Упродовж 2019 − 2022 років Міністерство юстиції України при використанні виділених на виконання повноважень 18,1 млрд грн допустило недоліків та порушень на 3,5 млрд гривень. Це призвело до неефективного використання та управління бюджетними коштами. Про це йдеться у звіті Рахункової палати.
«Мін’юст із недотриманням законодавства використав 1,6 млрд грн, з порушенням бюджетного законодавства – 1,1 млрд грн, допустив неефективне управління бюджетними асигнуваннями обсягом 649 млн грн, з яких не використав 117 млн грн відкритих асигнувань загального фонду держбюджету, непродуктивно витратив понад 104 млн гривень», — йдеться у повідомленні Рахункової палати.
Водночас у відомстві вважають, що Мін’юст не створив ефективної системи дієвого внутрішнього контролю, здатної забезпечити дотримання законодавства на всіх етапах планування потреби, затвердження кошторисів видатків і витрачання бюджетних коштів.
Результати аудиту видатків на оплату праці працівників апарату Міністерства юстиції показали, що у 2019 – 2022 роках у системі оплати праці передбачалося до 10 додаткових видів оплати (надбавки й доплати), на які спрямувалося від 63% до 58% передбачених на це бюджетних коштів. Це слугувало основою для використання стимулюючих виплат для автоматичного збільшення зарплати, а не як інструменту для заохочення ефективного виконання завдань.
Мін’юст завищував видатки
У 2019 − 2021 роках Мін’юст завищив майже на 1,6 млрд грн видатки на виплату надбавок за інтенсивність праці, виконання особливо важливої роботи та премії держслужбовцям. Коштом цих «резервів», зокрема в апараті Міністерства, встановлювалися надбавки за інтенсивність праці від 5% до 450% посадового окладу на суму 438,5 млн гривень.
Аудит засвідчив, що один з основних напрямів реформування системи держуправління – модернізація державної служби та управління людськими ресурсами – Мін’юстом не досягнутий, а спрямовані на це кошти у розмірі 104 млн грн використані непродуктивно. Так, незабезпечення чіткого розподілу повноважень між структурними підрозділами Міністерства призвело до дублювання функцій та неточного визначення завдань і, як наслідок, нераціонального використання людських і фінансових ресурсів, низького рівня інституційної спроможності у частині проведення реформ та формування держполітики.
Крім цього, Мін’юст коштом державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№130)», в обхід встановлених урядом обмежень на витрачання коштів бюджету на придбання легкових авто, придбав у квітні 2022 року транспортний засіб Toyota Land Cruiser 150 вартістю понад 1,2 млн гривень. Як наслідок, державне підприємство нерезультативно витратило 1,2 млн гривень, а використання Міністерством цього авто призвело до додаткового навантаження на держбюджет у частині додаткових витрат на утримання й обслуговування транспортного засобу.
Рішення та Звіт про результати аудиту оприлюднені на офіційному вебсайті Рахункової палати.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
Чому ринок медичного обладнання посилено досліджують правоохоронці і що з цим робити
