За даними Gradus Research, у росії приблизно 11 млн людей мають родичів в Україні. Згідно з дослідженням, багато росіян вірять пропагандистським наративам президента володимира путіна, а не свідченням своїх рідних.
Чи говорять українці про війну з російськими родичами
48% респондентів повідомили, що мають принаймні одного родича в росії, що є спадком радянських і пострадянських міграційних процесів. З цих 908 респондентів більшість — 59% — обговорювали війну зі своїми родичами, переважно через WhatsApp, Telegram і відео- та голосові дзвінки.
Проте, згідно з опитуванням, протягом перших двох тижнів війни комунікація переважно припинилася. А на момент опитування, приблизно за сім тижнів після російського вторгнення, у менш як половини (46%) розмови про війну вже відбувалися.
Хоча новини часто призводять до суперечок між батьками та дітьми чи братами та сестрами, насправді ці взаємодії є порівняно рідкісними. Дослідники з'ясували, що 72% респондентів, які обговорювали війну з родичами, спілкувалися переважно з тітками, дядьками та двоюрідними братами/сестрами. Набагато менше повідомляли про дискусії з братами й сестрами (19%) та батьками (6%).
Респондентів із кількома родичами просили зосередитися на найближчому члені сім’ї.
Про що говорять українці зі своїми родичами з росії
Приблизно 74% із 534 респондентів, які обговорювали війну зі своїми найближчими родичами, говорили про навмисні бомбардування та обстріли українських міст росією, а 67% – про вбивства росією мирного населення. Такі теми, як-от мародерство (41%), тортури та зґвалтування (38%), а також використання зброї, що порушує міжнародне право, наприклад касетних бомб, були менш обговорюваними (27%).
У багатьох із цих розмов також порушувалася тема хибних заяв росії, що виправдовують вторгнення. 52% респондентів обговорювали твердження, що лідери України є «нацистами». А 36% говорили про те, що росія звільняє сепаратистські райони в Донецькій і Луганській областях, ще 30% обговорювали твердження про те, що Україна здійснює геноцид етнічних росіян. Заяви про те, що Україна нібито розробляє ядерну зброю, отримали менше уваги (20%).
Наскільки впливовою є російська військова пропаганда
Респондентів попросили оцінити, наскільки їхні російські родичі вірили російській військовій пропаганді на початку їхнього спілкування, за шкалою від 1 до 10, де вищі значення представляють сильніші переконання. Середня оцінка склала 8. Звісно, ці оцінки ґрунтуються на спогадах респондентів про перші дні війни. Утім, вони чітко свідчать про те, що багато українців усвідомлюють, що їхні родичі перебувають у полоні панує російської пропаганди.
Як і очікувалося, респонденти зазначали більший вплив пропаганди на старших родичів і тих, які отримують новини з російського державного телебачення, на відміну від інтернету чи інших джерел. Респонденти оцінили, що їхні родичі з Москви та Санкт-Петербурга не менш схильні довіряти пропаганді, ніж родичі з менших російських міст і сільської місцевості.
Чи здатні українці пробити російську інформаційну бульбашку
Докази того, що спілкування українців спонукає їхніх російських родичів переосмислити правдивість прокремлівської інформації, є неоднозначними. З одного боку, 54% респондентів стверджують, що їхні розмови не вплинули на віру родичів у російську пропаганду. Ба більше, 8% респондентів стверджують, що їхні російські родичі ще сильніше повірили в пропаганду після цих дискусій. З іншого боку, 22% повідомляють, що розмови спонукали родичів трохи менше вірити російській пропаганді, а 16% зазначили, що родичі стали вірити їй набагато менше.
Проте респонденти, які на момент опитування ще спілкувалися з російськими родичами, налаштовані більш оптимістично. Лише 37% із цих 228 респондентів стверджують, що їхні розмови не мали жодного ефекту, і тільки 4% — що розмови зміцнили переконання їхніх родичів. У цій групі 59% повідомляють, що їхні російські родичі трохи або значно менше вірять державній пропаганді.
Більшість респондентів стверджують, що більше покладалися на факти (59%), ніж на логіку (48%) або емоції (26%), щоб впливати на переконання своїх родичів про війну. Усе-таки докази та логіка часто виявляються неефективними проти «альтернативних» фактів, висловлених кимось, уміщених в окрему інформаційну бульбашку.
Отже, родинні зв’язки громадян України можуть бути недооціненим інструментом в інформаційній війні. Дослідження демонструє, що подібні методи переконання роблять людей сприйнятливими до нових поглядів саме тому, що вони менше покладаються на факти та логіку, а більше на емоції й пов’язані із жестами, тоном і виразом обличчя.
Читайте також
