Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Якщо ядерна небезпека: що робити у різних ситуаціях

Що робити при вибуху на АЕС: поради фахівців. Фото: Укрінформ

Що робити при вибуху на АЕС: поради фахівців. Фото: Укрінформ

За останні півроку повномасштабного вторгнення рф українцям неодноразово нагадували, що робити для убезпечення себе і близьких у разі ядерного вибуху чи радіаційної небезпеки.

Ризики зросли особливо після захоплення російськими загарбниками Запорізької АЕС та ядерного шантажу протягом останнього місяця.

Те, як може вплинути на пересічних громадян ядерна катастрофа, залежить від багатьох факторів, які важко передбачити. The Page зібрав загальні рекомендації, а також відповіді фахівців на складні питання.

1

Як діяти у випадку радіаційної небезпеки: загальні рекомендації

Зокрема, у списку загальних рекомендацій, поширених на сторінці Центру громадського здоров'я, зазначено:

  1. Після повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в будинку: стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; підвали: з покриттям із дерева – у 7 разів, із цегли або бетону – у 40-100 разів.
  2. Проведіть йодну профілактику.
  3. Попередьте сусідів, допоможіть людям з інвалідністю, дітям та людям похилого віку. Дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації.
  4. Уникайте паніки: налаштуйте комунікації з офіційних джерел і чекайте офіційної інформації.
  5. Уникайте тривалого перебування на забрудненій території і за можливості негайно її покиньте.
  6. Перебуваючи на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, використовуйте засоби захисту: протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту шкіри – захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидку, гумове взуттям і рукавиці.
  7. Спакуйте необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі, у герметичну валізу.
  8. Після прибутя на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином (типу ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.
Що робити при радіаційній аварії

Що робити при радіаційній аварії

Фото: пресслужба МОЗ

Утім, як пояснила радібіологиня Катерина Шаванова під час подкасту «Української правди», присвяченій цій темі, дії людей корелюються залежно від обставин, зокрема, від того, як далеко вони перебувають від місця аварії, які масштаби аварії, куди дме вітер чи яка потужність ядерної зброї.

Тому про всяк випадок варто вивчити прості правила, які можуть не лише мінізувати вплив радіації на здоров'я, але й врятувати життя.

2

Якщо вибух на АЕС. Що робити, якщо людина опинилась поблизу місця аварії

Катерина Шаванова радить усім, хто в момент катастрофи на АЕС опинився неподалік місця події, залишатися всередині приміщення.

Перше, що треба розуміти, – ядерні вибухи можуть призводити до значної шкоди і жертв насамперед унаслідок самого вибуху.

Перше правило при ядерному вибуху — знайдіть укриття і максимально закрийте усі щілини, загерметизируйтесь. Інфографіка: РНБО

Перше правило при ядерному вибуху — знайдіть укриття і максимально закрийте усі щілини, загерметизируйтесь. Інфографіка: РНБО

Quote«Окрім вибуху, тут додається ще один чинник – вплив радіації. Оскільки радіацію не можемо побачити, відчути на смак, тоді треба уявити, що це пил. І діяти так, щоб якнайменше контактувати з цим пилом. Яскравий образ: пам’ятайте, що це пил який може осідати скрізь", — пояснила експертка.

З огляду на радіацію, до загальних рекомендацій слід додати наступні поради:

  • максимально закрийте всі шпарини, загерметизуйтеся;
  • використовуйте лише бутильовану воду;
  • використовуйте лише їжу, яка не контактувала з відкритим повітрям;
  • залишайтеся в приміщенні 24 години;
  • слід запастися препаратами, від яких залежить ваше життя чи ваших близьких.

При перебуванні всередині слід дотримуватись таких самих інструкцій, як і при вибухах: правила двох стін, залишатися в найбільш безпечному місці. При цьому якомога старанніше уникаючи радіоактивного пилу.

3

Протирадіаційні укриття: як їх підготувати

Спеціальні укриття проти радіації розташовуються зазвичай у підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів з небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями.

Як підготувати приміщення на випадок ядерної небезпеки.

  • укриття має бути забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;
  • не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші – мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;
  • в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;
  • через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;
  • входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
  • в укритті має бути вентиляція;
  • місткість укриття – не менше 1 метра на людину.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти.

  • місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;
  • теплі ковдри або спальники;
  • поліетиленові пакети;
  • армований скотч для герметизації приміщення;
  • ганчірки та вологі серветки;
  • вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
  • питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу;
  • запас консервів та сублімованої їжі;
  • контейнери для продуктів харчування;
  • баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд);
  • резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо);
  • вогнегасники;
  • аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги;
  • Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу,
  • діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг, діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу,
  • підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна.
  • респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;
  • засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);
  • інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).


4

Якщо вибух на АЕС. Як діяти, коли людина на відкритому просторі, не в укритті

Якщо новина про вибух застала людину не в укритті, є певний проміжок часу для того, щоб знайти сховок поблизу.

Quote«Коли стається вибух, спочатку ми відчуваємо удар, а радіонукліди приходять пізніше. Поки все підніметься в хмару, долетить, потім буде зверху падати. Тому якщо ви не бачите прямо перед собою ядерного гриба і самого вибуху, є кілька хвилин, щоб швидко добігти до приміщення, сховатися і все загерметизувати", наголосила радіобіологиня Олена Паренюк.

Експертка рекомендує також, добігши до приміщення, загерметизувати вікна і двері плівкою або скотчем, у випадку наявності металопластикових вікон, перевести їх в зимовий режим, який ущільнює герметизацію.

Пити чи контактувати з водою з крану після аварії заборонено, навіть з технічною метою.

Чи безпечні продукти та вода при радіаційній аварії

Чи безпечні продукти та вода при радіаційній аварії

Фото: пресслужба МОЗ

5

Якщо вибух на АЕС. Чи варто бігти до машини і втікати

Відповідаючи на запитання, чи варто при радіаційній небезпеці спробувати швидко заскочити в машину і втекти з місця події, вчені зазначили, що це дуже ризикований варіант для здоров'я людини.

Quote"По-перше, вітер дуже швидко змінює напрям. По-друге, ви не будете рухатись швидше за вітер. І якщо таких людей буде багато, почнеться паніка, і всі будуть разом виїхати, що призведе до заторів. Тому слід співставити ризики: на скільки ви впевнені, що швидко можете рухатись, що вітер не змінить напрямок, чи гарантувати, що не випаде дощ"" — зауважила радіобіологиня.

За її словами, все жє кращим варіантом у цій ситуації буде знайти сховище, щоб максимально обмежити контакт із радіоактивним пилом. Дотримуйтесь рекомендації МОЗ протягом наступних 24 годин залишатися в укритті, нагадала вчена.

Quote«Окрім того, зараз температура повітря +30. Скільки можна прожити в машині без кондиціонера? На скільки швидко ти видихаєш все повітря? До того ж машину не можна ніяк герметизувати — бо тоді сама машина перестане функціонувати. Тому краще перечекайте, залишаючись вдома. За першу добу активність радіонуклідів падає майже в 10 разів. Вже тоді можна кудись їхати», — наголосила Олена Паренюк.

Окрім того, якщо таке станеться — місцеві та загальноержавні адміністраціх нададуть рекомендації через усі офіційні канали зв'язку. Учені радять дослухатись лише рекомендацій від влади, а також підписатись на новини сайту та телеграм-каналу ДНТЦ ЯРБ — Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки.

6

Якщо ядерний вибух застав у дорозі і поряд немає укриття

  • Помітивши спалах у небі (чи його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
  • Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.
  • Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.
  • Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).
  • По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
  • Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.
  • Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.
7

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху – у школі або садочку

У випадку, якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, їй необхідно залишатись там в укритті з рештою дітей.

Навіть якщо школа або садок в пʼятихвилинному доступі від дому, не слід виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам, вашій дитині, іншим дітям і дорослим: адже на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу. Згідно з нормами безпеки приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляти шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть перенести на одязі радіоактивний пил, або він разом з повітрям може потрапити у приміщення, де переховуються діти.

Вийти назовні означає наражати на небезпеку не лише себе, а й інших. У випадку аварії з викидом або ядерного вибуху у будь-якій споруді безпечніше, ніж на вулиці.

Щоб мати впевненість, що школа або садок готові до будь-яких сценаріїв, ДСНС рекомендує переконатись заздалегідь, що укриття захистить вашу дитину від радіації у випадку ядерного вибуху. Слід також підготувати дитину до такого сценарію.

Для цього потрібно:

  • Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами дій у надзвичайній ситуації.
  • Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь із іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти – не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.
  • Це значить, що прийти і забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула, буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці – нашкодить дітям.
  • Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, в тому числі акт ДСНС, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне.
  • Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. За відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але їх слід завчасно забезпечити необхідними медикаментами, родуктами та спорядженням.
  • Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках;
  • нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон, зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо на забезпечує заклад; улюблена іграшка. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).
  • Щоб не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі в швидкому доступі, аби їх можна було забрати під час тривоги.
  • Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!
  • Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.
  • Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу у випадку ядерного вибуху – тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза – ви приймаєте на власний розсуд.

8

Що робити при застосуванні ядерної зброї: алгоритм

За умови застосування тактичної ядерної зброї алгоритм дій такий самий, як при радіаційній небезпеці. Єдине, що слід зрозуміти, що людина опинилась на лінії зіткнення. Тому слід швидше подумати як евакуюватися з території воєнних дій.

Якщо людину ця новина застала вдома — слід підготувати приміщеня, увімкнути офіційні джерела комунікації і не виходити протягом доби.

Quote«У вас є умовно дім, робота і дорога між ними. Завчасно подумайте, що може бути укриттям, створіть запаси в місцях, де можевас застати вибух. Навіть по дорозі можна дослідити, де можна знайти стабільне укриття», — пояснила Паренюк.
9

Перша допомога постраждалому від ядерного вибуху

При наданні допомоги постраждалому від ядерної зброї першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом, зазначено в інструкції Ради нацбезпеки і оборони України.

Щоб запобігти потраплянню радіонуклідів до організму та зменшити дози опромінення постраждалого й оточуючих, необхідно видалити одяг, очистити шкіру, рани, отвори тіла — очі, вуха, ротову порожнину. Надаючи допомогу постраждалому, слід максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

Очистити рани. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру:

  • накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.
  • обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Очистити вуха та ніс. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Обробити ротову порожнину та очі. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очистити волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс чи рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

Транспортувати постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

10

Йодопрофілактика: як запобігти впливу на здоров'я радіації

У Міністерстві охорони здоров’я нещодавно нагадали про йодну профілактику у разі радіаційної аварії.

Quote«У разі аварії на ядерних установках значна частина викидів містить радіоактивний йод, або так звані радіоактивні ізотопи йоду («поганий йод»). Якщо не вживати заходів захисту, радіоактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань», — розповіли в МОЗ.

Щоб зменшити негативний вплив «поганого» йоду на щитоподібну залозу, використовують калій йодид. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.

Йодистий калій рекомендують вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб:

  • дітям до двох років – по 0,040 г на один прийом;
  • дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом.

Водночас вживати ці ліки слід після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність проведення профілактики. Оповіщення проводиться місцевими органами виконавчої влади.

Учені також переконують, що не треба зациклюватись і пити розчинний йод-антисептик — це лише нашкодить організму. Так само непотрібно наносити «йодову сітку» на шкіру.

Quote«Чому ми боїмося проблеми з йодом? Наприклад, у Японії такої проблеми нема. Взагалі є дуже мало рекомендацій по світу пити йод. Але йододефіцит — це специфіка нашого регіону. Якщо ваша родина нормально харчується, вживає вітаміни та мікроелементи, їсть морську капусту, можливо, у вас нема дефіциту йоду», — наголосила Шаванова.

Також експертка наголосила, що загальні рекомендації МОЗ не підходять людям із специфічними хворобами щитоподібної залози — їм краще звернутися до ендокренолога за консультацією.

Коментарі
Всі новини