Уряд затвердив проєкт державного бюджету України на 2024 рік та оперативно вніс його в парламент. Цифри головного фінансового документа рекордні. Не має прецеденту і розмір бюджетного дефіциту – різниця між доходами та видатками становить півтора трильйона гривень.
Звідки держава планує зібрати власні кошти та як перекривати дефіцит, у новому випуску «Залізного подкасту» говорили народний депутат Ярослав Железняк та шеф-редакторка 
Катерина Венжик.
Після того, як Железняк у своєму телеграм-каналі опублікував цифри бюджету, представники центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів попросили у нього текст проєкту. «У тих, хто в уряді голосував за цей бюджет, його банально немає. Зараз я розсилаю членам деяких ЦОВВ і міністерств їх бюджет», – розповів нардеп як анекдот.
Як виглядатиме бюджет-2024 і де в ньому «граблі»
– Бюджет достатньо складний. Доходи – 1,5 трлн грн. Рекордні доходи в абсолютних цифрах. Але й видатки одразу зі старту – 3,1 трлн грн.
– Тобто більш ніж 50-відсотковий дефіцит.
– Ми витратимо удвічі більше, ніж заробимо.
Дефіцит великий. Поки що закладено 1,5 трлн грн, якраз половина. Чому «поки що» – бо ми збільшимо видатки на оборону, і він, думаю, перейде за 2 трильйони. Ці два трильйони треба десь запозичити – або надрукувати.
Звідки взяти гроші на покриття дефіциту бюджету-2024
– Яка взагалі структура покриття такого дефіциту може бути? Надрукувати два трильйони гривень – це звучить як привід для еміграції.
– Це не буде друк всіх 2 трлн прямо «в лоб». Це будуть внутрішні запозичення, ОВДП. Іноді друк, скоріше прихований– в неприхований нам не дозволить гратися МВФ. Це не буде емісія в чистому вигляді. Скоріше приховане монетарне послаблення. Будемо гратися з резервами, з банками, продавати ОВДП в іноземній валюті. У них є зайва ліквідність, яка зараз цікавить українську державу.
Все інше – це міжнародні запозичення. З початку повномасштабної війни ми вже запозичили більш ніж $60 млрд. Наступного року нам буде потрібно $40-45 млрд від партнерів.
– Ми реально можемо отримати ці $40-45 млрд?
– Так. Якщо не – як сказати слово «просрати»?..
– Так і сказати.
– Якщо не будемо робити дурниць, то отримаємо.
– Це МВФ плюс донори?
– Воно все пов’язане.
Як не нафакапити з запозиченнями
– Нагадаю, з чого складається бюджет. Найбільше за все нам насипають партнери по ЄС, просто «з барського плеча».
Далі за надходженнями йдуть Штати. Вони не є найбільшим донором бюджету України, це міф (я зараз не про військову допомогу).
Німеччина наступна, але в рази менше.
Штати, як вчора вже заявила представниця [Пенні Прітцкер. – ], будуть давати гроші в обмін на реформи.
А це означає, що тепер ми на шляху реформ, подобається це чи не подобається певним заступникам голови ОП.
Далі йде багато дрібних, але важливих програм. Ну як дрібних – в «мирний» час кожна з них здавалась порятунком для України. Але що таке зараз ті 700 млн від МВФ?..
Яке фінансування від партнерів ми очікуємо в 2024 році:
- від МВФ – воно залежить від виконання структурних маяків;
- від Світового банку – ця допомога залежить від виконання меморандуму по DPL (Economic Recovery DPL – кредит на політику розвитку для економічного відновлення України. – );
- макрофінансова допомога Єврокомісії, яка залежить від конкретних пунктів. Нині це план на $50 млрд. Наші його розпіарили як щось дуже важливе, але це буде макрофін, банально і в лоб.
- інші програми.
– Давай розшифруємо, що таке макрофін. Це допомога, яка йде в бюджет чи в ЗВР?
– Частина її йде в бюджет, частина – в ЗВР. Це золотовалютні резерви України [вони ж – міжнародні резерви. – ]. Гаманець, в якому ми накопичуємо гроші, і накопичили вже рекордні 40 мільярдів. Якщо чесно, так багато там не треба накопичувати, тому ми можемо їх витрачати. Уряд продає ці гроші, і вони йдуть в бюджет – або у нас зростають золотовалютні резерви.
