З жовтня минулого року в Україні триває експеримент з торгівлі правами оренди державних земель сільгосппризначення через систему електронних аукціонів. Вона дозволяє стати орендарем онлайн. Зараз вже можна сказати, що ця ідея жива й працює, хоча не завжди все йде так, як би цього хотілося Віктору Вишньову, генеральному директору Держпідприємства «Система електронних торгів арештованим майном» (СЕТАМ), яке безпосередньо організовує електронні земельні аукціони. Втім, в інтерв’ю він розповів, що ця система готова продати мільйони гектарів державних земель, як тільки скасують мораторій. Ось як це працює.
– Скільки земельних аукціонів провели через CETAM з жовтня минулого року і що продавали?
– Вже відбулось понад дві тисячі успішних аукціонів з продажу прав оренди державних земель сільгосппризначення.
– А яка їхня мета?
– Це наш пілотний проект з Держгеокадастром, з Кабміном. У першу чергу, ми намагалися створити ефективний механізм, який би дозволяв продавати права оренди. У Земельному кодексі взагалі немає поняття електронних торгів. І пілотний проект має показати, що вони ефективні, абсолютно відкриті, чесні та зручні для учасників. Оголошення про торги розміщується на нашому сайті і на сайті Держгеокадастру. Ми почали цю роботу з жовтня 2018, і вже бачимо дуже непогані результати. Але ми очікуємо скасування мораторію на продаж сільгоспземлі.
– Який фінансовий результат за цей час?
Земельний кодекс не завжди відповідає сьогоденним реаліям.
– Ми продали прав оренди на 140 мільйонів гривень — стільки надходитиме від орендарів до держбюджету щорічно. Взагалі на торги виставили 90 тисяч гектарів, з них реалізовано усього 36 тисяч. Адже багато аукціонів або зривались, або не відбувались взагалі. Існуючий Земельний кодекс не завжди відповідає сьогоденним реаліям. Наприклад, переможець аукціону може відмовитися сплачувати кошти і підписувати договір, і тоді аукціон зривається. Так, він втрачає гарантійні внески, але вони, згідно з законодавством, невеликі. Це реєстраційний внесок близько 960 гривень. І гарантійний внесок – декілька відсотків від початкової ціни.
– А що і скільки можна придбати на вашому електронному аукціоні?
– Це земля різного сільськогосподарського призначення майже в усіх регіонах України.
Більшим попитом користуються великі лоти. Можна придбати і декількасот гектарів одним масивом, а можна і 1–2 гектари. Кожному лоту під час реалізації відповідає один кадастровий номер земельної ділянки. Максимально у нас виставляли близько 400 гектарів одним масивом під один кадастровий номер. У нас в країні складно знайти такий великий масив, щоб декілька тисяч гектарів були під одним кадастровим номером.
– Як змінюється ціна під час аукціону?
– Початкову ціну встановлює Держгеокадастр. Вона складає близько 8,3% від нормативно-грошової оцінки землі. Раніше, коли землю продавали на звичайних аукціонах з молотка, ціна зростала на 12% від нормативно-грошової оцінки. Зараз вона піднімається більш ніж на 18%. І деякі лоти дорожчають у декілька разів. У нас навіть були випадки, коли вартість оренди перевищувала нормативно-грошову оцінку.
– А якщо говорити в абсолютних цифрах, то чи можна сказати, скільки коштує гектар?
– Загальна сума, яку ми виставили за оренду цих 36,5 тис. га, що вдалося продати, складала 52 мільйони гривень. А продали ми їх за 140,5 млн грн.
– Наскільки це відображає ринкову вартість оренди землі в Україні? Який діапазон орендних ставок за гектар?
– Найдорожче ми продали 150 гектарів землі в Кіровоградській області. Щорічна оренда ділянки складає 1,9 млн грн. Це буде 12,7 тис. грн за гектар, тобто десь $500 на рік. Більш точно сказати важко, бо все залежить від характеристик лота.
– Хто може брати участь у таких аукціонах?
– На сьогоднішній день це не регламентовано законодавством, тобто будь-хто. Та коли скасують мораторій, ситуація теж зміниться.
– На який строк зазвичай продаються права оренди?
– Стандартно Держгеокадастр виставляє на 7 років. Хоча нормативних документів щодо подібної регламентації немає, тобто вони можуть виставити на будь-який строк, і навіть можна реалізовувати не виключно права оренди, а можна продавати будь-яке право.
– Скільки взагалі планується продати таким чином? Який шмат землі має держава для такого продажу?
Якщо скасують мораторій і ухвалять рішення про продаж земельних ділянок державної власності, то продаватись вона теж має на конкурентних умовах через електронні аукціони.
– Сьогодні у державній власності близько 10 мільйонів гектарів. Але не вся ця земля може бути передана в оренду. Якщо скасують мораторій і ухвалять рішення про продаж земельних ділянок державної власності, то продаватись вона теж має на конкурентних умовах через електронні аукціони. Адже в умовах несформованого ринку землі ми фактично не маємо розуміння, хто і скільки готовий дати за той чи інший шматок землі. А для електронних аукціонів початкова ціна не така вже й важлива.
– На ваш погляд, система готова до відкриття ринку землі?
– Технічно вона абсолютно готова. Ми чекаємо виключно законодавчого врегулювання цієї сфери.
– Тобто ви могли б переварити кілька мільйонів гектарів.
– Взагалі немає питань. У нас немає проблеми масштабування. Якщо треба буде проводити по декілька тисяч аукціонів щодня, то ми це можемо зробити. Питання в економічній доцільності. Ви ж розумієте, що якщо відкрити ринок і викинути весь обсяг на торги, то буде падати ціна. Все треба робити помірковано, протягом тривалого часу. А ще треба визначитися з тим, яку землю треба продавати, а яку краще здавати в оренду. І після цього вирішувати, як саме і хто буде це робити.