляцій і спотворених результатів.
Проведення виборів чи референдуму під час війни може сприйматися як відволікання ресурсів і уваги від головного завдання держави – перемоги над агресором. Це підриває довіру до результатів і саму легітимність волевиявлення.
Таким чином, війна позбавляє державу необхідних умов для проведення чесних і прозорих виборів чи референдуму.
Читайте також
