Поточна редакція законопроєкту №3739 про локалізацію в державних закупівлях суперечить міжнародним зобов’язанням України, тому, за словами віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, навіть у разі його ухвалення в другому читанні він не застосовуватиметься до країн СОТ та Європейського Союзу (ЄС), адже міжнародні зобов’язання передбачають інші умови роботи у сфері державних закупівель.
Але механізми, які допоможуть змінити систему закупівель, що надає преференції національному виробнику, але не порушують Угоду про асоціацію з ЄС, все ж існують. Зокрема вони є в законі «Про оборонні закупівлі». У ньому міститься підтримка українського виробника, але водночас там немає розбіжностей з міжнародними зобов’язаннями України, тому підтримується з боку ЄС і НАТО. Про це 
повідомили в пресслужбі Офісу віцепрем'єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції.
«Ба більше, закон є прикладом підтримки українського виробника через інвестиційні механізми. Такий механізм дозволяє встановити визначений відсоток локалізації та закріпити чіткі стандарти якості та вимоги до техніки, яка закуповується. Це дозволяє одночасно забезпечити належну якість продукції, що закуповується, та підтримати українського виробника такої продукції без порушення міжнародних зобов'язань країни», — зазначили в Офісі.
Там також заявили, що пошук найкращих форматів підтримки українського виробника через застосування нецінових критеріїв у державних закупівлях, як-от місцева складова виробництва на території України, має бути предметом консультацій між Україною та ЄС, а також іншими торговими партнерами.
«Такий діалог слід проводити у якомога ширшому колі, із залученням народних депутатів, міжнародних партнерів, експертів та насамперед бізнесу, зокрема й експортерів», — зазначили в Офісі.
Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що цей законопроєкт є предметом для переговорів. Про це він заявив в інтерв’ю .
«Зверніть увагу, як в ЄС послідовно й чітко захищають власного товаровиробника. Нам треба цьому повчитися у них. Ми будемо домовлятися. Крім того, я вважаю, що ми повинні стимулювати переобладнання основних засобів».
Данило Гетманцев
голова комітету Верховної Ради з питань податкової, митної та фінансової політики
За словами Гетманцева, зношеність основних засобів в окремих галузях в Україні у кращому разі становить 60%, а в гіршому — 80% і більше. Рада вже підтримала багато ініціатив для розвитку української промисловості, зокрема ухвалила норму в законі про прискорену амортизацію, яка дозволить підприємцям списати за два роки нові основні засоби, які вони вводять в експлуатацію, а не за десять, як це було до цього часу.
Влада також збільшила вартість основних засобів, щоб покращити можливості для господарювання підприємців і дозволила їм використовувати виробничий метод амортизації, знижену ставку ПДВ для обладнання, що виробляється в Україні або не виробляється в Україні, а завозиться з-за кордону, та інше.
Що це за закон про локалізацію?
Йдеться про ініціативу української влади у сфері закупівель продукції галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва в межах юрисдикції України. Законопроєкт передбачає, що з 1 січня 2021 року та впродовж наступних десяти років усі державні закупівлі транспорту для потреб енергетики, комунального транспорту та ЖКГ повинні мати такі норми локалізації: з 2021 року 25-45% спеціального транспорту має вироблятися в Україні, а з 2024 року — 40-60%. Нещодавно Верхова Рада ухвалила його у першому читанні.
Однак законопроєкт не відповідає Угоді про асоціацію з Європейським Союзом та іншим міжнародним зобов'язанням України. В ЄС навіть повідомили, що їхні банки можуть припинити кредитування українських підприємств, якщо парламент України ухвалить цей законопроєкт.
На думку чиновників ЄС, зміни регуляторної бази України, які готуються, суперечать зобов'язанням про державні закупівлі в рамках угоди про асоціацію Україна — ЄС. «На наш погляд, це буде істотним порушенням зазначених основ рівного ставлення та недискримінації», — наголошував посол ЄС Матті Маасікас у листі до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та голови Верховної Ради Дмитра Разумкова.
Читайте також
We make it Grain: реєстрацію на міжнародну конференцію Grain Ukraine 2025 відкрито
