Чому вимушений перехід до оборони – це поганий варіант для України

Автор

Артур Гмиря

Війна України проти росії триває. У 2024 році головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний констатував фактичний перехід до позиційної війни, тобто активної оборони на багатьох ділянках фронту.

Євген Дикий, військовий оглядач і ветеран АТО, пояснює, чому для звільнення України повний перехід до оборони є вкрай небажаним і тільки вимушеним варіантом.

Як снарядний голод впливає на фронт, читайте тут.

Чому перехід до оборони може бути тільки вимушеним

Євген Дикий констатує, що наразі наш контрнаступ залежить від Конгресу США, який заблокував $61 млрд для України через суперечки республіканців і демократів щодо кордону. Він вважає, що якщо нам поновлять постачання БК хоча б з квітня, нам ні в якому разі не варто ставати в оборону.

На фото робота САУ (самохідної артилерійської установки) від 5 лютого 2024 року. Фото: Генштаб ЗСУ

Якщо ми стаємо в глуху оборону, то ми даємо тим самим оркам спокійненько провести ще кілька хвиль мобілізації. За цей час їхня оборонка наштампує снарядів і танків. Їхня оборонка зараз робить 20 нових машин на місяць і десь 50 вони здатні розконсервовувати. Тобто загалом на фронт приїжджає 70 машин. А ми за цей час спалюємо, за даними незалежних спостерігачів, від 100 до 150 танків, в середньому 120. Тобто от 70 приїхало, 120 згоріло. Оця різниця 50 танків, вона щомісяця накопичується.

А тепер уявіть, що замість цього навпаки накопичується кожного місяця плюс 70 нових танків, які десь собі стоять і чекають. Тобто під кінець року маємо плюс 800 машин.

Дикий вважає, що нам категорично невигідно давати їм паузу. Із їхнього боку було дуже багато сигналів: а давайте заморозимо. На його думку, вони не просто так ці сигнали давали.

Ситуація росіян на фронті теж далеко не ідеальна

«У нас зараз десь 2 тисячі снарядів на день. У орків зараз 10 тис. снарядів на день і у них снарядний голод, вони плачуть. Тому що їхня арта працює абсолютно по-іншому. Ми працюємо по конкретних цілях, по об'єктах, вони працюють по площах. Коли ти працюєш по площах, тобі треба набагато більше, власне, снарядів», – констатує Євген.

За словами Євгена, на початку 2022 року в росіян було приблизно 60 тис. снарядів на день. Але тоді вони вичерпали свої запаси. Він зазначає, що у них все більшою проблемою стають не тільки снаряди, але й артилерійські стволи, яких вони випускають лише 10 на місяць.

Але Дикий і підкреслює, що росіянам вдалося провести вдалу мобілізацію у 2023 році, чим вони зупинили наш наступ.