Збільшення пасажиропотоку — це не тільки більші прибутки, але і виклик для аеропорту

Сергій Вовк
голова Центру транспортних стратегій

З 2014 року в Україні зростає пасажиропотік. За останні роки щорічне зростання загального пассажиропотоку відбувається на рівні 20 – 25%. І це стало помітним трендом (у порівнянні з іншими країнами Європи). У січні-квітні 2019 року авіакомпанії збільшили перевезення пасажирів на 11,5% — до 3,4 млн чоловік. З якими проблемами стикаються аеропорти через таку кількість туристів? І чи готові українські аеропорти до такого напливу туристів?

Безвіз став одним з головних драйверів зростання на ринку авіаперевезень. На сьогодні серед українців найбільш затребуваними є середньомагістральні рейси, що здійснюються між європейськими столицями. Вони користуються популярністю як серед бізнес-пасажирів, так і серед туристів, яким цікаво познайомитись з культурою Європи та відпочити. Другий фактор, який сприяв росту авіаперевезень, – це інтерес західних авіакомпаній до України як до регіону з великим потенціалом для зростання, де цікаво почати бізнес.

Всі українські аеропорти можна розділити на дві групи. Перша – це аеропорти, що були реконструйовані до чемпіонату Євро-2012. Тобто, це аеропорти Києва, Харкова, Львова та Донецька, який наразі є зруйнованим через війну. Перші три аеропорти готові обслуговувати пасажиропотік на зростаючому ринку і вже скористались цим фактором для покращення своїх фінпоказників.

Telegram Logo

Друга група – локальні аеропорти, які знаходяться в обласних центрах. Звичайно, деякі з них також змогли використати збільшення кількості авіаперевезень на свою користь. Але, на жаль, стан інфраструктури (злітно-посадкові смуги, термінали, які безпосередньо використовуються для обслуговування пасажирів) часто не відповідають міжнародним стандартам якості. Відповідно й можливості для зростання як пасажиропотоку, так і доходів є обмеженими.

Обласні аеропорти потребують масштабних інвестицій, але питання не тільки в грошах. Найголовніше те, що потрібне розуміння, яким чином буде фінансуватись публічна інфраструктура, що знаходиться виключно у власності держави. Потрібні практичні кейси реалізації проектів державно-приватного партнерства, які б створювали можливість фінансування інфраструктури приватними компаніями. Тоді бізнес міг би вкласти кошти хоча б в об’єкти, які безпосередньо задіяні в обслуговуванні пасажирів – термінальні комплекси та сервісні зони.

Ще один виклик, з яким стикаються аеропорти, – це багаж. Адже за умови збільшення численності пасажирів зростає і кількість валіз, які необхідно перевезти. Для цього необхідно налагодити операційні процеси. Вже існують системи безпеки, апробовані в українських та міжнародних аеропортах (наприклад, система відео моніторингу). Проте складно створити систему, яка повністю виключить крадіжки. У цій сфері визначальну роль відіграє людський фактор. Єдине, що може зарадити ситуації, – це тиск пасажирів (в тому числі і через судові позови) і постійна робота менеджменту аеропортів, які мають відслідковувати всі випадки крадіжок та реагувати на них.

Крім того, збільшення кількості пасажирів спричиняє зростання черги на проходження митних та прикордонних процедур. Тут складність полягає в тому, що вони не підпорядковуються адміністрації аеропорту. Це зона відповідальності відповідних державних органів – або митниці, або Державної прикордонної служби. Проте аеропорт може вплинути на зменшення черг, використовуючи ефективну внутрішню логістику систем контролю. Потрібно чітко реагувати на вимоги міжнародних органів щодо системи захисту та системи безпеки авіаперельотів. Загальна координація здійснюється як на рівні аеропортів, так і нарівні Державіаслужби. І в Україні жодних форс-мажорних факторів, пов’язаних з безпекою саме під час проходження контролю в аеропортах, ми не спостерігали.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: kolonka@thepage.ua

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини