Перестановки в уряді: хто йде з посад міністрів та ким їх можуть замінити

Автор

Артур Гмиря

Одразу шість міністрів подали заяви на звільнення, серед них є ті, хто роками обіймав свої посади. розповідає про всіх топ-чиновників, які звільняються, і що відомо про потенційних кандидатів на заміну, а також нагадує, чим вони запам’яталися.

Денис Малюська: йде останній з першого кабінету каденції Зеленського

Міністр юстиції Денис Малюська перебував на посаді з приходу Володимира Зеленського до влади у серпні 2019 року. При цьому Малюська не був «людиною президента», яку той цілеспрямовано брав у свою команду. Проте він намагався бути корисним Зеленському, наприклад, захищав одіозного заступника голови Офісу президента Олега Татарова та ніколи, як сам казав, «не ліз у політику», тобто не критикував рішення очільника держави.

«Вранці понеділка штірліца ведуть на розстріл. тиждень починається погано», — подумав Штірліц. А якщо серйозно, то цього разу, на відміну від попередніх 100500, усе серйозно», — прокоментував свою відставку Малюська у звичній для нього іронічній манері.

У 2020 році Денис Малюська став одним з ініціаторів реформи пенітенціарної системи, що включала появу платних камер із підвищеним комфортом у слідчих ізоляторах України. Згідно з даними Міністерства юстиції, ці платні послуги принесли державному бюджету 2,8 млн грн у 2020 році.

У 2024 році міністр просував мобілізацію засуджених і допомагав із розробкою відповідного закону на рівні Мін’юсту. На липень 2024-го до лав ЗСУ вступили близько 3,8 тис. засуджених.

Ольга Стефанішина: Мін’юст на додачу до євроінтеграції

Багато хто пророчить місце Дениса Малюськи віцепрем'єр-міністерці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ользі Стефанішиній.

Вона також написала заяву на звільнення, проте у владних кулуарах кажуть, що після того, як її назначать керувати Мін’юстом, Стефанішина, як і раніше, буде займатися євроатлантичними питаннями.

Стефанішина обіймає посаду з червня 2020-го. Цікаво, що вона одна з небагатьох чиновників такого рівня під час останніх виборів у 2019 році балотувалась до парламенту не від «Слуги народу», а від партії «Українська стратегія Гройсмана», проте не набрала достатню кількість голосів.

Повномасштабна війна значно підвищила емпатію європейців до українців, тому нині процес євроінтеграції України активно просувається. 25 червня Україна та ЄС офіційно оголосили про початок переговорів про вступ до Євросоюзу.

Дмитро Кулеба: міністр у тіні президента

Дмитро Кулеба під час зустрічі з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем 29 серпня в Брюсселі. Фото: МЗС

Хоча Дмитро Кулеба і не був у команді Володимира Зеленського із перших днів, але встиг пропрацювати у Кабміні з березня 2020-го. Заяву Кулеби про відставку уже отримав парламент.

МЗС України часто критикували, особливо опозиція, за слабку роботу на Глобальному Півдні, де активно діє росія. Проте за час повномасштабної війни Дмитро Кулеба встиг двічі відвідати країни Африки.

Він ухвалив першу в історії МЗС України стратегію комунікації з країнами Африки і стратегією поводження з Латинською Америкою — другим проблемним регіоном.

Опоненти міністра також критикували його за кадровий підхід до пошуку послів у різні країни, нібито головним критерієм є лояльність до Офісу президента, а не особисті якості. Але варто зауважити, що МЗС і зокрема Дмитро Кулеба постійно перебували в тіні Володимира Зеленського, адже, як говорить голова ОП Андрій Єрмак, «Володимир Олександрович — це наш дипломат номер один».

Замінити Дмитра Кулебу має Андрій Сибіга

Очікується, що МЗС очолить Андрій Сибіга, з 2024-го перший заступник міністра закордонних справ.

Уже можна побачити оцінки, буцімто це свідчить про «перемогу Єрмака у зовнішній політиці», бо Сибіга до приходу в МЗС з 2021 року був заступником керівника Офісу президента і фактичним радником Офісу з питань міжнародних відносин. До цього Сибіга п’ять років працював послом України в Туреччині.

Олександр Камишін: з Мінстратегпрому на іншу посаду, пов’язану з обороною

Олександр Камишін запам'ятався значною відкритістю та публічністю на відміну від своїх попередників. У нього однозначно вдавалося добре виступати й доносити позиції України як за кордоном, так і всеередині

«Написав заяву на звільнення з посади міністра. Готуюсь до закритого звіту перед комітетами економіки і оборони, а також до відкритого звіту у Верховній Раді. Продовжу працювати в оборонці, але в іншій ролі», — написав міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в телеграмі.

Камишін обіймав міністерську посаду з 21 березня 2023 року, до цього був головою правління АТ «Укрзалізниця». Останнім часом він наголошував, що українське ВПК здатне виробляти втричі більше зброї, але на неї немає грошей. З його приходом у Мінстратегпром, здається, сталося вдале перезавантаження галузі, проте офіційні дані щодо воєнного виробництва засекречені, тому говорити мовою фактів тут важко.

Поки невідомо, як далі буде розвиватися кар’єра ексміністра, але зрозуміло, що у владі його цінують, тому великі шанси побачити його на новій високій посаді.

Хто може очолити Мінстратегпром замість Камишіна

Крісло міністра пророчать двом людям: заступнику Камишіна Сергію Боєву або чинному голові Укроборонпрому Герману Сметаніну.

До Мінстратегпрому Боєв тривалий час спочатку працював у банківській сфері, а згодом у галузі видобутку нафти. Герман Сметанін у свій 31 рік встиг побувати генеральним директором державного підприємства «Завод ім. Малишева» та директором Харківського бронетанкового заводу.

«Молодий прогресивний лідер. Пройшов свій шлях в ОПК від інженера до керівника заводів», — так описав його здібності міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін.

Ірина Верещук: відставка і можливий функціонал Міністерства з питань реінтеграції

Ще із часів балотування до ВРУ від «Слуги народу» ЗМІ відносили Ірину Верещук до спікерів, які спілкуються зі ЗМІ на будь-які теми. У 2019 році в ефірі 112 каналу, говорячи про НАТО, вона, наприклад, казала, що «нам не можна йти туди, де нас не чекають».

Їй часто нагадують інтерв’ю 2020 року телеканалу «Аллатри» — проросійської релігійної секти, де вірять в об’єднання слов’ян під головуванням путіна, звинувачуючи в підтримці цієї організації.

У 2020 році Верещук балотувалась у мери Києва від «Слуги народу». Це була найдорожча виборча кампанія серед усіх кандидатів, проте голосів вона отримала замало (5,44%).

З листопада 2021-го Ірина Верещук стала міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Після повномасштабного вторгнення росії міністерство явно потребує змін. Одним із варіантів майбутнього Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України є переформатування його профілю під потреби сучасності.

Можливо, воно стане виконувати функції анонсованого Володимиром Зеленським нового «міністерства української єдності». Проте хто може очолити такий проєкт та чи буде він насправді реалізований, поки невідомо.

Олександр Стрілець: зміни в Мінекології

Написавший заяву про звільнення голова Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Стрілець останнім часом займався реформами нашого законодавства щодо довкілля та особливо роботи з відходами, аби воно відповідало стандартам ЄС.

Також міністерство займалося реформою Держекоінспекції — ключового органу, який контролює виконання природоохоронного законодавства в Україні, стан довкілля та екобезпеки. В Україні до цього часу були величезні прогалини в цьому сегменті законодавства, тому реформа стала однією з умов вступу України до ЄС.

Стати новим міністром потенційно може Світлана Гринчук, чинна заступниця міністра енергетики України.

Хто ініціатор перестановок у Кабміні

Цікаво, що кожен міністр написав заяву про звільнення з власного бажання. Денис Малюська якось казав, що у нього завжди лежить у шухляді заява «за власним бажанням», і натякав, що такі листи мають багато його колег.

Зрозуміло, що такий відхід міністрів в один день не є їхньою змовою. Цілком можливо, що вони отримали «прохання» з Офісу президента, який, за твердженням опозиції, повністю контролює Кабмін і його діяльність, хоча формально це має бути повністю незалежний орган. Але ж українці добре усвідомлюють реальність. Опитування «Чесно» демонструє, що 58% громадян розуміють, що Офіс президента впливає на Верховну Раду, 59% заявили про вплив на Кабмін.