Мільярди на допомогу ЗСУ і ВПО: як бізнес допомагав у перший рік війни. .Фото:Autocentre.ua
Про те, як підприємства допомогли Україні встояти, далі у матеріалі, з посиланням на дані LIGA.net.
Видання опитало 25 компаній.Список допомоги військовим різноманітний. Наприклад, Softserve віддав ЗСУ не тільки 500 тонн гуманітарної допомоги, а й 30 000 ящиків медикаментів, 5000 комп’ютерів і 52 медичних авто. Структури СКМ витратили на потреби армії та громад 5 млрд грн. Левову частку суми передав металургійний гігант Метінвест, який також надав захисникам країни 150 000 бронежилетів, 340 авто та 120 модульних укриттів.
Загалом 25 опитаних компаній надали на потреби армії з початку війни понад 4900 автомобілів. Найбільшим донором для ЗСУ стала НАК «Нафтогаз України», яка передала 916 машин. Холдинги з компанії СКМ Ріната Ахметова віддали на потреби армії понад 800 авто. Kernel Андрія Веревського – 792 одиниці техніки, Group DF Дмитра Фірташа – 670 авто, мережа АТБ Геннадія Буткевича – 500. «АрселорМіттал Кривий Ріг» також передав Кривому Рогу 11 автомобілів швидкої допомоги.
Армія потребує не лише техніки та обладнання. Нова пошта передала армії сумарно понад 40 000 тонн гуманітарної допомоги, БРСМ-Нафта – 700 000 літрів пального, а Smart Holding поставив для армії 80 000 продуктових наборів і 3400 ліжок. Понад 900 автомобільних шин поставила армії Нова пошта та ПриватБанк. Для розуміння масштабів, тільки щоб транспортувати 40 000 тонн вантажу, потрібно 1333 залізних контейнерів вантажністю 30 тонн.
Крім іншого, українські захисники отримують від бізнесу форму, аптечки, дрони, тепловізори, планшети, шоломи, бронежилети, генератори та буржуйки. Також на оборонні потреби компанії передають вологі серветки, лопати, сокири, бензопили, протитанкові їжаки, бетонні плити. Наприклад, забудовник «Ковальська» передав ЗСУ понад 11 000 бетонних блоків для створення блокпостів, а компанія РГК Фірташа – 1000 пічок-буржуйок і 35 бункерів.
Мобільний оператор lifecell з початку війни безоплатно нарахував військовим, медикам і волонтерам понад 500 000 спеціальних пакетів послуг на 300 млн грн.
Vodafone запустив низку соціальних та благодійних ініціатив. Серед них – гуманітарна та пряма фінансова допомога, закупка автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, запуск благодійного челенджу «Ліга тепла» з утеплення пологових будинків та спільного з Мінкультом проєкту збереження та відновлення культурної спадщини, постраждалої від війни – «Збережіть українську культуру». Загальний обсяг соціальних інвестицій Vodafone у 2022 році склав 1,3 млрд грн.
300 млн грн на відновлення України в рамках програми United 24 спрямувала й компанія Київстар. Цей донат став суттєвим доповненням до 230 млн грн, які оператор спрямував на допомогу ЗСУ, кіберзахист і потреби жертв від війни у 2022-му.
Співпраця з волонтерськими фондами – ще один важливий внесок бізнесу в посилення України. Наприклад IT-компанія EPAM Україна, купує в партнерстві з 40 організаціями медичне обладнання та співфінансує лікування поранених захисників. Подібні гуманітарні проєкти реалізовують й інші представники бізнесу – мережа магазинів АЛЛО, Нова пошта, Group DF, Ferrexpo, Smart Holding і холдинги СКМ. Фонд Ріната Ахметова виділив минулого року 1 млрд грн на допомогу захисникам Маріуполя та їх родичам.
Бізнес та волонтери також об'єднуються для закупівлі БПЛА. Наприклад, мережа АЗС ОККО передає по одній гривні Фонду «Повернись живим» із кожного проданого літра пального на закупівлю комплексів БПЛА Shark. Також закуповують безпілотники компанії Group DF, РГК, СКМ і ПриватБанк. За даними ОККО, станом на 12 лютого компанія вже назбирала на 18 комплексів Shark загальною вартістю 227 млн грн. А ПриватБанк у співпраці з Фондом Андрія Хливнюка зібрав гроші на 10 розвідувальних дронів Punisher.
Підприємці допомагали і в будівництві фортифікаційних споруд. З 24 лютого 2022 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» забезпечив 3929 тон та 897 кубометрів різноманітних матеріалів для формування загороджувальних споруд на підступах до Кривого Рогу, зокрема, надав близько 6000 шт. бетонних плит і блоків для облаштування блокпостів, виготовив в своїх цехах понад 5000 протитанкових та протиколісних їжаків – це 70% від усіх їжаків, які були встановлені у місті. Коли активні бойові дії відбувалися лише в 50 кілометрах від Кривого Рогу, завод виробляв приблизно 150-200 захисних їжаків на день. Вдруге після Другої світової війни криворізьке метпідприємство знов було змушене повернутися до цієї практики на захист міста від ворожого наступу.