Білоруський диктатор Олександр Лукашенко сьогодні підписав законопроєкт, який передбачає покарання у вигляді смертної кари винним у підготовці теракту або вбивстві політичних діячів. Документ із відповідними поправками до Кримінального кодексу держави опублікували сьогодні на Національному правовому порталі.
«Як винятковий захід покарання допускається застосування смертної кари — розстрілу (до скасування смертної кари) за злочини, передбачені частиною 2 статті 124, частиною 3 статті 126, частиною 3 статті 289 та частиною 2 статті 359 цього Кодексу, або за пов'язані з умисним позбавленням життя людини за обтяжливих обставин деякі інші особливо тяжкі злочини», — йдеться в документі.
У вказаних статтях йдеться про:
- акти міжнародного тероризму;
- акти тероризму щодо представника іноземної держави чи міжнародної організації;
- акти тероризму, вчинені організованою групою або із використанням об'єктів атомної енергії, радіоактивних речовин, сильнодіючих, токсичних хімічних або біологічних речовин, або пов'язані з вбивством людини;
- вбивства державних чи громадських діячів, скоєні через їхню державну чи громадську діяльність.
Утім, смертну кару не можна застосовувати щодо осіб, які скоїли злочин до досягнення 18-річного віку та чоловіків від 65 років, а також жінок. Закон набуде чинності за 10 днів із моменту підписання — 29 травня 2022 року.
Видання «Медіазона. Білорусь» пов’язує ухвалення відповідних поправок до Кримінального кодексу з явищем «рейкових партизанів», які проводять диверсії з блокування руху залізницею військових ешелонів із рф. Затриманим у таких випадках здебільшого інкримінують або акт тероризму, або підготовку до нього.
Контекст. Верхня палата парламенту Білорусі 4 травня ухвалила законопроєкт, який дозволяє засуджувати до смертної кари за «замах на тероризм і вбивство політичних діячів». Нижня палата парламенту проголосувала його 27 квітня.
Білорусь залишається єдиною країною Європи, де законодавчо зберігається смертна кара. Її застосовують кілька разів на рік. Диктатор Лукашенко неодноразово заявляв, що не може прибрати її із законодавства, оскільки це «воля народу». Хоча насправді білоруський народ мав змогу офіційно висловитися із цього питання на референдумі в1996 році.
Читайте також