За багатьма програмами все пов’язано між собою. МВФ прив’язаний до макрофіну та синхронізований з Supplementary budget США. Фінансування від Світового банку пов’язане з МВФ та іншими програмами. Кредит від Японії також буде видаватися під гарантії Світового банку.
– Інакше кажучи, якщо ми отримаємо одне, то й інші, вірогідно, отримаємо теж. Якщо не дають перше, то й інша допомога під питанням.
– Якщо ми факапимось по структурних маяках МВФ – а ми зараз факапимось по чотирьох із них, – то на нас чекають дуже великі проблеми.
– …десь на 40 мільярдів. А по яких маяках ми факапимось зараз?
– Перше, ми провалюємо затвердження статуту оператора газотранспортної системи (ГТС). Ростислав Шурма та Герман Галущенко намагалися залишити свій менеджмент в Операторі ГТС. Але парламент показово провалив їхній законопроєкт. Рада натомість прийняла проєкт, погоджений з міжнародними партнерами. Доведеться всіх корупціонерів вигнати.
МВФ вимагає затвердити статут оператора ГТС та перевести всю структуру під Міненерго. Зміна підпорядкування оператора ГТС також буде провалена, її не встигнуть зробити.
Другий факап – з 1 серпня не були відкриті електронні декларації. Тут теж невдача спіткала радянського спортсмена.
Третє – БЕПи, які ми не встигнемо впровадити до кінця вересня.
Четверте – (не)повернення податкових перевірок з серпня. Та сама правка від «реформатора» Шурми щодо перевірок [в законопроєкті 8401]. Згідно з меморандумом з МВФ Україна повинна була поновити перевірки. Довго думали, як це зробити. Були довгі складні перемовини між ВР, Мінфіном, МВФ, податковою. Домовилися, що Україна виконує цей пункт, але тільки для бізнесів від 40 млн грн та лише для ризикових груп платників податків. Домовилися не чіпати середній бізнес. Всі погодилися – іншого варіанту немає.
Я про цю історію вже писав. Зібралась остання нарада: прем’єр, Мінфін, голова комітету, голова парламенту – і тут Шурма каже: «А давайте викинемо [з законопроєкту 8401] всі перевірки». І пообіцяв взяти відповідальність за вирішення проблеми.
Законопроєкт 8401 прийняли без перевірок. В МВФ закономірно відреагували, що це невиконання зобов’язань, «кидок», і потребували повернути всі перевірки до 1 жовтня.
Зробити це до 1 жовтня нереально, не встигнемо навіть в порядок денний включити законопроєкт №10016. До того ж Дмитро Разумков та компанія вже зареєстрували 4 альтернативні проєкти. За законопроєкт КМУ я не буду голосувати, при всій повазі до МВФ. Це гірша версія.
Ось 5 пунктів, за якими ми пролітаємо, і це дійсно велика проблема.
– Коли у нас мав бути наступний транш?
– Перегляд виконання домовленостей України МВФ робить щокварталу. Новий має початись через пару тижнів, після чого приблизно наприкінці може зайти транш.
Але нам навіть не гроші важливі, а погодження по всій системі допомоги від партнерів.
Чи реально зібрати 1,5 трильйона доходів і звідки їх взяти
– Наскільки реалістичною тобі здається доходна частина в 1,5 трлн грн? Чи зможемо ми зібрати стільки?
– Зберемо – ми і зараз збираємо. Податки, мито. Єдина невелика проблема з курсом, за яким платять мито (але вона вирішується).
Є міф, що в держбюджеті закладено якийсь курс валют. Це неправда. Спочатку складають суму податків, а потім Мінфін вирішує, що для цього має бути курс в 41 гривню за долар. Головне, щоб в екселі зійшлось.
Звісно, є макропрогноз Мінекономіки. Проте там працюють не трейдери з Волл-стріт, не всі їхні прогнози виконуються.
Не ведіться на історію, що в держбюджет закладений якийсь курс долара.
