Історики, візіонери та психологи акцентують увагу на докорінних змінах у свідомості, звичках та поведінці українського суспільства у зв’язку з війною. Дехто навіть вважає українців нацією, яка подорослішала. Я б радше сказав, що вона набула суб’єктності. З позиції дорослого ми не лише прагнемо змін, а й усвідомлюємо себе частиною того цілого, хто творить ці зміни.
Відбувається перенесення свідомості від егосистеми до екосистеми, тобто усвідомленості, що стосується загального добробуту. Про це говорять цифри – дані звітів дослідницьких організацій, що заміряють настрої і поведінку українців протягом останніх двох років.
- Так, у 2023-му порівняно з 2022 роком удвічі зросла кількість людей, яка волонтерить чи допомагає фронту (Gradus, липень 2023).
- Разом зі зростанням єдності суспільства збільшується також запит людей на участь у житті громади, і йдеться не лише про доброчинність. Все більше громадян прагнуть долучитися до суспільних ініціатив, впливати на процес прийняття рішень і брати участь в облаштуванні території біля власних будинків (ГО Cedos, червень 2023).
- Удвічі зросло переконання українців, що потрібно купувати вітчизняні товари, щоб дати можливість українській промисловості розвиватися (Kantar, лютий 2024).
- І майже половина споживачів (44%) обирають бренди відносно їх позицій щодо підтримки армії, політичної позиції, мови спілкування чи співпраці з країною-агресором (Gradus, березень 2024).
Зрілість у щоденній поведінці знаходить відображення і в корпоративному житті. Як це нове, здобуте під час буремних випробувань, може повпливати на корпоративні культури і трансформації в бізнесі?
Реактивний підхід
Події на фронті чи в тилу, публічні прецеденти в суспільстві нині мають майже миттєвий відгук. І дуже часто – він конкретний, мовою менеджменту – або посилюючий, або корегуючий. На прикладі того ж ReadEat. Днями ветеран завітав до книгарні на візку та не зміг дістатися другого поверху. І одразу миттєва реакція власника та залучення профільних спеціалістів dostupno.ua щодо обладнання простору.
Використання різноманіття
Розуміючи ризики та обмеження воєнного стану, компанії спонукають працювати своїх людей в максимально безпечних та комфортних умовах, без умовностей про обов'язкову потребу фізичного відвідання офісу. Вимога до офлайн-роботи – це радше ознака слабкості бізнесу та рівня рішень у команді.
Безумовно, віддалений чи гібридний формат роботи – це виклик для менеджменту, однак це й можливість залучати різні регіони країни, додаючи різноманітності командам. Зараз у нас в команді люди з Сум, Харкова, Одеси, Житомира, Запоріжжя, Вінниці, і, звісно, Києва. На тлі піднесення національної культури це допомагає стирати кордони між громадянами однієї країни, пізнавати локальні особливості, кухню, жарти – а часом і місцеву лайку з Волині.
Вміння та право назвати помилку помилкою
Це нова та обовʼязкова в нашій команді навичка та практика. Швидкість змін така висока, що вміння вчасно побачити та сповістити оточення про проблему – це справжня цінність. Небайдужість, яка прокинулася в українців до незнайомих людей під час війни, знайшла продовження і в небайдужості у корпоративному секторі до зон відповідальності іншого колеги чи іншого відділу. З’явилося глибше розуміння екосистемності бізнесу, де немає чужих помилок, а є спільне бажання позитивного результату.
Раціоналізація і мобілізація ресурсів
Структури команд завжди гнучкі, щоб якнайкраще відповідати мінливому середовищу. На початку вторгнення ми переорганізували людські ресурси таким чином, щоб прибрати дублюючі функції в юнітах групи, зокрема у фінансовому та юридичному відділах, і навпаки – посилили профільні команди з аналітики та досліджень.
Пройшло пів року, потім рік, і ми регулярно переглядаємо, чи наші команди закривають усі необхідні експертизи, чи немає дисбалансу між завантаженнями відділів, якими компетенціями необхідно їх посилити, а які навпаки – стали зайвими.
Ліквідація освітніх прогалин
Ситуативний лернінг під конкретну ціль на короткий період – новий бажаний талант у списку HR-ів. Напевно, кожного українця війна змусила зробити щось вперше – перегнати машину для ЗСУ, відкрити польовий медпункт, розібратися в амуніції тощо. А головне – війна навчила швидко заповнювати освітні прогалини. Наші люди вчилися цим новим навичкам на ходу, залучаючи більш досвідчених знайомих і вигадуючи нестандартні підходи.
Тенденція «зробити вперше» спіткала й українські компанії, чиї бізнес-моделі суттєво підкоригувала війна. Зараз якщо ти можеш пояснити щось простою мовою так, щоб передати знання, поставити задачу або прокомунікувати якісь процеси, ця навичка – на вагу золота.
Вимогливість до бренду, на який працюють
Це наочна історія розвитку інституту репутації в країні в усіх контекстах корпоративної сфери. Фахівці, обираючи компанію, можуть обрати роботодавця не за абсолютним значенням зарплати, а за доданою вартістю, яку він генерує окрім фінансових умов –
- як виплачувалася зарплата в найбільш кризові місяці
- як сплачуються податки до держбюджету
- як роботодавець ставиться до ментального здоров’я команд, чи є якісь тренінги з психологічної допомоги та самодопомоги
- в якому tone of voice веде комунікацію компанія
- чи вшитий соціальний імпакт як обов’язковий елемент бізнес-стратегій
Список цих вимог стає все більшим у міру того, як викристалізовується національна на громадянська самосвідомість українців.
Важлива частина змін у бізнесі – відкритість. Клієнти, які раніше згідно з власними чи міжнародними політиками та нормами могли стримано ділитися даними чи інформацією, зараз радо знайомлять із раніше закритими даними та дають запит на конструктивну критику. Відкритість стала позицією сили, коли володіння повною картиною всіма членами команди прокладає шлях до більшої синергії.
Коротка післямова
Цей список корпоративних трансформацій відкритий і продовжує поповнюватися, як і щоденні нові випробування, що змінюють українців і їхню поведінку. Неефективні практики в бізнесі зникають подібно до того, як відмирають застарілі моделі в суспільстві.
Читайте також
