Верховна Рада схвалила в цілому так званий закон про «спліт» — про зміну системи регулювання і нагляду ринків фінансових послуг та цінних паперів та їх консолідацію.
Згідно з рішенням, з 1 липня 2020 року замість трьох фінансових регуляторів залишаться тільки два. Функції Нацкомісії держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг) розділять між собою Національний банк України (НБУ) і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Пенсійні фонди і компанії з управління активами перейдуть під регуляцію НКЦПФР. Страхові компанії, ломбарди, кредитні спілки будуть в зоні відповідальності Національного банку.
За прийняття відповідного законопроєкту №1069-2 з необхідними техніко-юридичними правками проголосували 296 народних депутатів.
Ініціаторами цього варіанту законопроєкту виступили депутати-члени профільного парламентського комітету Данило Гетманцев та Олександр Дубінський (обидва з фракції «Слуга народу»).
«Ми прибрали з законопроєкту, сподіваюся, всі спірні питання, які виникали у ринку», — зазначив Дубінський, представляючи документ з трибуни.
Законопроєкт є маркером у програмі співпраці України і МВФ. Передбачається, що регулювання нагляду за фінустановами стане більш прозорим і більш конкретним.
За словами Дубінського, зокрема, законопроєктом дозволено функціонування фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю разом з банками до моменту виконання усіх зобов'язань. Тоді як у попередній версії законопроєкту ці фонди повинні були припинити свою діяльність вже з наступного року.
Крім того, за його словами, в законопроєкті розділене управління активами і управління майном при фінансуванні будівництва, а також передбачена можливість на місяць призупинити рішення регуляторів в частині про накладення штрафів на небанківські фінустанови.
У законопроєкт також включені всі суттєві зміни до законів з аудиту, аудиторської діяльності та бухгалтерського обліку.
«Також ми позбавили карт-бланшу держоргани в питанні встановлення будь-яких умов для фінустанов. Додаткові умови з боку НБУ після прийняття «спліта» будуть прийняті лише в тому разі, якщо це не врегульовано законом», — зазначив заступник голови профільного комітету.
- За розмірами активів небанківські фінансові установи – це лише 10% від ринку всіх фінансових установ, розповідав голова НБУ Яків Смолій в інтерв'ю
. Проте за кількістю ситуація діаметрально протилежна: 96% всіх постачальників фінпослуг – саме небанки. Більшість з них – це малий і середній бізнес.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що його метою є скорочення кількості регуляторних і контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій між Нацкомфінпослуг іншими органами, які здійснюють держрегулювання ринків фінпослуг. Зокрема, регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляд за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю буде здійснювати НКЦПФР, решта повноважень Нацкомфінпослуг пропонується передати НБУ.
Відповідно до прийнятого законопроєкту, НБУ має право видати небанківським фінансовим установам та особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на здійснення діяльності з надання фінпослуг, визначає порядок їх видачі, призупинення, поновлення та відкликання (анулювання). Крім того, НБУ визначає вимоги до осіб, які мають намір здійснювати діяльність з надання фінпослуг, включаючи вимоги до структури їх власності, системі корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю, умов здійснення діяльності з надання фінпослуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійні умови), а також порядок контролю за їх дотриманням.
Крім того, за НБУ закріплено право встановлювати розмір плати за реєстраційні дії, виходячи з принципу відшкодування витрат, пов'язаних з наданням таких послуг, здійснювати нагляд за дотриманням небанківськими фінансовими установами. У разі порушення законодавства про фінансові послуги (крім законодавства, що регулює діяльність на ринках цінних паперів у системі накопичувального пенсійного забезпечення) та нормативно-правових актів центробанк може застосовувати заходи впливу та накладати адміністративні стягнення.
Нормативно-правові акти Нацбанку є регуляторними актами, розробляються, розглядаються та приймаються з урахуванням вимог закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Основними напрямами нагляду НБУ у сфері ринків небанківських фінансових послуг визначені регулярне проведення оцінки загального фінансового стану небанківської фінансової установи, результатів діяльності та якості корпоративного управління, системи внутрішнього аудиту та управління ризиками, дотримання обов'язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами.
Крім того, Нацбанк встановлює для небанківських фінансових установ правила складання та подання звітності про їх діяльності, вимоги за обсягом і термінами її публікації
Центробанк наділений правом отримувати від державних органів та інших осіб інформацію, у тому числі конфіденційну, щодо фінансового/майнового становища учасників небанківських фінансових установ, осіб, що набувають або збільшують істотну участь у таких установах, їх ділової репутації, джерел походження коштів, що використовуватимуться для формування капіталу.
НБУ також має право письмово вимагати від піднаглядних структур копії документів, а також письмові пояснення з питань їх діяльності, які ті зобов'язані надати регулятору.
У межах своїх повноважень у сфері держрегулювання ринків небанківських фінансових послуг НБУ має право проводити планові та позапланові інспекційні перевірки діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб
НБУ затверджує критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення діяльності учасниками ринку небанківських фінансових послуг і їх суспільну значимість, на підставі яких визначає періодичність проведення планових інспекційних перевірок. Планові інспекційні перевірки можуть проводитися не частіше одного разу на рік. НБУ затверджує річний план проведення інспекційних перевірок на наступний календарний рік не пізніше 25 грудня поточного року та оприлюднює на своїй офіційній сторінці не пізніше ніж у 10-денний термін після затвердження.