– Тобто озвучений зараз курс в $1/41 грн – це не привід бігти та купувати валюту?
– Минулого року вже був курс 41 – і що?
Якщо серйозно, доходи, закладені в бюджет, ми зберемо. Видатки, на жаль, доведеться збільшувати і збільшувати.
– Повернемось до доходів. Як доходна частина структурована зараз? На що ми розраховуємо найбільше?
– Доходи забезпечують податкова і митниця. Ще трохи від приватизації.
– Скільки від приватизації?
– Заплановано 4 млрд грн. Якщо нормальні об’єкти попродаємо, думаю, і 10 млрд грн зберемо від великої та малої приватизації.
В чому проблема митниці сьогодні
Все інше — це митниця та податкова. Митниця зараз плюс-мінус в план попадає, хоча на деяких митницях все розграбовано в хлам. Ані вагів, ані сканерів.
Є великі чисто технічні проблеми. Наприклад, у нас немає жодного сканера для сканування вагонів, щоб перевіряти, чи немає у заявленому як вугілля вантажі цигарок, наркотиків чи зброї. Митники ходять з щупом та руками перевіряють. Немає вагового обладнання, щоб важити вантажний автотранспорт, і неможливо перевірити, чи дійсно нічого немає у фурі, що порожня за паперами.
Тим не менш, митниця потрапляє в бюджет, а не як минулого року, коли половину крали.
Податкова перевиконує плани. Ми хочемо «дотиснути» акциз, щоб не втрачати близько 22% – приблизно по 10% на цигарках та алкоголі. За серпень бізнес сплатив 2,2 млрд грн акцизу – в 21 раз більше, ніж торік. Для розуміння, це в 10 разів більше, аніж за весь 2021 рік.
Видатки бюджету-2024
З видатками все зрозуміло. Найбільша частка – це 1,6 трлн грн на безпеку та оборону. Це Міноборони, Національна поліція, Нацгвардія, СБУ.
Друга за розміром – це соціалка, 470 млрд грн. Пенсії, зарплати, соцдопомога.
Ми не можемо брати гроші в донорів на військові витрати. Тому на оборону витратимо фактично все, що ми заробимо – плюс трохи резервів. 1,5 трильйона заробимо – 1,6 трлн грн витратимо.
Третя за розміром стаття видатків – це медицина (202 млрд грн) та освіта (179 млрд грн). І там, і там видатки збільшені на 20 млрд грн.
Все інше – ветерани, відновлення – не такі великі суми.
Збільшення видатків на БЕБ – цифри, які дивують
А ось, наприклад, видатки на Бюро економічної безпеки зросли на 248%.
– Завжди в бюджеті є цифри, від яких… дивуєшся.
– На БЕБ очікує перезавантаження. Свято наближається. Вони зараз підуть на лікарняні, будуть відновлюватись через суд. Люди тримаються не за посади, а за потоки.
До кінця 2023 року їм планують докинути 315 млн грн, тому що вони не змогли нормально порахувати свій бюджет і витратили все раніше. В 2024 році їм хочуть надати 1,2 млрд грн. Я категорично проти. Нехай виживають в тому бюджеті, що є – поки ми їх не реформували.
Інституція розвалена, туди треба нормальних людей призначити.
Буде міжнародний конкурс, і я дуже хочу, щоб на цей конкурс пішли деякі люди з НАБУ – і перемогли. Я в ньому брати участь не буду: де я і де правоохоронні органи. Є люди, які набагато більше розуміються на цьому. Якщо хтось прийде в БЕБ з антикорупційної сфери, то це буде світла комбінація БЕБ та НАБУ проти темної сторони ДБР та СБУ.
Відчуваю, тоді у нас не тільки Коломойський буде в СІЗО сидіти, а й багато інших осіб, що стали олігархами.
– Якісь прізвища можеш назвати?
– Є багато достойних людей з Офісу Президента.
Зараз ми пишемо заяви тільки в НАБУ – БЕБ в наявному стані нічого не зробить. Але після перезавантаження це може бути цікава комбінація.
Що по декриміналізації порно?
– Що, до речі, з твоїм законопроєктом про декриміналізацію порно?
– Нормально все. Чекаємо на комітет з правоохоронної діяльності. Є член комітету Неклюдов [фракція «Слуга Народу». — ], автор альтернативного законопроєкту. Він, напевно, хотів хайпанути, проте його проєкт взагалі забороняє порно. Звичайно, кілька днів виходили новини з заголовками, що Неклюдов хоче заборонити порно. Мій коментар до його посту набрав втричі більше реакцій, аніж сам той пост про те, що ми лобіюємо Onlyfans, а він лобіює дітей. Чесно, є люди, яким треба заборонити займатись законотворчою діяльністю.
Якщо серйозно, добре, що є альтернативний законопроєкт. Це дає можливість доопрацювати варіанти і взагалі більше простору для маневру.
– Коли засідання комітету?
– Поки всі займаються е-деклараціями. Щось прийняли, проголосували, дали в штангу, отримали претензію від МВФ. Зараз закінчимо історію з законопроєктами, які важливі для відносин з МВФ, – і вже тоді порнушкою займемось.
– Прозвучало-то як!
«Слідкуйте за руками» – за чим особливо пильно варто слідкувати у вересні?
– Гаразд. Залишилась половина вересня – де треба слідкувати за руками?
– Перше – це початок бюджетного процесу.
Друге – кадрові питання. У нас зараз без голови Фонд держмайна, в якому 1200 держпідприємств. Ідея була в тому, щоб забрати Рустема [Умєрова] на Міноборони, на його місце Ольгу Піщанську з АМКУ. Оля відмовилась. Може ще й тому, що навколо Фонду колами ходить НАБУ, а це недобрий знак. Чесно кажучи, правильно зробила, не треба воно їй.
– Є якісь прогнози, хто має очолити Фонд держмайна?
- Ні, немає кандидатур. Була спроба «Слуг Народу» призначити свого представника. Їм швидко пояснили, що вони можуть призначити хіба того, хто подаватиме каву в їдальні Верховної Ради – тому що є спеціально навчені заступники Офісу Президента.
Це приклад того, як воно не має працювати.
Мінкульт. Мені чомусь здається що Юлію Федів збивають з посади. Можливо, хтось в ОП зацікавлений зберегти там Карандеєва.
Не виключаю, що відбудуться і певні ротації в ОП.
– Як тобі новий очільник АМКУ?
– Я про нього чув тільки хороші відгуки від тих, хто був в Маріуполі. Непоганий мужик, військовий. Але, по-перше, «непоганий мужик, військовий» і АМКУ – це трохи різні речі. А по-друге, про майбутнє призначення він дізнався з мого телеграм-каналу.
– !!!
– Мені здається, це не дуже добре, коли призначення голови АМКУ, органу з великими повноваженнями, відбувається дивним методом – вибрати когось з очільників регіонів. Донецький голова, ще й колись був прокурором? Супер, підеш на АМКУ.
– Ми змінили міністра оборони, в нас немає голови ФДМУ, в нас дуже адекватну голову АМКУ замінили іншою людиною... Всі ці кадрові ротації свідчать, що у нас лавка запасних максимально коротка. Просто забираємо людину, переставляємо на інший орган – і все, нема кого на кого міняти.
– У нас є нормальні люди, які готові йти і на АМКУ, і, напевно, на Фонд держмайна.
Я дуже задоволений, що Рустема відправили на Міноборони. Навіть не тому, що це наш колега з фракції «Голос». Він співпадає за всіма речами, яким має відповідати міністр оборони.
Але з незалежними інституціями та регуляторами не можна так робити.
Проблема в тому, що лояльних людей мало. А лояльних, які ще й готові у всю цю історію вписуватись, ще менше.
– А нелояльних не беруть?
– А з нелояльних навряд чи хтось дуже сильно захоче йти на ці посади. Я б не пішов. У мене немає гарних відносин з колегами з Офісу Президента, якщо мені зателефонують з пропозицією, я, напевно, пошлю – і все.
– …і до тебе прийде НАБУ.
– Не НАБУ. СБУ і ДБР. Трапиться чергова виїзна фотосесія – і все. Така собі історія.
«Бюджетний» подкаст — Ярослав Железняк та Катерина Венжик. Відео
Читайте також
