МАУ в боргах: що буде з авіакомпанією Коломойського. Фото: УНІАН
Через величезні борги, накопичені авіакомпанією МАУ Ігоря Коломойського, їй уже пророкують повторення долі збанкрутілого «Аеросвіту» — іншого авіаперевізника олігарха, пише UBR. До порятунку долучилася Рада національної безпеки та оборони України (РНБО), яка доручила уряду врегулювати ситуацію з боргами компанії перед аеропортом «Бориспіль» і держпідприємством обслуговування повітряного руху «Украерорух». Водночас секретар РНБО Олексій Данилов не виключив, що з огляду на ситуацію МАУ може взагалі припинити свою роботу.
Скільки боргів накопичила МАУ
Авіаперевізник почав «залазити» в боргову яму ще у 2016 році. Тоді він відмовився сплачувати збір «на розвиток цивільної авіації» в розмірі $2 з квитка. Утім, за даними авіаексперта, директора Інституту менеджменту та стратегій Богдана Долінце, торік частину цього боргу було списано за рішенням суду. Він додав, що точно сказати, скільки винна МАУ аеропорту «Бориспіль» і «Украероруху», не може, однак зауважив, що йдеться про приблизно 1 млрд грн.
Транспортний експерт В'ячеслав Коновалов говорить про потенційні «багатомільярдні борги», які можуть з’явитися пізніше, як це було з «Аеросвітом».
На початку серпня МАУ повідомила про те, що за перші шість місяців цього року отримала 21,7 млн чистого прибутку. За перше півріччя 2020 року авіаперевізник відзвітував про 2,9 млрд збитків.
Що буде далі з МАУ
Експерти вважають, що одним із найвірогідніших сценаріїв для МАУ є її подальша націоналізація. На користь цього варіанту говорить те, що компанія вже має всі потрібні ліцензії та дозволи й налагоджені бізнес-процеси.
Показовим для такого сценарію є приклад італійської Alitalia, яка через локдаун змушена була оголосити про банкрутство. Того самого дня влада Італії її націоналізувала.
Що може врятувати МАУ
Одним із потенційних варіантів порятунку компанії є кредит. Однак експерти вважають, що він є малоймовірним. Це пояснюється тим, що зазвичай більша частина літаків авіакомпаній перебуває в лізингу, тому їм просто нема чого закладати для отримання кредитних коштів.
Ще один варіант – звернутися по допомогу до держави. Але й цей варіант є не надто вірогідним.
«В авіакомпанії зазвичай немає активів, крім менеджменту, навичок і співробітників... Тому ніхто інший, крім самої авіакомпанії, відповідати за це не може й не мусить», — пояснив заступник міністра фінансів Олександр Кава.
Що буде, якщо МАУ збанкрутує
Наслідки припинення роботи МАУможуть бути доволі серйозними для України. За оцінками експертів, це може сильно вдарити по суміжних авіабізнесах, як-от наземне обслуговування, клінінг, заправка тощо.
Кава є менш песимістичним щодо наслідків через закриття МАУ. Він наголошує, що ця авіакомпанія, звісно, найбільша в Україні, однак за європейськими мірками вона «середня». На її місце скоро прийдуть нові перевізники, і дефіциту не буде.
Що говорять у МАУ про можливе банкрутство
У самій авіакомпанії запевняють, що наразі її фінансовий стан є «максимально стабільним і ефективним». Глава МАУ Євген Дихне в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» заявив, що авіаперевізник «перебуває в діалозі з державою».
«Ми сплачуємо всі поточні платежі, з аеропортом «Бориспіль» перейшли на передоплату. А всі проблеми, які було накопичено до 2019 року, винесено за дужки. Хоча я не маю морального і юридичного права закривати на них очі. І, до речі, попри заяву РНБО, яку було інтерпретовано дещо в іншій манері, ніж суть проблеми, і власне протокольне рішення РНБО про розроблення плану заходів щодо стабілізації діяльності авіаційної галузі ми вперше за багато років перебуваємо в діалозі з владою. І профільний міністр, і всі чиновники, які ухвалюють рішення, бачать у моїх словах і діях бажання в цивілізований спосіб врегулювати, реструктурувати й розробити план виплат, і це знаходить відповідний відгук», — повідомив він.
Контекст. Раніше Коломойський уже втратив один свій великий актив. У грудні 2016 року уряд України націоналізував Приватбанк і вклав у капітал фінустанови понад 155 млрд грн. Колишні власники втратили всі свої акції і вважають націоналізацію незаконною, а банк і держава вимагають від них відшкодування збитків у судах.