Після блокування росією «зернового коридору» постає питання щодо альтернативних шляхів вивезення українських товарів, насамперед агропродукції. Одним із варіантів порятунку для бізнесу є русло річки Дунай. Як держава та український бізнес розвивають цей напрям, розповідає .
Як держава розвиває дунайський коридор
В Україні перевезеннями річкою Дунай зараз займається один монополіст – ДП «Українське дунайське пароплавство». Його річковий флот складається із 75 самохідних суден і 245 одиниць несамохідного флоту. Також до складу пароплавства входять 7 морських суден тоннажем від 3 300 до 4 050 тонн. Крім того, Дунайське пароплавство користується 125 одиницями несамохідного флоту спільних іноземних підприємств.
«Українське дунайське пароплавство» — це не тільки про флот. Підприємство має у власності ВГСП «Ізмаїльська база технічного обслуговування флоту», що займається ремонтом плавзасобів, і ГВСП «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод», який ще будує нові судна.
Крім пароплавства державі належать три порти на березі Дунаю: Ізмаїлський, Рені та Усть-Дунайський.
Починаючи з лютого 2022 року Дунайське пароплавство переживає власний розквіт. Це пов’язано з блокуванням чорноморських портів, що зробило Дунай чи не єдиною водною артерією, якою можна безпечно й майже безперешкодно перевозити товари до європейських країн.
Це позначається на збільшенні завантаженості портів. За 6 місяців 2023 року дунайські порти, що розташовані на українському березі, перевантажили понад 14 млн тонн вантажів. Це їхній абсолютний рекорд за всі роки незалежності. У березні 2023 року порти Дунаю прийняли 2,8 млн тонн вантажів.
Цього року Україна планує розпочати днопоглиблення гирла Дунаю «Бистре» до 7,2 м. Днопоглиблення гирла «Бистре» до 6,5 м дало стрімкий розвиток дунайським портам і значно вплинуло на вантажопотік.
«Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод» хоче будувати більші судна — завдовжки до 120 м і доковою вагою до 2 тис. тонн. Для цього Кілійський завод планує провести реконструкцію сліпа (пристрій у вигляді похилої площини зі спеціальним пристроєм для спускання на воду суден і підводних човнів та витягування їх на берег).
Для цього держава робить значні інвестиції в розвиток дунайського коридору. Наприклад, Адміністрація морських портів активно займається реконструкцією порту Рені.
«Задля досягнення та підтримки проєктних глибин АМПУ на сьогодні виконала днопоглиблення загальним об’ємом 181 тис. куб. м ґрунту, що дало змогу морським і річковим суднам швартуватися до причалів на Дунаї. Крім того, у другому півріччі 2023 року планується виконати експлуатаційне днопоглиблення ще в об’ємі до 137 тис. куб. м.
Усі роботи виконувалися власним коштом ДП «АМПУ», а це, крім днопоглиблення, — ремонт залізничних колій і стрілочних переводів на трьох причалах, ремонти двох причалів, а також автодороги завдовжки 1053 м, будівлі управління порту та низки інших службових і виробничих приміщень», — розповів в інтерв'ю ЦТС керівник Адміністрації морських портів України Юрій Литвин.
Розвиток дунайського судноплавства в пріоритеті й у європейських країн. Єврокомісія, Дунайська комісія в співробітництві з адміністрацією Нижнього Дунаю, Міністерством транспорту Румунії планують збільшити пропускну спроможність Сулінського каналу.
І це приносить результат. За планами держави, тільки порт Рені до кінця 2023 року перевантажить 8 млн тонн вантажів.
Як бізнес вкладається в дунайські порти
Цікаві дунайські порти й приватним інвесторам. 17 січня 2023 року Фонд держмайна України продав морський порт «Усть-Дунайськ» за 201 млн грн. Однак держава досі не може передати порт власнику.
Одна з найбільших українських агрокомпаній Kernel зараз будує термінал для наливних і зернових вантажів.
«Рішення придбати термінал у порту Рені продиктовано часом і цілком обґрунтоване. Коли на кордонах почали утворюватися масштабні черги з вагонів і вантажівок, рух транспорту європейськими логістичними шляхами ще більш ускладнився. Витрати на перевезення дуже швидко зростали, а нам потрібно було забезпечувати стале виробництво й відвантаження олії та шроту із заводів. Приєднали новий актив. З мінусів — термінал не покриває всі наші експортні потреби. Але ми віримо у великий потенціал річкових перевезень і хочемо розширити свою присутність у дунайському регіоні» – розповів в інтерв'ю ЦТС директор із логістики Kernel Микола Мірошниченко.
Інші компанії, наприклад «Нібулон», уже активно користуються новим коридором. Станом на 1 червня 2023 року філія «Бессарабська», що належить «Нібулону», за півтора року існування завантажила 1 млн тонн зерна. Середня пропускна здатність терміналу наразі 190 тис. тонн зерна на місяць, але компанія планує збільшити її до 300 тис. тонн.
«Зростання експорту стає можливим завдяки планомірним інвестиціям, які мають сягнути $50 млн і спрямовані як на формування вагомих потужностей зберігання філії, так і перероблення зернових на борошно для подальшого експорту продукції з доданою вартістю. Це дуже важливо для дунайського регіону, де відсутні місткості для зберігання й накопичення, що суттєво погіршує вивантаження. Після реалізації інвестиційного проєкту філія зможе відвантажувати до 60 вагонів збіжжя на добу» — йдеться в заяві пресслужби «Нібулону».
За словами директора з торгівлі «Нібулону» Володимира Славінського, компанія експортує Дунаєм до 70% зерна, решту 30% експортували «зерновим коридором». Збільшити обсяги транспортування заважає, зокрема, заблокований у Миколаєві річковий флот компанії.
«Флот перебуває в порту Миколаєва, там заблоковано 60 суден, ще 8 — в інших місцях. Наша компанія має логістичний ресурс, має справжній річковий флот, який міг би суттєво покращити ситуацію з перевезенням Дунаєм і створити потужний логістичний маршрут, незалежний від зовнішнього впливу, але ці можливості та ці одиниці флоту заблоковано», — розповів Володимир Славінський.
Термінали будують і менші гравці, наприклад логістична компанія Soul Marine. Його складський термінал налічуватиме 20 тис. тонн, а завантаження зерна відбуватися через державний Ізмаїльський порт.
«Велика вода зараз практично заблокована. Подальша робота «зернового коридору» під питанням, як і його ефективність. Останній рік Дунайський регіон розвивається дуже швидко — сюди перейшли всі найбільші агрохолдинги. Ідея в тому, щоб надати дунайському ринку якісний сервіс, який можна порівняти з терміналами в Одесі, Чорноморську, «Південному». Крім того, я маю особливі почуття до Ізмаїла й давно хотів розвивати справу саме тут»,— розповів в інтерв’ю «Порти України» співзасновник логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий.