Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5865 про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та реформу ринку капіталів.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
За відповідний документ проголосувало 279 народних депутатів, ще 16 утрималися, а 39 не голосували.
«Я і купа людей витратили 300+ годин на робочі групи по цьому закону, і нарешті через 3 роки він прийнятий. Перший з трьох законів в World Bank прийнято. Залишилось два. Під час розгляду злетіли дві правки з 2000+: про збільшення зарплат (№518) та про конфлікт інтересів (№361) не набрали голосів і були відхилені», – йдеться у повідомленні.
Про що йдеться у законопроєкті про НКЦПФР
- підвищити інституційну спроможність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, розширити її повноваження, закріпити у законодавстві гарантії незалежності НКЦПФР;
- удосконалити законодавчі норми щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР;
- побудувати ефективну систему нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків за принципами IOSCO;
- впровадити механізми запобігання маніпулюванням, інсайдерській торгівлі, незаконному використанню інсайдерської інформації та інше;
- визначити відповідальність за порушення законодавства на ринках капіталу.
Що таке НКЦПФР
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку підпорядкована Президенту та підзвітна Верховній Раді. У її складі — голова та шість членів, яких призначають та звільняють за указом президента.
НКЦПФР розробляє і затверджує нормативні акти та акти законодавства, які зобовʼязані виконувати центральні й місцеві органи виконавчої влади, самоврядування, учасники ринку цінних паперів.
Мета діяльності комісії — це створення умов для ефективного функціонування ринку цінних паперів, забезпечення грошовим капіталом потреб економіки країни, захист прав інвесторів тощо.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
