Стягнення майна пособників рф: як це працює?

адвокат VB PARTNERS

З початком повномасштабної агресії рф до законодавства України введено нову санкцію – стягнення в дохід держави активів осіб, які створили загрозу національній безпеці. Санкція застосовується Вищим антикорупційним судом за позовом Міністерства юстиції України.

На сьогодні ВАКС прийняв 20 рішень про конфіскацію майна у російських бізнесменів, українських колаборантів, російських політиків, ректорів вищих навчальних закладів рф. Активи, конфісковані на підставі 15 рішень, вже передано у Фонд державного майна України.

Нещодавно Мін’юст анонсував новий позов – до групи осіб, яка має вплив на 60% економіки України, і включає 9 відповідачів, 68 третіх осіб. Представники держоргану обіцяють, що ця справа стане найгучнішою в частині конфіскації активів. Тому пропонуємо з’ясувати умови та підстави стягнення активів та особливості розгляду ВАКС санкційних справ.

Які умови та підстави для застосування санкції?

Для конфіскації активів обов’язковим є одночасна наявність таких умов та підстав:

До особи після 24.05.2022 застосовано санкцію «блокування активів»;
Вона створила загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяла вчиненню таких дій;
Особа є прямим або опосередкованим власником активів.

Можливість застосування санкції стягнення майна обмежена в часі – виключно в період дії воєнного стану.

Особливості розгляду справи ВАКС

Розгляд справ про застосування санкції здійснюється колегією у складі трьох суддів в порядку адміністративного судочинства.

Така категорія справ має ряд особливостей:

Строк розгляду справи

Імперативна норма передбачає, що суд має розглянути позов про конфіскацію активів впродовж 10 днів з дня його надходження. Як показує практика, такий строк є недостатнім.

ВАКС неодноразово виходив за межі даного строку. Це обумовлено складністю справи, значною кількістю учасників, обсягом матеріалів для дослідження, кількістю і природою активів, завантаженістю суддів.

У найближчий час проблему обіцяють вирішити. Так, у березні цього року Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт, яким пропонується збільшити строк розгляду санкційних справ до 30 днів. Чи достатнім буде такий строк, покаже практика.

Особливості доказування

Суд ухвалює рішення на користь тієї особи, сукупність доказів якої є більш переконливою.

Тобто, застосовується стандарт доказування «переваги більш вагомих доказів» (preponderance of the evidence) або так званий баланс імовірностей (balance of probabilities).

Відтак достатнім є надати докази, на підставі яких можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж ні.

Ключовими напрямками доказування є (1) наявність підстав для застосування санкцій, (2) належність особі активів, що підлягають конфіскації, або здійснення нею контролю за такими активами.

При цьому докази, якими Мін’юст підтверджує наявність підстав для застосування санкцій, різняться в залежності від статусу підсанкційної особи (представник бізнесу/політичний діяч/ректор навчального закладу тощо).

Якщо мова йде про представників бізнесу, то такими доказами є аналітичні довідки НАЗК, правоохоронних органів (СБУ, БЕБ, Офіс Генерального прокурора, НПУ та ін.), матеріали кримінальних проваджень, фінансова звітність компаній тощо.

Що ж до активів, то належність їх підсанкційній особі підтверджується відповідними витягами з Реєстру нерухомого майна.

Значно складнішим є доведення здійснення підсанкційною особою контролю за активами. Тобто, коли особа не є прямим власником активу, але фактично може ним розпоряджатись. Підсанкційні особи часто ховаються за офшорними компаніями з багатошаровими структурами, трастами.

У такому випадку доказами того, що саме підсанкційна особа є реальним власником активу, є матеріали АМКУ, АРМА, в яких розкриваються складні ланцюги корпоративного володіння.

Оскарження рішення ВАКС

Рішення ВАКС про конфіскацію/відмову у конфіскації активів підлягає оскарженню лише в апеляційному порядку. Скарги розглядає Апеляційна палата ВАКС. Можливість касаційного оскарження не передбачена.

Разом з тим дискусійним є питання суб’єктів, які можуть звертатись із апеляційними скаргами. Законодавством передбачено, що апеляційна скарга може бути подана стороною справи, тобто позивачем або відповідачем. Застосовуючи таку норму, Апеляційна палата відмовляла у відкритті провадження за скаргами осіб, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права та обов’язки.

Це тлумачення позбавляє усіх зацікавлених осіб можливості скористатись правом на апеляційне оскарження, яке безумовно гарантується Конституцією України.

Куди діваються конфісковані активи?

ВАКС після набрання рішенням законної сили направляє його до Кабінету міністрів, який визначає суб’єкта, порядок та спосіб управління майном.

Такими суб’єктами можуть бути АРМА, Фонд держмайна, військові адміністрації, інші органи державної влади та/або держпідприємства.

Нещодавно Верховна Рада прийняла закон, яким порядок виконання рішення ВАКС суттєво змінено. Передбачено, що після набрання рішенням законної сили ВАКС направлятиме його до ФДМУ, який самостійно визначатиме порядок та спосіб його виконання.

Кошти від реалізації активів спрямовуватимуться до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Зазначені зміни почнуть діяти після спливу трьох місяців з дня набрання законом чинності. Відтак, активи, конфісковані у осіб, які сприяють війні в Україні, будуть направлені на відбудову держави в поствоєнний період.