Держава — це ми, або податкова історія світу

журналістка

У листопаді в Києві презентували книгу «Навіщо нам податки? Держава як спільний бізнес». Написана колективом міжнародних авторів, ця книга стане настільним товаришем для всіх людей, які цікавляться не лише податками, а й економікою і всесвітньою економічною історією.

Знання історії завжди є плюсом в будь-якій діяльності. Вона допомагає зрозуміти витоки різноманітних процесів, психологію націй та інші речі, які можуть стати в нагоді і в кар'єрі, і в житті.

Тисячоліттями люди шукають, як без грабежів та насильства перерозподіляти блага в суспільстві.

Хтось великий сказав, що історія людства — це історія воєн. Будь-яка війна ставить за мету владу і матеріальне збагачення. Подивившись на речі більш оптимістично, можна перефразувати цей вислів так: «історія людства — це історія грошей».

Читайте також:

Погляди

Читайте також:

Погляди

Міста в епоху глобальних ризиків: як ResilienceTech змінює урбаністику

А історія податків — це, в свою чергу, історія культури. Тисячоліттями люди шукають, як без грабежів та насильства перерозподіляти блага в суспільстві. Автори книги називають податкову систему індикатором державності — з часів архаїки та античності. Там, де є податки, є і цивілізація.

Фото: Олександр Шпротик

Звичайно, є і абсолютно божевільні приклади, такі, як королева Ізабелла Кастильська та її чоловік Фердинанд, які в якийсь момент обклали своїх підданих податками в розмірі понад 60% від доходу. Ці ж люди вигнали з Іспанії євреїв, чим сильно сприяли економічному процвітанню Голландії, Польщі та інших територій, на які перейшли іспанські євреї.

Королева Ізабелла Кастильська та її чоловік Фердинанд якось обклали підданих податками в розмірі понад 60% від доходу.

Історія з величезними податками повторилася при іншому тирані — Сталіні. На початку 1930-х фіскальні відрахування могли становити більше 80% від доходу.

Високі податки стали причиною банкрутства Афін. Вже в античних містах Греції найбагатші громадяни приховували свій добробут, а влада наймала професійних донощиків, які шукали тих, хто ухиляється від податків. Внаслідок непосильних податків, місцеві багатії почали просто емігрувати в інші міста. В результаті Афіни збанкрутували.

У Стародавньому Римі право збору податків можна було придбати, чим і займалися купці. У результаті такого перерозподілу влади на місцях з'явилися перші олігархи.

Книга «Навіщо нам податки? Держава як спільний бізнес» розповідає безліч цікавих прикладів розвитку податкових систем і супутніх послуг з їх несплати в різні періоди історії. Це Срібна криза Сходу, розвиток міжнародних валют Середньовіччя та інші яскраві кейси.

Автори — вчені та доктори наук з Києва, Львова, Вінниці, Харкова, Могильова та Праги, розповідають про те, як людство шукає оптимальні моделі суспільства, розподілу благ і відповідальності в ньому. Розповідь охоплює як найдавніші часи, так і сучасність. Книга буде цікавою широкому колу читачів.