За десять днів квітня після того, як президент США Дональд Трамп озвучив обіцяний список взаємних тарифів для понад 180 країн і окремо ЄС, ф’ючерси та фондові індекси обвалилися. Очільник Білого дому обіцяв усунути несправедливу торговельну практику та збільшити доходи до федерального бюджету — і натомість почав світову тарифну війну. Американські мільярдери, втративши близько $500 млрд, заявили про втрату довіри до Трампа.
Після дискусії «Нові мита США: економічні наслідки для України та стратегії реагування» видання 
поспілкувалося з економістом, викладачем фінансів у KMBS Олексієм Геращенком про сенс тарифів та які наслідки вони матимуть для Штатів і решти світу.
Тарифи Трампа: економіст Геращенко розповів, що буде з економікою США та світу
Попередньо ви сказали, що досить скоро ми будемо бачити тривожні індикатори: показники ВВП тощо. Де саме бачити — у Сполучених Штатах, чи також в інших регіонах світу?
Дивіться, ситуація така, що у Сполучених Штатах вже попередньо очікується спад ВВП в першому кварталі 2025 року.
Найбільше ми побачимо доволі погану статистику щодо Європейського Союзу, зокрема щодо Німеччини, як одного з ключових драйверів європейської економіки.
Дискусія «Нові мита США: економічні наслідки для України та стратегії реагування». Спікери: Олексій Геращенко, Ілля Несходовський, Ігор Бураковський. Фото: The Page
Ситуація з Китаєм складніша. Тобто там спаду ми не побачимо, з одного боку. З іншого боку, є певні індикатори. Поки що непрямі, такі як скорочення споживання електроенергії, які можуть свідчити потенційно про початок зменшення обсягів промислового виробництва.
Відповідно, ми будемо бачити це в усіх регіонах, але насамперед я б звернув увагу на статистику стосовно США і Європейського Союзу.
Певною мірою очевидно, що за мита Трампа заплатять прості американці, оскільки це, по суті, податок на імпорт. Як ви вважаєте, наскільки швидко вони відчувають дію цих тарифів і як зростуть ціни в США?
Фактично тариф — це дійсно такий податок, який майже пропорційно збільшує кінцеву ціну товару для споживача.
Фактично ці тарифи включилися з 9 квітня. Того ж дня Трамп сказав: мовляв, ми робимо на 90 днів зупинку, лишаємо тариф лише для Китаю, для всіх інших 10%, але 10% — це також багато для мита.
Президент США Дональд Трамп оголошує взаємні мита. Фото: скриншот з трансляції
Як швидко компанії Сполучених Штатів зможуть замінити імпорт?
Замінити імпорт — це питання на роки.
І тут великі питання стосовно інвестицій. Як пан Ігор (Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. — ) згадував: щоб інвестувати, інвестору потрібні зрозумілі правила гри.
Прапор США. Фото: depositphotos
І поки що, з погляду раціонального інвестора, він цей завод ще не буде будувати, тому що коли кожного дня прилітає нова інформація, кожного дня новий тариф для Китаю, там 34%, 85%, 104%, 125%. І після 125% Трамп каже: «а ми з Сі Цзіньпіном великі друзі, ми ще поговоримо, може, він буде інший». То як у інвестора у мене немає жодного індикатора, як порахувати цей інвестиційний проєкт.
А взагалі, в наш час глобальної економіки, чи логічні такі заходи з економічного погляду?
Не логічні, вони кардинально не логічні. Ба більше, це на рівні економіки і математики, яка живе в економіці.
Є такий термін — ефект масштабу. Умовно кажучи, коли масштабуєш підприємство і робиш його дуже великим, то досягаєш найменшої собівартості. Ну і, відповідно, можеш за найменшою ціною продати споживачу. Відповідно для того, щоб ти будував таке підприємство, воно не має обмежуватися лише внутрішнім ринком.
Тарифи США. Фото: depositphotos
Знову ж таки, добре, що є США чи Китай з великим ринком, а якщо ми уявимо якусь невеличку країну? Тобто ця невеличка країна завжди розраховує не лише на свій внутрішній ринок.
Коли всі країни починають намагатися створити все своє — це крок кудись там в XVIII-XIX століття. Це точно не в XXI століття напрямок, це рух туди — в минуле.
З цього певною мірою випливає таке глобальне філософське питання: чи не свідчать всі ці факти (зростання ролі національних держав, запровадження тарифів Трампа) про створення нової системи міжнародних відносин?
Я думаю, що тут філософські питання ключові. Тобто це така більш криза не стільки суто економічна, як світоглядна. Тому що у світі є дуже багато процесів, які викликають занепокоєння.
Наприклад, майже в усіх регіонах світу вже доволі низька народжуваність. Ми звикли до того, що населення світу лише збільшується. [Але] десь після 2040-2050 року воно має почати сильно зменшуватися. Відповідно, народжуваність у всіх розвинених країнах вже нижче рівня відтворення.
Знову таки, є питання високих темпів технологічного прогресу. А чи встигає за ним, так би мовити, соціальний і гуманітарний прогрес? Чи ми відповідаємо на питання «куди ми йдемо, який світ ми хочемо побудувати?».
Відповідно, люди отримують якісь супертехнології, але їм вже дуже важко відрізнити правду від вигадки. Це епоха постправди, коли Трамп оголошує, що Україна взяла чи то $500 млрд, чи $350 млрд. Кажуть: «А як ви порахували?».
Сварка Трампа і Зеленського у Білому домі. Фото: Reuters
Ці речі — це питання суспільства, суспільної моралі і, як внаслідок, значною мірою й економіки.
Тому дійсно так, зараз світ у стані невизначеності. Не видно такої розрядки. Стару модель просто викинули на смітник. Глобалізації, вільній торгівлі, ліберальному світу сказали: «Ні-ні-ні, це не працює». А нова ще не народилася.
