Більшість українських біженців, які виїхали за межі країни через повномасштабне вторгнення, не планують повертатися додому.
Про те, які фактори найбільш вагомі у прийнятті рішення залишитись за кордоном, стало відомо в результаті дослідження Лабораторії законодавчих ініціатив за підтримки Європейського Союзу, пише «Дзеркало тижня».
Зазначається, що з часом вимушені мігранти пристосовуються до життя за кордоном, облаштовуються, соціалізуються, звикають. 44% з них орендують окремий будинок або квартиру, а ще 20% живуть в окремому житлі, наданому безкоштовно.
Таким чином, дві третини біженців мають комфортні умови проживання, а можливість самостійно орендувати житло є показником непоганого рівня матеріального забезпечення (для порівняння, у притулках для біженців живуть лише 8,5%).
В результаті дослідження встановлені п’ять груп факторів, які є більш і менш важливими для рішення вимушених мігрантів повернутися або не повернутися.
Найвагомішою виявилася група факторів, які стосуються оцінки країни перебування (29% рішення про повернення до завершення війни та 43% — після завершення). Вона охоплює те, наскільки вимушені мігранти задоволені якістю життя в країні перебування, починаючи від суто практичних питань (якість освіти, медицини, можливості працевлаштування, сфера послуг, якість інфраструктури тощо) та закінчуючи більш загальними (близькість менталітету населення країни перебування).
Інші групи коливаються в межах 12−21%. Більш того, найвагоміша причина, яка зменшує бажання повертатися, — це очікування низької якості життя в Україні (60% респондентів вказали цю причину).
Натомість безпекові причини мали більше ваги під час прийняття рішення про виїзд з України — 79% вимушених мігрантів вказали хоча б одну безпекову причину для виїзду за кордон.
Читайте також
