Повномасштабне військове вторгнення в Україну щоденно стає причиною не лише людських втрат, а й поступово руйнує економіку країни. Зокрема, Світовий банк прогнозує падіння ВВП України в 2022 році на рівні 45%.
Для збереження благополуччя населення втрати бізнесу на територіях, де ведуться активні бойові дії, вимагають хоча б часткової компенсації за рахунок забезпечення безперебійної роботи решти підприємств. З огляду на це одним із ключових державних пріоритетів є підтримка життєдіяльності бізнесу, який здатен продовжувати роботу в умовах воєнного стану. З цією метою запроваджено процедуру бронювання військовозобов’язаних працівників.
Механізм бронювання дозволяє надати відстрочку від призову (мобілізації) ключовим працівникам, без яких неможливе повноцінне функціонування підприємств. Загальні положення про бронювання встановлені у Законах України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (Закон про мобілізацію), Про військовий обов’язок та військову службу та Про правовий режим воєнного стану. Механізм бронювання передбачений Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» № 194 від 3 березня 2022 року. Також ряд документів, які регламентують порядок та обсяги бронювання, знаходяться під грифом для службового використання та відсутні в публічному доступі.
Під час воєнного стану в приватному секторі економіки бронюванню підлягають військовозобов’язані працівники банків, а також підприємств, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення). Зважаючи на вкрай широке визначення мобілізаційних завдань, вимоги цього критерію може задовольняти діяльність із забезпечення населення медичними препаратами, продуктами харчування та побутовою хімією, а також послуги із перевезення такої продукції. Аналогічний порядок може стосуватися надання критично важливих послуг населенню чи армії (наприклад, надання медичних чи комунальних послуг, забезпечення зв’язку, тощо).
Варто розвіяти сталий стереотип щодо можливості отримання відстрочки від призову в порядку бронювання лише ІТ спеціалістів. Законодавством не визначено переліку індустрій чи видів діяльності, для яких застосовується механізм бронювання працівників. Тобто, кожне підприємство, яке забезпечує задоволення базових потреб населення чи армії, може звернутися із заявою про бронювання працівників будь-якої спеціальності. Виняток встановлено для бронювання працівників, які мають дефіцитну військову спеціальність (наприклад, оператори зенітних чи крилатих ракет). Відстрочка від мобілізації таких осіб не допускається.
Процедура бронювання складається з таких етапів:
1. Роботодавець надає пропозиції зі списком працівників на бронювання за затвердженою формою до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері діяльності заявника (наприклад, Міністерство цифрової трансформації України — для ІТ спеціалістів, Міністерства інфраструктури – для перевізників, тощо) або до відповідної місцевої військової адміністрації («Уповноважений Орган»).
2. Законодавчо не визначено конкретний перелік та форму документів, які необхідно підкріпити до такої пропозиції. Враховуючи усталену практику, варто подати:
ü заяву у довільній формі з обґрунтуванням потреби у бронюванні та поясненням участі кожного конкретного працівника у задоволенні потреб ЗСУ, інших військових формувань або населення; та
ü будь-які інші документи, які можуть слугувати підтвердженням необхідності бронювання. Такими можуть слугувати трудовий договір та посадова інструкція працівника, договір про поставку товарів чи послуг на потреби ЗСУ чи населення, тощо.
Документи можна подавати як у письмовій, так і в електронній формі.
3. Уповноважений Орган узгоджує пропозиції щодо бронювання з Міністерством оборони України, після чого подає їх до Міністерства економіки.
4. Мінекономіки узагальнює подані пропозиції та приймає рішення щодо бронювання, про що протягом одного робочого дня повідомляє Міноборони та Уповноважений Орган.
5. Міноборони протягом 1 (одного) дня надсилає витяг із відповідного наказу Мінекономіки до ТЦК (колишній військкомат) за місцем розташування роботодавця.
6. ТЦК включає заброньованих працівників до переліку осіб, які перебувають на спеціальному військовому обліку.
Бронювання водіїв та працівників залізничного транспорту відбувається за спрощеною процедурою (без погодження із Міноборони).
Строк такого бронювання не перевищує 6 місяців. Після спливу цього строку процедуру, за потреби, необхідно повторити.
Підтвердженням бронювання є витяг з відповідного наказу Мінекономіки. За процедурою, що існувала раніше, ТЦК додатково оформлювали повідомлення про взяття заброньованих працівників на особливий військовий облік та посвідчення про відстрочку заброньованого працівника від призову. За новою ж процедурою заброньований працівник отримує лише витяг з наказу Мінекономіки про бронювання. Згадки про посвідчення про відстрочку від призову в наявному порядку відсутні.
Державна прикордонна служба України у своєму листі визначає, що саме наявність такого посвідчення про відстрочку від призову, а також документів про відрядження є однією із підстав для перетину державного кордону для чоловіків у віці від 18 до 60 років. Проте видача такого посвідчення не передбачена ні Законом про мобілізацію, ні Постановою КМУ "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» № 57 від 27 січня 1995 року (у чинній редакції від 5 квітня 2022 року). Враховуючи, що листи чи публічні повідомлення Держприкордонслужби не є нормативно-правовими актами, а лише можуть містити у собі положення чинних на момент їхньої видачі законодавчих актів, — на наш погляд, така неточність не повинна слугувати перешкодою для перетину заброньованими працівниками державного кордону України.
Таким чином, бронювання працівників забезпечує можливість адаптації економіки до умов воєнного стану, знижує темпи падіння ВВП та дає заброньованим працівникам можливість перетинати державний кордон України.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
