Фото: пресслужба компанії «Нафтогаз»
Отто Ватерландер, виконавчий директор з трансформації компанії «Нафтогаз»
У найбільшій компанії країни — «Нафтогазі» — відбулися кадрові зміни. Зараз де-факто керує компанією виконавчий директор з трансформації групи «Нафтогаз» Отто Ватерландер. Він вже звільнив колишнього керівника газового напрямку Андрія Фаворова. І подейкують, що найближчим часом усуне іншого виконавчого директора – Юрія Вітренка. Ватерландер відповідає за газовий блок питань. Перше своє інтерв'ю він дав 
. Ми розпитали його про те, що буде з компанією, чи подешевшає газ після того, як впали світові ціни, та як швидко світ перейде на електроенергію.
— На своїй посаді ви відповідаєте за трансформацію та операційну діяльність. Які перетворення плануються? Якою буде компанія, коли ви досягнете поставленої мети?
— Сподіваюсь, що ми зробимо цю компанію ще більш важливою для України, ніж вона є зараз. «Нафтогаз» відіграватиме провідну роль у забезпеченні енергетичної незалежності країни. З одного боку – за рахунок збільшення видобутку та доведених запасів газу, а з іншого — за рахунок підвищення енергоефективності. Все це просуне нас на шляху до енергетичної незалежності.
— Українців хвилює питання ціни газу. Більшість знає, що у нас є газ власного видобутку. Дехто з колишніх урядовців заявляв, що ми зупинемо імпорт газу. Коли це вже станеться?
— Поки ми зупинимо імпорт газу, на це підуть роки. Швидко це не відбудеться. Сьогодні «Нафтогаз» разом з іншими компаніями забезпечує дві третини газових потреб України. Але споживання газу зменшується, і ми хочемо більше видобувати. Чому для цього потрібні роки? Тому що наші родовища зараз виснажені — за їхній рахунок видобуток сильно не збільшиш. Щодня ми можемо лише докладати величезних зусиль, аби видобуток не впав. Щоб газу було більше, треба відкривати нові родовища. Для цього потрібні інвестиції на мільярди доларів.
— Це про видобуток загалом. Але ми ж видобуваємо достатньо газу для населення. Чому не продавати його людям дешево, щоб усі були щасливі? А решта нас не хвилює.
— Можна й так сказати. Але для країни важливо, щоб газ потрапляв на ринок. Не можна залишити без газу електростанції та промисловість. Бо людям потрібен не лише газ, але і робота, і зарплата. Тож нам треба побудувати хороший ринок для різних компаній, які б продавали газ за доступними цінами. Споживачі в Україні мають платити ринкову ціну. Байдуже, чи це промисловці, чи домогосподарства, чи вони мають маленький кіоск, чи великий магазин. Один український ринок і одна українська ринкова ціна, включно з домогосподарствами.
Споживачі в Україні мають платити ринкову ціну. Байдуже, чи це промисловці, чи домогосподарства, чи вони мають маленький кіоск, чи великий магазин. Один український ринок і одна українська ринкова ціна, включно з домогосподарствами.
— Що станеться, якщо деякі люди платитимуть меншу ціну?
— Зараз так і відбувається. Багато хто платить менше, адже для населення встановлена спеціальна ціна. Ми очікуємо, що з 1 липня схема зміниться: буде відмінено систему покладання спеціальних обов'язків (ПСО), збільшиться конкуренція, а разом з тим і ефективність роботи газопостачальних компаній. Це знижуватиме ціни. Хоча ціни й зараз вже дуже низькі. За останній рік ціна впала наполовину. Компанія «Нафтогаз» першою знижувала ціну і для населення, і для промисловості.
— Чому ви вважаєте, що зміна системи соціальних цін зменшить, а не, навпаки, збільшить ціну на газ?
— Якби я був споживачем, то теж непокоївся б щодо зміни системи. Вона гігантська, і не завжди зрозуміло, навіщо ці реформи. Розкажу, що відбудеться. Сьогоднішня система передбачає ціну ПСО, або зобов’язання з боку «Нафтогазу» відпускати газ постачальним компаніям для подальшої реалізації населенню за певною ціною. Це означає, що зараз у нас немає конкуренції. Якщо ми перейдемо від цієї системи соціальних зобов’язань для всіх до системи субсидій окремим категоріям споживачів, які їх дійсно потребують, то газ постачатиме не лише «Нафтогаз», але й будь-яка компанія, яка забажає.
— Схожу ідею вже висловлювали, коли переходили до ринку електроенергії: мовляв, з’явиться конкуренція, і ціни підуть униз. Натомість так не сталося, бо в нас один постачальник. А в газовій системі хто постачатиме газ?
— Цілком погоджуюся. Нам треба зробити так, щоб якомога більше компаній вийшли на ринок. Але це не відбувається за одну ніч. Україну вже краще знають на європейському ринку. Європейські трейдери вже постачають газ на український ринок, хоча поки що не мають доступу до роздрібних споживачів. Щоб це відбулося, нам треба змінити систему. Анбандлінг, який «Нафтогаз» завершив наприкінці 2019 року, дозволить трейдерам транспортувати газ. Кожен гравець має право та можливість використовувати українську газотранспортну систему. Тобто будь-яка компанія з будь-якої європейської країни зможе це робити.
— І з Росії?
— Потенційно і росіяни зможуть.
— Потенційно. Адже багато було чуток про те, що потенційно вони це зможуть робити вже з лютого. Час минув, а ми не знаємо, вони це робитимуть чи ні.
— «Нафтогаз» хоче, щоб цей ринок був відкритим та прозорим. І якщо з часом з’являться росіяни, то не «Нафтогазу» їм це забороняти. Вважаю, це зона відповідальності інших установ.
— Ви щойно підписали контракт з компанією, яка інвестуватиме в Україну. Це не гігантська сума – лише $30 млн. Але все ж таки – навіщо вам це потрібно?
— Контракт навіть на таку суму дуже важливий, адже він принесе інновації. Також це найбільша інвестиція в український газовий сектор за останні п’ять років. Крім того, ми раді, що компанія Expert Petroleum уклала цю угоду за умов, коли ціни на енергоносії рекордно впали. Інвестори допоможуть нам видобувати газ на 13 родовищах і застосовуватимуть технології, яких у «Нафтогазу» досі не було. Скажімо, вони зможуть відновити виснажені родовища та дістати газ з глибини 1-1,5 тис. метрів. Ця компанія показала у Румунії, що можна збільшити видобуток на старих, майже виснажених родовищах у півтора-два рази. У нас такого досвіду немає, і ми б хотіли його отримати. З іншого боку, у нас понад сто старих родовищ, які майже порожні. Ми хочемо опанувати цю технологію, щоб застосувати її у більшому обсязі. І взяти у партнери цю, а, може, й інші компанії.
— Які ваші очікування щодо збільшення видобутку?
— Ми сподіваємося на збільшення видобутку в межах цього контракту принаймні на 20%. А, може, й у 1,5-2 рази. Сьогодні там видобувається 300 млн кубометрів. Очікуємо, що упродовж найближчих п'яти років видобуток зросте ще на 300 млн кубометрів. Вважаємо, що без цього партнерства рівень видобутку зменшувався б.
— Давайте прив’яжемо ці цифри до інших. Скільки, до прикладу, ми споживаємо?
— Це менше одного відсотка об'єму, що споживає країна. Але це проєкт пілотний. Ми хочемо подивитися, як працюють певні технології перед тим, як брати їх на озброєння.
— Ви працювали у компаніях за кордоном, стежите за світовими енергетичними ринками. Поясніть, що зараз відбувається? Чому падають ціни? Чому ціна на нафту стала мінусовою?
— Зараз у світі є надлишок і нафти, і газу. Їх набагато більше, ніж треба. Попит на нафту раптом обвалився, буквально за одну ніч. Зараз ми менше використовуємо автомобілі та зовсім не літаємо. Дві потужні галузі, що споживали нафту, раптом зупинилися. Нафтопереробні заводи це побачили та перестали купувати сировину. Крім того, Саудівська Аравія, Росія, Америка – усі воюють за свій шматок ринку. Дотепер вони збільшували поставки. Попит впав, пропозиція зросла — ось маємо обвал на ринку. Я ніколи не бачив від’ємної ціни на нафту. Це була спекулятивна ціна. Тож все дуже швидко повернеться на своє місце. На ринку газу ситуація схожа. Але тут не було обвалу за одну ніч. Ми бачимо, що газу постачається більше, ніж треба. Більше з’являється скрапленого газу. Америка його багато експортує та збільшує поставки, Катар збільшує. Все це призводить до значного падіння цін на газ. Це добре для домогосподарств. Але це результат тенденцій на ринку, а не спеціальних дій уряду.
— Наскільки зменшиться ціна, за вашими оцінками?
— Я вважаю, що зараз ціни десь дійшли до дна. Але ми очікуємо, що виробники у Сполучених Штатах (а, можливо, і в Австралії) зменшать видобуток, адже для них це зараз невигідно. І тому ціни почнуть зростати. Навряд чи вони повернуться на рівень п’яти- чи десятирічної давнини. Принаймні протягом тривалого часу ціни будуть низькими.
— А як це позначиться на українському ринку? У нас будуть міжнародні ціни? Ми платитимемо менше?
