Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11115, який пропонує регулювати роботу Telegram в Україні.
Минулого четверга про намір регулювати Telegram заявив нардеп Микола Княжицький. Разом з ним авторами законопроєкту вказані його колеги по фракції «Європейська Солідарність» Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина, а також нардепи від «Слуги народу» Микита Потураєв, Людмила Марченко, від «Голосу» Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа та від «За майбутнє» Ірина Констанкевич.
Раніше Княжицький наголосив, що йдеться не про блокування Telegram, а про регулювання, аналогічне законодавчому регулюванню «платформ типу YouTube».
Автори проєкту пояснюють, що в законі «Про медіа» визначені платформи спільного доступу до інформації, проте регулювання таких сервісів залишилось не повним. Провайдери таких платформ (на відміну від відео) не віднесені до суб’єктів у сфері медіа.
Тому вони не мають обов’язків захищати персональні дані, блокувати незаконний контент, комунікувати з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Водночас, згідно з дослідженням InMind «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році», в 2023 році Telegram був в 4,5 раза популярнішим за YouTube: його використовували 72% українців проти 16% відповідно.
Як законопроєкт 11115 пропонує регулювати Telegram
- визначає провайдерів платформ спільного доступу до інформації (ПСДІ) як окремих суб’єктів у сфері медіа;
- уточнює, що ці платформи мають окремі сторінки (облікові записи, канали тощо), через які поширюється масова інформація, з урахуванням ч. 3 ст. 16 закону «Про медіа» та ст. 56 закону «Про авторське право і суміжні права»;
- законодавчі вимоги до провайдерів ПСДІ схожі на вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео (стаття 23 Закону України «Про медіа»);
- законопроєкт не встановлює обов’язкову реєстрацію для провайдерів ПСДІ. Проте провайдери повинні мати в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для комунікації. Це стосується всіх платформ, що зареєстровані в ЄС;
- провайдери ПСДІ на вимогу Нацради мають розкривати структуру власності та джерела фінансування. Діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора, заборонена;
- якщо провайдер не підтверджує структуру власності документально, вона може бути визнана непрозорою;
- органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг не мають права використовувати ПСДІ з непрозорою структурою власності їх провайдерів.
- також законопроєкт пропонує заборонити встановлювати непрозорі ПСДІ на мобільні телефони держслужбовців та військових – за прикладом деяких країн ЄС та Швейцарії;
- Кабмін має врегулювати, як посадовці та військовослужбці можуть користуватись подібними сервісами.
Про прозорість власності Telegram каже Ярослав Юрчишин, голова парламентського комітету з питань свободи слова. Минулого року ексміністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко наголошував, що Telegram не йде на контакт з українською владою.
Читайте також
