«Ми усією родиною кілька років тому підписали декларації з сімейними лікарями у приватній клініці, — розповідає киянка Марія Діденко. — У порівнянні з районними поліклініками якість сервісу значно краща: комфортне, сучасне приміщення, уважний, ввічливий персонал. У мене є досвід успішного лікування ковіду з постійною комунікацією з лікаркою телефоном та у месенджерах. У сина діагностували та вилікували доволі рідке захворювання. Щеплення дітям виконують безкоштовно за планом».
Хоча жінка каже про деякі мінуси: у черзі на аналізи за програмою медичних гарантій довелося чекати тиждень, а сімейні лікарі впродовж кількох років змінювалися, бо є певна плинність кадрів.
Інтерес приватних медцентрів до співпраці з державою зростає
За даними опитування Центру Разумкова, лише 6,4% респондентів уклали декларації із сімейними лікарями у приватних клініках. Решта обрала державні та комунальні заклади. Частка договорів з приватними клініками про первинну допомогу досі незначна, але вона продовжує зростати, а гравці ринку вважають цю можливість позитивною як для клінік, так і для пацієнтів.
«Кількість приватних закладів, що мають договори з Програмою медичного гарантування, не зменшується, бо для приватного сектору державні гроші — це фінансова безпека. Навіть з огляду на те, що там враховані 60-70% вартості ринкових цін на медичні послуги, а інколи навіть і менше, співпраця з державою — це договір не про велику маржу, а про стабільність та об’єм», — прокоментував Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC).
Скільки приватних медцентрів уклали декларації з пацієнтами
Динаміка кількості приватних медзакладів, де пацієнти обрали сімейних лікарів у 2018-2023 роках. Інфографіка Олександра Шатова
Тарифи НСЗУ у «Добробуті» вважають занизькими
Гендиректор мережі «Добробут» Вадим Шекман розповів в інтерв’ю 
, що недостатні тарифи Національної служби здоров’я України (НСЗУ) — основна причина, чому його клініки досі не працюють з державою.
«Ми повністю біла прозора компанія. З тими податками, що зараз існують, тарифи НСЗУ не виправдовують собівартості наданих нами послуг. Вартість послуги складається із зарплат лікарів, з вартості розхідних матеріалів, собівартості обладнання, його амортизації, оренди приміщень, комунальних платежів тощо. Ми платимо за електроенергію з того рахунку, що виставляємо пацієнту. Комунальна поліклініка бере ці гроші у міста, яке також бере ці гроші у платників податків», — пояснив Шекман.
Він вважає реформу дуже важливою зміною в українській медицині, але чекає на подальші кроки у цьому напрямі. Передусім це виведення з тіні грошових винагород від пацієнтів лікарям у комунальних закладах та впровадження механізму співоплати: коли частину послуги сплачує держава, частину може сплатити пацієнт.
«Болгарська служба здоров’я сплачує за частину послуг, пацієнти сплачують різницю, — навів приклад гендиректор «Добробуту». — І це спричинило конкуренцію. Я запитав про відсоток співоплати від пацієнтів у приватному онкологічному центрі у Софії і вони відповіли: ніякого. Тому що тарифи покривають собівартість, а брати доплату вони не можуть, бо конкуренція настільки висока, що якщо запросити більше ніж тариф, то просто не буде пацієнтів».
Програма державних медичних гарантій: негативний досвід Into-Sana
СЕО компанії Into-Sana Галина Усенко поділилася із негативним досвідом участі у програмі державних медичних гарантій. Компанія подала заявку на договір, отримала підтвердження, та згодом її дані з'явилася на сайті серед надавачів послуг.
Не дочекавшись підписання договору, в Into-Sana почали обслуговувати пацієнтів з інфарктами та інсультами. Але за якийсь час НСЗУ змінила умови договору і лікарня компанії зникла з дашборду НСЗУ. Тепер в Into-Sana чекають на накопичення статистики за цим типом послуг, щоб податися до програми наступного року.
«Фактично ми кілька місяців лікували пацієнтів власним коштом. Але ми будемо подаватися знову, бо ми долучаємося до таких програм не для того, щоб заробити, тому що там тарифи невисокі. Ми розуміємо, що нам цікавий досвід і нас влаштовує, хоча б у нуль виходити», — прокоментувала Усенко.
Вона додала, що постійні витрати становлять величезну частку бюджету стаціонару. Якщо, скажімо, лікарня розрахована на 90 пацієнтів, а зайнято лише 40 місць, то медзакладу вигідно отримати ще 20, навіть за суттєво менші гроші.
«Я вірю в медичну реформу. Від здорової конкуренції виграє насамперед пацієнт. Як це сталося у первинці, де раніше ніякого сервісу майже не було», — резюмувала Усенко.
Павло Ковтонюк: держава допоможе створити фінансову подушку безпеки
Павло Ковтонюк упевнений, що приватній медицині в Україні варто перебудувати свої бізнес-моделі, щоб співпраця з державою зацікавила обидві сторони.
«Приватний сектор очікує на дуже високу маржу, бо в Україні бізнес традиційно високоризиковий. Інвестор хоче швидкої та великої віддачі на капітал, що не притаманне медичному сектору у світі. Але мені здається, що хто пішов на співпрацю з державою, не пошкодував. Адже зараз у них є така фінансова подушка безпеки», — наголосив експерт.
Він також додав, що дуже обережно ставиться до ідеї впровадження механізму співоплати, бо це може зменшити доступність медичних послуг для тих, хто не в змозі робити доплату. На його думку, варто було б спробувати це як експеримент, наприклад, впровадити співоплату на пологові послуги. Саме в цьому сегменті Ковтонюк зараз бачить здорову конкуренцію на ринку.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
