Сортування сміття – проста звичка, яка здатна впливати на майбутнє планети. І хоча ідея сортувати здається доволі відповідальною та подекуди незрозумілою, на практиці вона легко вбудовується у щоденну рутину. Особливо якщо почати з малого і робити це вдома для себе.
Сортування сміття – з чого почати
Найпростіше – розділити сміття на три категорії: органіка, перероблюване (пластик, скло, метал, папір) і змішане сміття (те, що не можна переробити). Для цього достатньо мати кілька окремих пакетів або контейнерів. Один – для залишків їжі, другий – для пластику та паперу, третій – для всього іншого.
Сортування сміття має свої тонкощі. Наприклад, поліетиленові пакети рідко переробляють, а тетрапак має здаватися окремо. Однак для початку просто відділяйте чистий пластик і папір від решти.
Є кілька порад, які допоможуть у сортуванні сміття:
- промивайте упаковки: пляшки з-під кефіру або йогуртів краще сполоснути, щоб не було запаху;
- складайте папір окремо: коробки, чеки, обгортки тощо;
- позначте контейнери: наліпки «Пластик», «Скло», «Папір» допоможуть не плутатися. До речі, за допомогою яскравих наліпок легше привчити до сортування і дітей.
Знайдіть найближчий пункт прийому вторсировини або домовтеся з екосервісом, який забирає сміття прямо з дому (у багатьох містах України вже працюють такі сервіси).
Сортування сміття 2025 – чому це важливо
Відповідно до різних досліджень, кожен українець щороку викидає близько 300 кг сміття, більша частина якого потрапляє на звалища або у воду. Переробка зменшує потребу у видобутку нових ресурсів і, головне, зменшує обсяг шкідливих викидів у довкілля.
Пластик, наприклад, розкладається сотні років. А от перероблений – може стати новою пляшкою, лавкою в парку або навіть светром.
Що стається зі сміттям у ЄС
Сортування сміття в ЄС, ілюстративне фото, depositphotos.com
У країнах Європейського Союзу управління відходами базується на тому, аби якомога раніше зменшити негативний вплив сміття на довкілля. Так, серед основних заходів:
- запобігання утворенню відходів;
- повторне використання: продукти та їхні компоненти, які не стали відходами, використовуються повторно для тієї ж мети. Це стосується, зокрема, автозапчастин, меблів, побутової техніки та одягу;
- переробка: відходи переробляються на нові продукти або матеріали. Наприклад, у Німеччині 68% паперу, 94% скла та 45% сталі виробляється завдяки вторинній переробці матеріалів;
- відновлення енергії: відходи, які не підлягають переробці, використовуються для виробництва енергії. У Швеції, наприклад, з відходів виробляють тепло та електроенергію, забезпечуючи таким чином енергопотреби багатьох домогосподарств;
- захоронення – це найменш бажаний метод, який застосовується лише для відходів, що не можуть бути утилізовані іншими способами.