28 вересня в Україні знову відкрили Реєстр корупціонерів — вперше від початку повномасштабного вторгнення. На момент відкриття у ньому міститься 44,7 тис. справ про корупцію та корупціонерів. Найчастіше до переліку потрапляють за порушення вимог фінансового контролю (зокрема, через проблеми з деклараціями), конфлікт інтересів та хабарництво. За виявлені порушення корупціонерів переважно штрафують, натомість є й вироки із реальним строком за ґратами та конфіскацією майна. Про це повідомляє Опендатабот.
У Реєстрі корупціонерів зібрано інформацію з 2010 року — проте за цей «стартовий» рік зафіксовано лише 9 корупційних порушень. Повноцінно перелік запрацював з 2011 року.
Слідкувати за перебігом подій можна на окремій сторінці про Реєстр корупціонерів.

Кількість справ про корупцію
Кількість справ про корупцію, зафіксованих в Реєстрі, почала активно зростати з 2018 року — тоді за рік кількість виявлених порушників зросла в 1,7 раза. Проте піковим та найбільш плідним на корупціонерів став 2021 рік. Тоді кількість справ у Реєстрі сягнула рекордних 6850 порушень. Це в 1,6 раза більше, ніж їхня кількість за півтора року великої війни: так, за весь 2022 рік перелік поповнився 2585 справами, а за 9 місяців поточного року додалося 1586 порушень.
Серед цих корупціонерів є ті, які внесені до Реєстру два або більше разів через тривалий процес розгляду їхніх діянь у різних судових провадженнях. Також є особи, які вчинили два або більше корупційних правопорушень.
За що людину вносять до Реєстру корупціонерів?
Найбільшу кількість фігурантів внесено до Реєстру через порушення вимог фінансового контролю — зокрема, у 84% випадків це стосується несвоєчасного подання декларацій. Друга за поширеністю причина — порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. У Реєстрі зафіксовано 4663 таких випадки. Топ-3 причин, через які люди потрапляють до Реєстру корупціонерів, замикає хабарництво — через пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі в Реєстрі опинилося 4606 осіб.

Топ причин, через які люди потрапляють до Реєстру корупціонерів
Наразі у 2044 справах в Реєстрі відсутня кваліфікація правопорушення — через це вони виключені з загального переліку причин.
Як карають корупціонерів в Україні?
Найчастіше фігурантів реєстру корупціонерів штрафують — таке покарання застосовано у 33 908 справах. Варто зазначити, що у 56%, або 19 043 випадках, ці штрафи становлять 850 грн.
Другий за поширеністю вид покарання — позбавлення волі. За ґрати потрапило 3285 корупціонерів, з них 346 отримали умовні терміни. Замикає топ-3 конфіскація майна — цей вид покарання застосовано лише у 1377 справах.

Як карають корупціонерів в Україні
Найбільш розповсюджена практика покарань – комбінування декількох видів відповідальності. Зокрема, йдеться про накладення штрафу та конфіскацію або ж штраф і позбавлення права обіймати певні посади.
«Реєстр корупціонерів та його наповнення наразі, на жаль, не є реальним показником боротьби з корупцією в країні. Скоріше, це накладення вірогідності «попався/не попався» на «домовився/не домовився». Невідворотність покарання не замінює системних змін, які роблять корупцію або невигідною, або неможливою», — коментує засновник Опендатаботу Олексій Іванкін.
Контекст
28 вересня на порталі відкритих даних було опубліковано Реєстр корупціонерів. Цей набір даних був закритим від початку великої війни. Задля того, аби Реєстр знову став відкритим, з нього було прибрано місце роботи та посада осіб, що були засуджені за корупційні дії.
Особи, що потрапляють до Реєстру корупціонерів, перебувають у переліку безстроково. Наразі в Україні є лише кілька причин, через які людину можуть виключити з цього списку:
- скасування вироку ухвалою суду;
- винесення виправдувального вироку;
- відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;
- скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
- розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;
- заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.