Через особливості українського податкового законодавства «губиться» значний потенціал вітчизняного ОПК. Це пов’язано з тим, що держава надає переваги підприємствам повного циклу, тож окремі складники вигідніше ввозити з-за кордону ніж виробляти в Україні.
Про це свідчать результати розслідування Ради бізнес-омбудсмена щодо оподаткування оборонного ринку, передає 
.
Чому виробляти комплектуючі до оборонних виробів в Україні не завжди вигідно
За словами старшої інспекторки Ради бізнес-омбудсмена Марини Павленчик, попри те, що держава проголосила курс на локалізацію виробництва, бізнес стверджує, що Україні не завжди вигідно виробляти компоненти до оборонних виробів. Зокрема, це пов’язано з пільгами на ПДВ.
«В нас загалом є кілька різновидів пільг для оборонних товарів. І в нас є досить серйозні пільги на імпорт сировини й матеріалів для виробництва, в тому числі комплектуючих. Єдине, що вони розповсюджуються на виробників готових виробів… І власне, імпорт сировинних матеріалів для цих виробників повного циклу пільговий. Так само як і певні комплектуючі мають пільгу на завезення для потреб Сил оборони», — каже Павленчик.
Що стосується виробництва окремих комплектуючих, то, за словами старшої інспекторки Ради бізнес-омбудсмена, цей ринок в Україні не розвинений. Вона зазначила, що це пов’язано з відсутністю пільг на ввізне мито і ПДВ. У зв’язку з цим наразі завозити комплектуючі з-за кордону вигідніше.
Презентація розслідування Ради бізнес-омбудсмена що оподаткування оборонного ринку. Фото: The Page
Павленчик каже, що ввезення сировини і матеріалів для виробників готової продукції раніше було дуже обмежено, а нині цей список розширився.
За словами Павленчик, виробник дрона може виробляти крило, з пільгами імпортувавши сировину. Однак потенційний виробник крила не зможе отримати ті самі пільги, і його продукція менш конкурентна в ціновому плані.
Павленчик також зазначила, що пільговий механізм застосовується не однаково для всіх. Це стосується як замовників, так і імпортерів.
Старша інспекторка Ради бізнес-омбудсмена додала, що після того, як замовлення відбувається, товар оборонного призначення доставляють ЗСУ, оплачують, а через якийсь час до постачальника приходять з позовом.
Презентація розслідування Ради бізнес-омбудсмена що оподаткування оборонного ринку. Фото: The Page
Своєю чергою молодший інспектор РБО Владислав Калуга зазначив, що завезти військову техніку за проєктами МТД можна без ПДВ, що простіше і економічно вигідніше. Водночас послуги з її ремонту і модернізації оподатковуються.
Презентація розслідування Ради бізнес-омбудсмена що оподаткування оборонного ринку. Фото: The Page
Презентація розслідування Ради бізнес-омбудсмена що оподаткування оборонного ринку. Фото: The Page
Як збалансувати пільги з ПДВ для оборонного ринку: що пропонує Рада бізнес-омбудсмена
Рада бізнес-омбудсмена пропонує запровадити наступні кроки:
- Дослідити потенціал локального ринку виробництва комплектуючих.
- Забезпечити регулярний аудит чинності поточних пільг.
- Розширити пільги на виробників комплектуючих, а не лише готових виробів.
- Створити механізм контролю та звітності.
Також РБО пропонує дослідити вплив поточного режиму ПДВ на оборонне фінансування, зокрема:
- проаналізувати фінансовий ефект сплати ПДВ ремонтниками;
- часткове перенаправити кошти на ремонт військової техніки замість повернення до бюджету;
- провести аудит касових розривів ремонтників через «замороження» коштів у податковому кредиті та затримки бюджетних виплат;
- визначити, який % від оборонних видатків йде на ПДВ для ремонту та модернізації ОВТ.
Крім того, РБО рекомендує напрацювати наступне рішення: нульова ставка за держконтрактами або ж спецрежим оподаткування.
Нагадаємо, дані опитування ТСУ свідчать, що 85% приватних виробників озброєння та військової техніки (ОВТ) мають намір переїхати або вже здійснили релокацію.
Читайте також
