«Синдром старшої доньки»: що означає нове суспільне явище, яке небезпечне для психіки
Старші доньки — ті, хто планує родинні свята, домовляється про відпустки для всієї сім’ї, перші приходять на допомогу батькам і часто беруть на себе більше, ніж інші. Сьогодні в соцмережах усе частіше можна почути про так званий «синдром старшої дочки» — поняття, що стало вірусним, але має глибокі соціальні корені. Про це пише Norzen Global News.
Поштовх до нової хвилі інтересу дала сімейна та шлюбна терапевтка Кеті Мортон, яка у відео на TikTok описала вісім ключових ознак цього явища. Серед них — підвищене відчуття відповідальності, тривожність, перфекціонізм, прагнення всім догодити, складнощі з особистими межами, почуття провини, труднощі у стосунках і навіть образа на батьків та молодших братів і сестер.
Хоча «синдром старшої дочки» не є офіційним психологічним діагнозом, багато хто вважає його реальним. Професорка прикладної психології Північно-Східного університету Лорі Крамер вказує: суспільні норми часто покладають на старших доньок непропорційно велику відповідальність, починаючи з раннього віку — іноді вже з п’яти років. Така динаміка формує не лише сімейні ролі, а й впливає на особистість у дорослому житті.
Крамер наголошує: старші доньки стають «невидимими координаторами» — тими, хто емоційно тримає сім’ю, але чия праця залишається непоміченою. На відміну від старших синів, від яких традиційно очікують фінансової підтримки, дівчатам дістається тягар турботи — менш помітний, але не менш важкий.
При цьому на формування таких ролей впливають не лише стать і порядок народження. Важливу роль відіграє й сімейна динаміка — різниця у віці між дітьми, стосунки між ними, стан здоров’я окремих членів родини. У деяких випадках батьки самі не помічають, як нав’язують певні ролі, не розраховуючи на наслідки.
«Ми не народжуємось, щоб грати ці ролі», — зазначає Крамер. Вона закликає батьків бути уважнішими до балансу в родині та створювати простір для відкритого діалогу. Усвідомлення ролей, які грають діти в сім’ї, — перший крок до більш справедливого розподілу обов’язків.
Сьогодні, коли дедалі більше старших доньок знаходять у цьому синдромі власне відображення, суспільство починає звертати увагу на ціну, яку вони платять за «емоційне лідерство». І, можливо, саме ця хвиля інтересу допоможе майбутнім поколінням вирости без відчуття, що вони з дитинства комусь щось винні.
Можливі небезпеки для психіки через «синдром старшої доньки»
Підвищена тривожність та почуття провини
Постійна відповідальність за інших формує тривожність і звичку відчувати провину за все, навіть за те, що не залежить від неї.
Проблеми з побудовою кордонів
Старші дочки звикають ставити потреби інших вище своїх, через що у дорослому житті їм складно говорити «ні», відстоювати свої інтереси та потреби.
Схильність до перфекціонізму
Їх часто хвалили за «хорошу поведінку», відповідальність і допомогу, внаслідок чого формується залежність від зовнішнього схвалення та страх не відповідати очікуванням.
Емоційне вигоряння
Постійна напруга та турбота про інших з дитинства можуть призвести до хронічної втоми та емоційного вигоряння вже у дорослому віці.
Проблеми із самооцінкою
Така дочка часто отримує кохання «за досягнення», а не просто за те, хто вона є. Це заважає їй приймати та цінувати себе без зовнішніх підтверджень.
Труднощі у відносинах
Звичка бути «опорою» та «мамою» для всіх заважає вибудовувати рівноправні відносини — як дружні, так і романтичні. Часто такі жінки обирають партнерів, яких потрібно «доглядати» і «рятувати».