Проект держбюджету-2021: на прориви та стрімкий ріст економіки уряд, схоже, не розраховує

Фото надано партнером

Фото надано партнером

Експерти Ради інституційних реформ вважають, що представленому проекту державного бюджету на 2021 рік бракує стратегічного підходу. Документ здебільшого декларативний, чимало його ключових показників базуються на припущеннях замість ґрунтовної аналітики.

Експерти РІР проаналізували основні напрямки проекту державного кошторису на 2021 рік.

Зокрема, він передбачає, що в 2021 році:

  • ВВП становитиме 4,5 трлн грн, а його зростання сягне 4,6%
  • Доходи будуть на рівні 1071 млрд грн (+92,3 млрд грн до плану 2020 року)
  • Видатки – 1350 млрд грн
  • Середньомісячна зарплата в Україні становитиме 13,6 тис грн
  • Споживча інфляція – 7,3%
  • Державний борг у співвідношенні до ВВП – 64,6%

Автори проекту бюджету-2021 планують, що курс долара в Україні протягом року зросте до 29,1 грн. Насамперед в очі впадає те, що видатки перевищують доходи. Дефіцит запропонованого кошторису складає 270 млрд грн – однак це менше, ніж у бюджеті 2020 року (-298 млрд грн).

Telegram Logo

Фінансувати «діру» Мінфін планує переважно за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики, допомоги від МВФ та інших кредиторів, а також випуску євробондів. Експерти припускають, що уряд таки «запустить станок» й додаткова емісія гривні неминуча. На це вказують заплановані показники курсу долара, а також споживчої інфляції – 7,3%.

Зважаючи на цьогорічний локдаун, пов`язаний із введенням карантину, а також на початок економічної кризи, прогноз Кабміну на 2021 рік видається досить песимістичним.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Щодо зростання ВВП на 4,6% (до речі, в МВФ цей показник прогнозують на рівні 1,1%), у РІР зазначають, що за підсумками півріччя 2020 року його падіння вже становить 5,9%. Так, з одного боку, за підсумками цього року рівень падіння ВВП може зменшитись за рахунок пожвавлення ділової активності. Це дозволить уже в 2021 році досягти реального зростання ВВП порівняно із докризовим 2019 роком.

Але з іншого боку, Україна ризикує втратити чималу частку валютних доходів від експорту аграрної продукції, оскільки цьогоріч зібрала найменший врожай зернових культур за останні роки (падіння становить 10%). Для аграрно-орієнтованої країни подібне зменшення врожайності суттєво позначиться на показниках ВВП.

Міністр фінансів Сергій Марченко пояснював одному з національних видань, за рахунок чого зростатиме ВВП: «У першу чергу, за рахунок ефективності адміністрування внутрішнього та імпортного ПДВ. Ми вважаємо, що там є (як показує цей рік) суттєві можливості детінізації, роботи зі схемними кредитами, скрутками і так далі. Тому основний приріст надходжень буде саме по цих податках».

Ми постійно наголошуємо на неефективності податкової й антикорупційної політики уряду, на тому, що потрібні реформи у системі податкового адміністрування. Протягом року ми неодноразово зверталися до Кабміну з відповідними ініціативами. Але у відповідь отримували відписки. Що ж має відбутися у наступному році для виходу бізнесу з тіні й збільшення надходжень від сплати ПДВ? Не зрозуміло.

Щодо бюджетного фінансування низки галузей – картина виглядає тотожною 2020 року. Приємним винятком у проекті є збільшення видатків на освіту в частині доплати зарплат вчителям – +21,2 млрд грн. Натомість передбачені 2,6 млрд грн на вакцинацію від коронавірусу викликають здивування. Схоже, що громадянам, які потребуватимуть доступної вакцини, розраховувати на державу не варто.

На програму «Велике будівництво» (розвиток дорожньої інфраструктури) проект бюджету пропонує виділити 150 млрд грн (+20,7 млрд грн). Також позитивом є плани з фінансування цифровізації галузей економіки — Кабмін пропонує закласти в бюджет 2,9 млрд грн. на реалізацію цієї програми. Це мінімізує час громадян на отримання безлічі довідок та витягів і загалом зменшить паперовий обіг.

А ось програми підтримки малого та середнього бізнесу, на які уряд хоче виділити 12 млрд грн (зокрема, на компенсацію відсотків за кредитами для мікро- та малого підприємництва – 2 млрд грн) виглядають недостатніми. Схоже на те, що програма доступних кредитів «5-7-9» і в 2021 році залишиться декларативною.

Хвилювання викликає й значне збільшення фінансування деяких новостворених правоохоронних органів. Наприклад, ДБР отримає 2,48 млрд грн (+75,4%), НАБУ – 1,06 млрд грн (+15,3%), БЕБ – 1 млрд грн, а офіс Генпрокурора – 9,5 млрд грн. А от на роботу Державної податкової служби уряд пропонує виділити лише 0,52 млрд грн (разом із БЕБ – 1,52 млрд грн). Це вдвічі менше, ніж ДПС отримала цього року.

«Аналізуючи головні показники проекту бюджету-2021 року, бачимо, що ні на які прориви та стрімкий ріст економіки уряд не розраховує. Окремо хочемо звернути увагу на надмірне фінансування безлічі новостворених правоохоронних та слідчих органів на кшталт ДБР, НАБУ і БЕБ. Отже, замість реформування податкової системи, щоб вона мотивувала бізнес і економіку до розвитку, акцент роблять на каральній та фіскальній функціях. Це недалекоглядний підхід», – констатує Олександр Кучеренко, член правління Ради інституційних реформ.

Офіційний паблік Ради інституційних реформ в Facebook: https://www.facebook.com/radainreform

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини