Будівництво столичної Великої окружної дороги (ВОД) викликає безліч дискусій. Реалізацію цього масштабного інфраструктурного проєкту Кабмін затвердив ще в 2007 році. Тоді ж було розроблено проєктну документацію. Але з різних причин дорога так і не була побудована. У 2020 році в рамках ініціативи президента «Велике будівництво» роботу над ВОД вирішили відновити. Передбачається, що довжина дороги складе 150 км. Завершити проєкт планується до 2025 року. Його вартість становить 85 млрд грн.
Нещодавно проєкт пройшов передбачений законом обов'язковий етап громадських слухань, що викликало великий резонанс. Громади, на території яких повинна пройти майбутня дорога, протестують. На самій зустрічі з представниками місцевої влади з'ясувалося, що під знесення піде більше будинків, ніж передбачалося, прямо зараз йде масштабна вирубка лісу, а громадські слухання проводяться з порушенням законодавства. Чому будівництво ВОД стає серйозною проблемою?
Порушення майнових прав жителів
«Ми постійно перебуваємо в діалозі з місцевим населенням, із жителями населених пунктів, через які проходитиме ця обхідна дорога. Хочу сказати, що «Укравтодор» матиме повну підтримку з боку як обласної, так і місцевої влади», — запевняв раніше голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін під час презентації проєкту.
Але у місцевого населення погляд на ситуацію відрізняється. Під час громадських слухань фактично виявилося, що процес узгодження будівництва відбувається з численними порушеннями і становить загрозу майновим правам деяких жителів.
«Ми не мали достовірної інформації про будівництво. Нам говорили, що ще не ясно, де саме проходитиме дорога. Людям спочатку дали одні матеріали, а потім — інші. Тепер виявляється, що під знесення піде не шість будинків, а 36», — розповідає активістка, представниця Макарівської ОТГ Юлія Глущенко.
Проблема також і в тому, що офіційні межі населених пунктів, біля яких повинна проходити дорога, або відсутні, або значно змінилися з 2007 року. Наприклад, за даними Держстату України, в 2007 році населення міста Буча становило близько 30 тисяч чоловік. У 2021 році цей показник зріс до майже 42 тисяч. Відповідно, місто розширилося. Крім того, з 2007 року багато людей законно придбали ділянки землі та побудували будинки. Тепер цією територією повинна пройти дорога, а чиновники посилаються на закон «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна ... для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», який дозволяє проводити примусове відчуження власності.
Юридичні правопорушення
«Одним із пріоритетів президента Володимира Зеленського є розвиток інфраструктури в Україні. Важливим проєктом не лише для Київської області, а й для всієї України є Велика кільцева дорога навколо Києва. Завдяки активній роботі в цьому напрямку ми дійшли до такого важливого етапу як громадські слухання. Ми повинні врахувати думку всіх жителів, які проживають на території, де проходитиме Велика окружна дорога, всіх фізичних і юридичних осіб, фахівців. Саме тому ми сьогодні зібралися, щоб обговорити Детальний план території», — такими словами відкрив громадські слухання глава Бучанської районної державної адміністрації Микола Ляшенко.
Але правомірність проведення слухань практично відразу була поставлена під сумнів юристами та представниками місцевих громад.
Згідно зі статтею 21 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проєкт будівництва дороги зобов'язаний пройти процедуру громадських слухань. Там же зазначено, що представники влади зобов'язані офіційно опублікувати документи безпосередньо Детального плану будівництва. А крім того, надати громадам професійні звіти з прогнозованими правовими, економічними наслідками будівництва, наслідками для навколишнього середовища, зокрема для здоров'я населення. Як з'ясувалося на самій зустрічі влади з представниками громади, фактично ці вимоги закону не були виконані.
«Зараз за фактом відбувається правопорушення. Оскільки громадські слухання починаються з того, що публікується розпорядження Бучанської РДА. Такої публікації, наскільки я знаю, не було. Навіть офіційного сайту немає. Які докази того, що розпорядження було опубліковано? Його немає. Крім того, не витриманий тридцятиденний період для громадського обговорення. Для ознайомлення до слухань повинна бути опублікована описова частина Детального плану, її не було», — заявив на зустрічі представник Макарівської ОТГ, юрист Сергій Дубчак.
І хоча громадськість аргументовано наполягала на тому, щоб закрити неправомірні збори і призначити нову дату громадських слухань, і навіть викликала поліцію для фіксації правопорушення, за фактом цього зроблено не було.
Погіршення екологічної ситуації
За словами архітекторки, яка презентувала проєкт під час слухань, будівництво транспортного шляху такого масштабу вимагає 285 га простору. Та частина дороги, яка запланована на території Бучанського району Київської області, проходитиме зокрема і лісовими господарствами, і дачними кооперативами, де проживають переважно пенсіонери.
Обов'язковою складовою документації з проєкту дороги є стратегічна екологічна оцінка, але надати такий звіт до моменту слухань представники влади не змогли. «Де оцінка впливу на навколишнє середовище? Буде вирубано 40 гектарів лісу. Чим ми дихатимемо?», — обурилася представниця громади під час слухань.
Будівництво дороги в лісовій частині шкодить не лише місцевим жителям, а й екології країни загалом, вважають у громадах. «Станом на 2020 рік лісистість України становить 15,9% території. Для порівняння, в Польщі цей показник становить 29,6%. І ця країна ставить собі за мету до 2030 року збільшити свою лісистість до 30%. Тобто за 10 років — всього на 0,4%. За європейськими рекомендаціями рівень лісистості має становити щонайменше 20%. Тобто, ми навіть рівня рекомендацій Європи не досягаємо. Для цього ми повинні створити понад 2 млн га нових лісів. А ми рубаємо те, що у нас є», — каже активістка, представниця Макарівської ОТГ Юлія Глущенко. За її словами, вирубка відбувається вже зараз і будівельники йдуть по молодому лісу, висадженому лише 5-6 років тому.
Незважаючи на всі зусилля громад, глава Бучанської районної держадміністрації закрив протокол, тому формально громадські слухання вважаються проведеними. А значить, перешкод для продовження будівництва немає. Представники громад планують відстоювати свої інтереси в суді.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
На столичному готелі «Україна» з’явилась арт-інсталяція, присвячена українським піхотинцям
