Всі історії Праведників народів Світу гідні вічної пам'яті в романах та екранізації. Серед них є вражаючі приклади того, як бізнесмени, дипломати та керівники рятували євреїв, користуючись службовим становищем. Ці люди поставили чужі життя, честь і гідність вище за свій власний ризик.
Цього року в місті Дніпро з'явилася вулиця імені Яна Ходоровського. Завдяки ініціативі «Праведники мого міста» Єврейської конфедерації України Бориса Ложкіна в різних містах України вулиці називають на честь людей, які ризикували всім заради порятунку життя євреїв.
Читайте також: Держава — це ми, або Податкова історія світу
Ян Ходоровський — студент зі Львова, поляк, влаштувався на роботу керівником бригади будівельників. Він повинен був найняти бригаду з 26 робітників, і на всі ці позиції він запросив євреїв, записавши їх українцями та поляками. Всю окупацію вони пропрацювали в Дніпропетровську та були врятовані.
Всі, без винятку, дипломати, які рятували євреїв у страшні роки, порушували накази начальства.
Всі, без винятку, дипломати, які рятували євреїв у страшні роки, порушували накази начальства. Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем розповідає історію консула Португалії у Франції Арістідеса де Соза Мендеса. Порушуючи наказ Уряду Португалії, він видав понад 1500 транзитних віз євреям Франції, що дозволило їм виїхати з країни й уникнути смерті в концтаборах. За цей вчинок Арістідеса де Соза Мендеса було звільнено та позбавлено дипломатичного рангу.
Звільнення отримав і японський консул у Литві Сугіхара. Він також, всупереч забороні начальства, видавав візи євреям Прибалтики, рятуючи їхні життя. Всього він видав у Каунасі 3500 віз.
Читайте також: Повернути «ганебний хліб». Чим приклад євреїв може допомогти іншим націям, які постраждали від геноциду
Легендарний дипломат зі Швеції Рауль Валленберг. Він працював у Будапешті та видавав євреям від держави Швеція тисячі охоронних паспортів, які робили їх недоторканними для німців. Через Валленберга євреї також отримували дозвіл на проживання в будинках, що належать Швеції. А ці будівлі були недоторканною для німців територією. Після війни його заарештувало КДБ, і він загинув у радянській тюрмі. У світі є безліч вулиць його імені: у Нью-Йорку, Києві, Мукачево, Берліні та кількох містах Ізраїлю.
Один з найбільш відомих у всьому світі Праведників народів Світу — Оскар Шиндлер — приїхав до окупованого Кракова, щоб зробити бізнес, побудувавши фабрику емальованого посуду. Він наймав на роботу виключно євреїв, чим врятував 1200 життів. Впродовж останніх місяців війни, коли євреїв масово відправляли в табори смерті, Шиндлер за зароблені під час війни гроші викуповував євреїв і вивозив їх у безпечні місця. У Кракові й досі стоїть його фабрика. У ній влаштували музей, в якому збережено кабінет Оскара Шиндлера. У цьому кабінеті можна побачити величезний акваріум — від підлоги до стелі — з каструлями і тазками, які зробили євреї в роки війни.
Читайте також: Чому в Ізраїль вірять всупереч війні, або Про роль корупції в українському суспільстві
Багато сучасних бізнесменів і чиновників вважають, що запорука успіху — не просто піднятися службовими сходами або стати найбагатшою людиною, увійшовши до списку Forbes, але залишити на землі свій добрий та яскравий слід. Вони відкривають благодійні фонди, будують музеї та стадіони, допомагають людям мистецтва. Вони віддають десятки та сотні мільйонів доларів пожертвувань.
Приклад бізнесменів і чиновників, Праведників народів світу, говорить нам, що успіх — це завжди залишатися людиною, навіть у найстрашнішій ситуації.Злі язики жартують: недобре, мовляв, так люди намагаються відкупитися від гріхів молодості, за якої зібрали великі статки. Приклад бізнесменів і чиновників, Праведників народів світу, говорить нам, що успіх — це завжди залишатися людиною, навіть в найстрашнішій ситуації. Як сказав одного разу головний рабин України Яків дов Блайх, «успіх — це наблизитися до Бога». А зробити це і маленькі, і великі люди можуть насамперед через добрі справи та повагу до життя, честі та гідності інших людей.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
