Протягом майже десяти останніх років 83 центральні органи виконавчої влади України пережили 401 зміну керівництва. Фахівці YouControl встановили, що тривалість перебування на керівних посадах у цих організаціях сильно варіюється: від 7 днів у Державній екологічній інспекції та Міністерстві економіки до 11 років у Адміністрації Державної прикордонної служби.
Від дев’яти місяців до дев’яти років: перебування на посаді керівників у виконавчій владі
Серед 83 державних установ, включно з САП, Нацгвардією та РНБО, відбулася 401 зміна керівництва за досліджуваний період. Деякі з керівників у різний час очолювали кілька різних ЦОВВ. Наприклад, Ірина Венедіктова до призначення Генпрокурором у березні 2020 року кілька місяців тимчасово очолювала Державне бюро розслідувань. Новопризначений голова Міністерства оборони Рустем Умєров близько року був головою Фонду держмайна. А ексголова Національної поліції (25.09.2019-07.02.2023 рр.) Ігор Клименко у лютому 2023-го призначений міністром внутрішніх справ. На цій посаді він замінив Дениса Монастирського, який загинув в авіакатастрофі у січні 2023 року.
Час перебування на посаді керівника серед всіх проаналізованих установ варіюється в середньому від 9 місяців до 9 років. До прикладу, серед чиновників Державної служби фінансового моніторингу обіймання керівної посади становить понад 9 років. Це зумовлено тим, що голова відомства Ігор Черкаський незмінний з дати свого призначення 1-го березня 2014 року. Незмінними від початку обіймання посади також залишаються керівники: Державної служби якості освіти (голова — Руслан Гурак), Міністерства цифрової трансформації (міністр — Михайло Федоров), Державного агентства розвитку туризму (голова — Мар’яна Олеськів), Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (голова — Іван Рудий). Ці чотири органи виконавчої влади створені у період 2018-2020 років.
Також до високопосадовців з найдовшим середнім терміном на посаді керівника, більше ніж 5 років, входить Адміністрація Державної прикордонної служби. Екс-голова цього відомства (31.07.2003-06.10.2014 рр.) Микола Литвин обіймав посаду понад 11 років, що є найбільшим терміном серед керівників усіх проаналізованих органів влади за досліджуваний період. Пан Литвин потрапив до вибірки, оскільки в дослідженні враховували зміни керівників, в яких дата звільнення припадала після початку військових дій. А саме: після квітня 2014-го — для тих відомств, що створені давно. Микола Литвин є рідним братом голови Народної партії України та ексголови Верховної Ради Володимира Литвина.
Найбільша кількість: 12 змін керівників відбулася в Державному космічному агентстві та Державному агентстві розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. По 10 разів змінилися керівники ще в 6 відомствах: в Офісі Генпрокурора, Фонді держмайна, Держагентстві з управління зоною відчуження, Мінекономіки, Міністерстві охорони здоров'я України та Державній екологічній інспекції.
Луценко, Резніков, Аваков та зміни очільників у силових структурах
З початком військових дій на сході України у квітні 2014 року зросла роль силових структур в управлінні державою. Розвиток антикорупційної системи в країні припав на 4-й квартал 2014-го.
Серед органів влади у силовій та антикорупційній сферах зміна Генерального прокурора, а нині керівника Офісу Генерального прокурора України відбувалася найчастіше: 10 разів. Найдовше на посаді перебував Юрій Луценко (12.05.2016-29.08.2019 рр.) — понад 40 місяців. Менш ніж за тиждень після його відставки проти Луценка було відкрито кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем шляхом сприяння незаконному зайняттю гральним бізнесом.
Зміна керівників силових відомств
Луценка на посаді Генпрокурора замінив Руслан Рябошапка. Він протримався 6 місяців. Так, 05.03.2020 року Верховна Рада висловила Рябошапці недовіру, звільнивши його з посади Генпрокурора. Згідно з даними матеріалу «Української правди», вірогідною причиною його усунення могли бути «незакриті» справи колишнього секретаря РНБО Олега Гладковського та мера Львова Андрія Садового. А також відсутність арешту бізнесмена Вадима Альперіна, відомого як «хрещений батько контрабанди», та замовників вбивства Катерини Гандзюк.
