Американські дослідники заявили, що вони визначили ймовірне місце розгортання в Росії ракет 9М370 «Буревісник» — нової ядерної крилатої ракети з ядерним боєзарядом, яку Путін назвав «непереможною». Він заявив, що ракета, названа НАТО SSC-X-9 Skyfall, має практично необмежений радіус дії та може обійти протиракетну оборону США. Але деякі західні експерти заперечують його заяви та стратегічну цінність «Буревісника» і вказують на небезпеку, пов'язану з радіаційним забрудненням. нагадує про кілька історичних прикладів створення подібних озброєнь, які підтверджують простий висновок: «невразливий «Буревісник» — блеф путінської Росії.
Що показали космічні знімки
На знімках, зроблених 26 липня компанією Planet Labs, дослідники виявили будівельний проєкт, що примикає до сховища ядерних боєголовок, відомого під двома назвами — «Вологда-20» та «Чебсара» — як потенційне місце розгортання нової ракети. Об'єкт знаходиться за 475 км на північ від Москви.
Деккер Евелет із аналітичної організації CNA заявив, що на знімку видно будівництво дев'яти горизонтальних стартових майданчиків. Вони розташовані трьома групами всередині високих насипів, щоб захистити їх від атак та від випадкових вибухів інших ракет.
Майданчики з'єднані дорогами з будинками, де ймовірно обслуговуватимуться ракети та їх компоненти, а також з існуючим комплексом з п'яти бункерів для зберігання ядерних боєголовок.
«Це місце призначене для великої стаціонарної ракетної системи, а єдина велика стаціонарна ракетна система, яку Росія в даний час розробляє, — це Skyfall», — сказав Евелет. Декілька аналітиків, які вивчили ці знімки, погодилися з його висновками та припущеннями.
Як випробовують «Буревісник»
У доповіді Національного центру повітряної та космічної розвідки ВПС США за 2020 рік йдеться про те, що якщо Росія прийме на озброєння «Буревісник», це дасть Москві «унікальну зброю з міжконтинентальною дальністю польоту».
Однак неоднозначне минуле цієї зброї та її конструктивні обмеження викликали сумніви у восьми експертів, опитаних Reuters щодо того, чи змінить її розгортання ядерні ставки для Заходу та інших противників Росії.
За даними Nuclear Threat Initiative (NTI), правозахисної організації, що займається зниженням ризиків, пов'язаних з ядерною, біологічною та новими технологіями, «Буревісник» має погану репутацію: з 2016 року було проведено не менше 13 випробувань, з яких лише два завершилися частковим успіхом.
За даними Держдепартаменту США, до невдач входить вибух у 2019 році під час невдалого підйому незахищеного ядерного реактора, якому дозволили «тліти» на дні Білого моря протягом року після краху прототипу.
Агентство «Росатом» повідомило, що під час випробування ракети загинули п'ять співробітників. Путін вручив їх вдовам державні нагороди, заявивши, що зброя, яку вони розробляють, не має аналогів у світі, але не назвав «Буревісник».
Експерт з ядерних сил Росії Павло Подвиг та інші експерти, що працюють у Женеві, заявили, що це не додасть можливостей Москві для придушення протиракетної оборони США.
Більш того, ядерний двигун ракети може стати джерелом радіації шляхом польоту, а її розгортання може спричинити аварію, яка може призвести до забруднення місця інциденту.
«Skyfall — це унікальна дурна система зброї, Чорнобиль, що літає, який становить загрозу більше для Росії, ніж для інших країн», — вважає Томас Кантрімен, колишній високопоставлений співробітник Держдепартаменту та Асоціації з контролю над озброєннями.
Що відомо про технічні характеристики «Буревісника»
Достовірно про технічні характеристики та параметри «Буревісника» не відомо нічого.
Експерти припускають, що його буде запущено в повітря твердопаливним прискорювачем. Після розгону ракети повітря, що набігає, надходитиме в двигун, що містить мініатюрний ядерний реактор. Перегріте і, можливо, радіоактивне повітря викидатиметься назовні, забезпечуючи реактивну тягу.
Путін представив «Буревісник» у березні 2018 року, заявивши, що ракета «літатиме на малих висотах», матиме практично необмежену дальність, непередбачувану траєкторію польоту і стане «невразливою» для нинішніх та майбутніх систем оборони.
Багато експертів скептично ставляться до заяв Путіна.
«Вона буде так само вразлива, як і будь-яка крилата ракета, — сказав Кантрімен. — Чим довше вона летить, тим уразливішим стає, тому що є більше часу на її відстеження».
Розгортання «Буревісника» не заборонено Договором про СНО-3, що обмежує розгортання стратегічної ядерної зброї, термін дії якого спливає у лютому 2026 року.
Посилаючись на війну в Україні, Росія відкинула заклики США до переговорів щодо підготовки нового договору СНО, підігріваючи побоювання щодо повномасштабних перегонів ядерних озброєнь після закінчення терміну його дії.
Подвиг заявив, що Москва може використовувати «Буревісник» як розмінну монету, якщо переговори будь-коли відновляться. Він назвав його «політичною зброєю», яку Путін використовує для зміцнення свого іміджу.
Що таке ракета з ядерним двигуном
Ядерний двигун, придатний для установки на ракеті, може бути двох типів: ракетний та реактивний. В обох для розігріву робочого тіла використовується тепло, яке виділяється при ядерній реакції. Тільки в двигунах першого типу робоче тіло перебуває в ракеті (це, наприклад, рідкий водень), а двигунах другого типу робочим тілом є атмосферне повітря. Нагадаємо, що зараз робоче тіло у всіх таких двигунах нагрівається за рахунок спалювання рідкого чи твердого палива.
Проєкт створення ядерного ракетного двигуна NERVA стартував у США у 1955 році. Декілька двигунів було створено, їх успішно випробовували, але в 1973 році президент Ніксон закрив проєкт через його жахливу дорожнечу.
Те саме намагалися робити в СРСР, але із запізненням на 5–10 років. Двигун, що працює, так і не створили, проєкт закрили на початку 1980-х.
Після тривалої перерви роботи над ракетними ядерними двигунами відновили у США, Великій Британії та Китаї. Зразки, що працюють, очікуються до 2027 року.
Серед іншого роботи ведуться і над принципово новим двигуном — на уламках поділу. У ньому із сопла викидається не розігріте робоче тіло, а фактично вміст робочої зони ядерного реактора. Такі двигуни можуть знайти застосування лише у відкритому космосі, вони дуже радіоактивні.
Чи можна поставити ядерний реактор на літак
На початку 1950-х у США з'явилися проєкти встановлення ядерного реактора на великий літак. Він повинен був нагрівати повітря, яке подавалося б на турбіни, що обертають повітряні гвинти.
Реально на літак-лабораторію встановили лише реактор, щоб перевірити, як він впливатиме на екіпаж та бортове обладнання. 1961 року президент Кеннеді закрив проєкт, на який витратили 10 років і $1 млрд, як неперспективний.
СРСР пийшов шляхом американців. Реактор встановили в бомбовідсіку бомбардувальника Ту-95, здійснили 34 випробувальні польоти. Але й цей проєкт закрили 1962 року, визнавши неперспективним.
Таку оцінку в США та в СРСР дали багато в чому через величезні екологічні ризики, пов'язані з радіоактивним забрудненням території та повітря.
Чому «Буревісник» не те, чим його називають
Навіть як виглядає «Буревісник», ніхто не знає. Путін лякає світ розповідями про нього. А те, що показується на картинках, — це звичайна дозвукова крилата ракета типу сумно відомої в Україні Х-101. Її «аналоговнєтом» назвати ніяк не можна. Вона легко збивається сучасними засобами ППО, а наявність ядерного реактора на борту ніяк не допомагає такій ракеті «обійти» зони ППО і тим більше «подолати» протиракетну оборону США. Сучасні РЛС виявлять таку ракету зі 100% ймовірністю навіть на малій висоті.
Реально ж небезпечний «Буревісник» (якщо він реально існує) тим, що це — «брудна» ядерна бомба, яка літає. За його ураження засобами ППО відбудеться небезпечне зараження повітря та місцевості.