Аналіз генетичних даних, отриманих з Біобанку Великої Британії та Консорціуму психіатричної геноміки, показав, що люди з більш високим рівнем омега-3 жирних кислот в організмі рідше страждають від великого депресивного розладу. Ці дані були опубліковані в журналі Translational Psychiatry.
Омега-3 жирні кислоти — це група незамінних поліненасичених жирів, які мають вирішальне значення для підтримки загального стану здоров'я. Три основні типи — це альфа-ліноленова кислота (АЛК), яка міститься в рослинних оліях, таких як лляне насіння і насіння чіа, а також ейкозапентаєнова кислота (EPA) і докозагексаєнова кислота (ДГК), які переважно містяться в морських жирах, таких як риба і водорості.
Ці жирні кислоти життєво необхідні для роботи мозку, зменшення запалення та підтримки здоров'я серця. Оскільки людський організм не може ефективно синтезувати омега-3 жирні кислоти, їх необхідно отримувати з їжею або харчовими добавками. Дослідження пов'язують омега-3 жирні кислоти з численними перевагами для здоров'я, включаючи зниження ризику хронічних захворювань, таких як хвороби серця, і потенційне полегшення симптомів депресії та тривоги.
Хоча АЛК може перетворюватися на інші типи омега-3 жирних кислот, ці процеси, як правило, є мінливими і відносно неефективними через конкуренцію за метаболічні шляхи з іншими жирними кислотами, особливо з омега-6 жирними кислотами.
Автор дослідження Ребекка Карнегі та її колеги мали на меті дослідити зв'язок між вмістом омега-3 жирних кислот в організмі та рекурентною депресією, також відомою як великий депресивний розлад з повторюваними епізодами. Цей стан психічного здоров'я характеризується численними епізодами депресії протягом тривалого часу, кожен з яких триває щонайменше два тижні. Ці епізоди включають постійне відчуття смутку, втрату інтересу або задоволення від діяльності, зміни апетиту або сну, а також труднощі з мисленням або концентрацією уваги, які значно погіршують повсякденне функціонування.
Дослідники провели дослідження, результати якого показали, що люди з більш високим генетичним рівнем омега-3 жирних кислот мають дещо нижчий ризик розвитку великого депресивного розладу. На противагу цьому, генетично підвищений рівень омега-6 жирних кислот не був пов'язаний з підвищеним ризиком розвитку великого депресивного розладу. Аналогічна закономірність спостерігалася і для рекурентної депресії: особи з більш високим генетичним рівнем омега-3 жирних кислот були менш схильні до неї. Найбільший вплив на зниження цього ризику мала ейкозапентаєнова кислота.
«Наші результати свідчать про зв'язок між генетично передбаченими омега-3 жирними кислотами та великим депресивним розладом (ВДР). Ефект виявляється найсильнішим для ейкозапентаєнової кислоти, залишається стійким до біологічно корельованих ліпідів і не пояснюється зворотним причинно-наслідковим зв'язком. Саме омега-3 жирні кислоти впливають на депресію, а не депресія впливає на рівень омега-3 жирних кислот», — підсумували автори дослідження.
Читайте також
