У Верховній Раді ініціюють законопроєкт про регулювання в Україні Telegram та подібних до нього платформ поширення ЗМІ. Про це повідомив народний депутат Микола Княжицький.
За його словами, проблема Telegram — це не зовсім проблема медіа. Проблема його в тому, що це російська мережа, яка, тим не менш, активно просувається українською владою як основне джерело інформації для українців.
«І виходить зовсім дивна ситуація: з одного боку, Генштаб ЗСУ прямо каже, що треба припинити використовувати російські мережі типу Telegram, а СБУ, МВС, РНБО та інші органи роблять спільну заяву про використання Telegram російськими спецслужбами. Але з іншого — ці самі органи використовують цей самий Telegram як офіційне джерело інформації для українців», — зауважує нардеп.
Занепокоєння викликає те, що за два роки великої війни саме Telegram став основною платформою, з якої українці дізнаються новини. Така собі альтернатива цілодобовому телемарафону, яка має російське походження, співпрацює з кремлівською владою і яку хвалить за конструктивну співпрацю особисто путін.
За словами Княжицького, про заборону і блокування Telegram мова не йде.
Наразі Закон про медіа регулює всі типи засобів масової інформації, за виключенням платформ типу Telegram та їм подібним. Тобто і платформи типу YouTube, і онлайн-ЗМІ, і телеканали, включаючи іноземні, — для всіх них закон передбачає окреме регулювання. Натомість месенджери типу Telegram в законі хоч і згадуються, але регулювання для них ніякого немає.
Законодавців турбує те, що в умовах, коли за статистикою 72% українців отримували новини саме через Telegram (для порівняння — YouTube лише 16%), це виглядає як мінімум непослідовним.
Що має змінитися для таких платформ:
- вони повинні реагувати на поширення через них такого саме контенту, який вже зараз заборонено поширювати через інші медіа (в тому числі в YouTube та онлайн-ЗМІ). Йдеться про порнографію, пропаганду наркотиків, глорифікацію фашизму, виправдовування російської агресії тощо. Перелік заборон залишається тим самим, який існує зараз, і цим законопроєктом не змінюється;
- вони зобов’язані на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності, а також джерела фінансування — як зараз передбачено для інших медіа та сервісів;
- якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців. Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватися на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей. Це відповідає практиці, яка вже зараз існує в Швейцарії та деяких країн ЄС. Наприклад, в Норвегії службовцям заборонено використовувати Telegram на службових пристроях з березня 2023 року приблизно з тих самих причин;
- оскільки сили безпеки і оборони повинні мати особливості діяльності через їх специфіку, то обмеження та заборони щодо використання платформ з непрозорою власністю до них не застосовуються. Вірніше, можуть застосовуватись, якщо це буде встановлено постановою уряду.