— Так. Ви вже сплачуєте наполовину менше, ніж минулого року. У 2019 році «Нафтогаз» перерахував до держбюджету дуже багато грошей – понад 120 млрд гривень, це 16% загальних доходів державного бюджету. Цього року група буде спроможна суттєво наповнити бюджет завдяки перемозі над «Газпромом» у суді. Але надалі прибуток «Нафтогазу» дещо зменшиться. У споживачів зменшуються ціни, а у нас — прибутки.
— Те, що відбувається на ринках газу та нафти, схоже на те, що відбувалося у 1980-х? Це щось фундаментальне чи тимчасове здешевлення?
— Зараз є одна дуже важлива відмінність. Вірус COVID-19 прискорює зміни. Сьогодні ми намагаємося прийти до більшого використання відновлювальних джерел електроенергії. І те, що відбувається зараз, може прискорити цей процес. Якщо технології будуть економічно ефективними, то й прискориться інвестування в них. А це ще більше зменшить попит на викопні енергетичні ресурси.
— Тобто період низьких цін може бути тривалим?
— Так. Період низьких цін може бути тривалим, адже попит впав. На багатьох зовнішніх ринках ми бачимо стрімке зменшення споживання вугілля. Це хороша новина для клімату. Не дуже хороша – для постачальників. І це перша велика зміна на цьому ринку.
— Чи буде радикальний перехід від нафти до електроенергії?
— Буде зсув, але не такий радикальний, як комусь хотілося б. Система надто велика, а інвестиції такі, що систему споживання енергоносіїв не можна змінити швидко.
— Якщо повернутися до вашої відповідальності за трансформацію «Нафтогазу», то скажіть, будь ласка, якою буде компанія за два, три, п’ять років?
— Я намагаюся зробити так, щоб у компанії був чіткий фокус. Скажімо, ми розділимо газовий дивізіон на видобування та трейдинг газу. У межах «Нафтогазу» буде дві команди, два керівники. Вони зосередяться кожен на своїй ділянці роботи. Таким чином ми хочемо збільшити ефективність. Щоб компанія інвестувала та збільшувала свої резерви, щоб ці інвестиції були нам по кишені. Ми маємо стати більш гнучкими, швидше ухвалювати рішення. Зрештою, ми повинні видобувати більше меншою кількістю людей. Для такої трансформації нам потрібно ще два-три роки.
— До 2014 року йшлося про те, щоб в Україну прийшли великі компанії. Ті, що мають світове ім’я. А зараз ми радіємо через прихід невеликого інвестора, який допоможе нам добути на один відсоток газу більше. Все змінилося? Чи ми все ж таки очікуємо великих інвесторів?
— Ми не залишаємо намагань залучити різні компанії. Але великі компанії (з огляду на їхні глобальні проєкти) знайшли для себе більш прибуткові й обіцяючі можливості, ніж в Україні. Та й війна в країні продовжується. Наскільки я розумію, зараз компанії вирішили не йти сюди. Будемо сподіватися на те, що в майбутньому ситуація зміниться.
— Розкажіть нам про IPO. «Нафтогаз» готується до продажу своїх акцій на міжнародних ринках? Що відбувається зараз?
— У «Нафтогазу» є амбіція – бути сильною компанією з якісним управлінням та працювати за міжнародними стандартами. Ми вважаємо, що частковий лістинг на одному з міжнародних ринків буде визнанням того, що «Нафтогаз» працює ефективно та прозоро, що гарно управляється. Це також дозволить уряду як акціонеру повернути частину своїх інвестицій у компанію. А «Нафтогаз» зможе залучати більше грошей для інвестування. Ми готуємося до потенційного IPO. Рішення щодо цього, звісно, за акціонером. Зазвичай цей процес займає два-три роки. Ми зараз на початку.
— Які у вас відносини з урядом? За часів прем’єра Гройсмана то була війна. Як зараз?
— Я тоді не мав ніяких стосунків з Гройсманом. Це більше запитання для Андрія Коболєва.
— Тоді було схоже на війну між урядом, що хоче дешевих цін на газ, та компанією, яка прагне жити за міжнародними стандартами. А що відбувається зараз?
— Уряд та голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв уклали угоду у березні 2020-го. Домовилися про цілі компанії. А це – збільшення резервної бази, обсягів видобутку, ефективності та наближення до енергетичної незалежності. Також йшлося про створення можливості для IPO. За цим напрямком ми працюємо та намагаємося покращувати діалог.
— А якщо уряд скаже продавати газ дешевше для населення, що ви скажете?
— Спочатку ми розкажемо, наскільки ми вже зменшили ціну за останні місяці та за минулий рік. А також про те, що ціни мають зменшуватися при переході від ПСО до системи прямих субсидій. Але подальше здешевлення зменшить наші інвестиції, а без інвестицій ми не можемо збільшувати видобуток. Уряд має розуміти, що в такому разі нам буде складно досягти енергетичної незалежності.
Читайте також