На відміну від доволі частих змін керівництва Генпрокуратури, керівники її підрозділу — САП — тричі змінилися за досліджуваний період. Перший очільник підрозділу Назар Холодницький перебував на посаді керівника САП найдовше за своїх правонаступників: 4 роки та 7 місяців. Запам’ятався Холодницький як потенційний отримувач одного з найбільших зафіксованих хабарів у 5 млн доларів за закриття кримінального провадження щодо ексміністра екології Миколи Злочевського. Пана Злочевського підозрювали у причетності до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого «Реал Банку», та легалізації цих коштів.
Міністра оборони змінювали 7 разів. Найдовше цю посаду обіймали Олексій Резніков та Андрій Таран: 22 та 20 місяців відповідно. Андрій Таран у період 1992-2016 рр. проходив службу на посадах офіцерського та вищого офіцерського складу в ЗСУ. Призначений міністром оборони у березні 2020 року, пішов у відставку на початку листопада 2021-го. В травні 2022 року Андрій Таран призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія. Його на посту міністра змінив Олексій Резніков, який пішов у відставку 05.09.2023 року. Можливими причинами відставки Резнікова зокрема називали кілька корупційних скандалів, пов’язаних із державними закупівлями Міністерства оборони.
За останні майже 10 років в Україні 4 рази змінювали Секретаря Ради національної безпеки і оборони. Наприкінці лютого 2014 року, РНБО очолив Андрій Парубій, пробув на посаді більше ніж 6 місяців. Потім у грудні 2014 року був обраний народним депутатом 8 скликання, а у квітні 2016 року став спікером Верховної Ради. Після Парубія Секретарем РНБО став Олександр Турчинов і очолював відомство близько 53 місяців, до 19.05.2019 року, що є найдовшим терміном на посаді серед Секретарів РНБО за досліджуваний період. Менше за всіх: 6 місяців (з травня до вересня 2019 року включно) керував РНБО Олександр Данилюк, який в уряді Володимира Гройсмана у 2016-2018 рр. був міністром фінансів. Нинішній Секретар РНБО Олексій Данілов обіймає посаду з початку жовтня 2019-го. До цього він певний час очолював Луганську облдержадміністрацію, а також обирався народним депутатом України 5-го скликання.
Найменше: 3 рази, призначали нових керівників в МВС, Державній міграційній службі, НАБУ, Бюро економічної безпеки та САП.
Екс-міністр внутрішніх справ Арсен Аваков перебував на посаді понад 7 років (22.02.2014-15.07.2021 рр.). Це найдовший термін на посту міністра МВС не лише за період війни, а й за всю історію незалежності. За даними досьє Авакова на сайті Громадського руху «ЧЕСНО», він з 2019 року піддавався критиці через неналежне розслідування та нерозкриття гучних справ.
З керівників Державної міграційної служби найдовше на посаді — 70 місяців — був Максим Соколюк (02.12.2015-29.09.2021 рр.). Його звільненню передувало повідомлення про підозру колишньому заступнику голови Державної міграційної служби у заволодінні понад 88 млн грн під час реконструкції адміністративної будівлі ДМС у Києві.
Перший і «найтриваліший» директор Національного антикорупційного бюро — Артем Ситник (16.04.2015-16.04.2022 рр.). Менш ніж через місяць після звільнення з НАБУ він був призначений на посаду заступника Голови ще одного антикорупційного органу — Національного агентства з питань запобігання корупції. Після звільнення Ситника менш ніж два роки керував антикорупційним бюро чинний перший заступник директора НАБУ — Гізо Углава. З початку березня 2023 року відомство очолює Семен Кривонос, який до цього 22 місяці був головою Державної інспекції архітектури та містобудування (19.05.2021-06.03.2023 рр.).
Читайте також
