Що таке фуфломіцин

Борщ, печеня з м'ясом, салат, гарнір (рис або картопля), чай або кава з десертом. Ось стандартний набір бізнес-ланчу, який пропонують київські заклади громадського харчування середньої руки. Відкладаючи вбік одне з таких меню, знайомий гастроентеролог зауважив: «У нас дві проблеми: українці багато їдять і багато хворіють. Часто від непомірної кількості їжі та неефективних ліків». Розмову про культуру споживання та про харчові звички успішної людини відкладемо до наступного разу. Зараз хочу підняти тему, яка стосується не тільки здоров'я, але й, можливо, життя.

Препарат «Панкреатин» є в домашній аптечці кожної другої сім'ї. За призначенням лікаря він необхідний людям, які страждають панкреатитом. Це захворювання підшлункової залози. А сам препарат – діюча речовина тваринного походження, що має замінити відсутні в організмі ферменти – ліпазу, амілазу та протеазу. Тобто йдеться про повноцінні ліки.

У нас ці таблетки часто вживають для того, щоб полегшити засвоєння вуглеводів, жирів і білків. Одна справа, якщо йдеться про наслідки рясної вечері після ділових переговорів, а зовсім інша – коли людина дійсно хвора. Останній фактор і змусив The Page розібратися в небезпечній ситуації, яка виникла з цим препаратом на ринку.

Так, зараз активно рекламують «Панкреатин» (РП UA/0337/01/03) виробництва ПАТ «Вітаміни». Вміст таблеток цього виробника досліджував авторитетний Київський науково-дослідний центр судових експертиз. Експерти з'ясували, що цей препарат містить набагато менше діючої речовини, ніж зазначено в інструкції. Наприклад, із задекларованих 250 мг панкреатину в одній таблетці (дозі) насправді лише близько 24 мг діючої речовини. Тобто менше за 17% заявленого, а решта – просто молочний цукор (лактоза).

Таким чином, підприємство продає препарат, який насправді не є ліками. Це в кращому разі БАД з низькою доведеною ефективністю. Або, як влучно свого часу назвала пігулки такого роду колишня в. о. голови МОЗ Уляна Супрун, фуфломіцин. До речі, сама Супрун неодноразово піднімала питання заборони реклами таких засобів (що, до речі, зробили навіть у Росії). Але влада змінилася, і питання зависло.

Якщо говорити про витрати українців на ліки, то чіткої статистики на цю тему немає. Ні Держстат, ні МОЗ її не ведуть. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожна десята упаковка ліків у країнах з низьким або середнім рівнем доходів – неякісна або підроблена. Експерти з українського МОЗ неофіційно додають: в Україні – кожна третя. Одне з найбільших досліджень проводили фонд «Відродження» та Центр протидії корупції. Обсяг ринку вражає: лише у 2017 році українці витратили на ліки в аптеках майже 54 млрд грн. З них – 14 млрд грн пішло на гомеопатію, фітотерапію та інші ліки без доведеної ефективності. Якщо простіше – 26 гривень зі 100.

До речі, це відповідь на питання, чому виробник недопанкреатину – ПАТ «Вітаміни» – не хоче називати його БАДом. Все просто: повноцінний лікарський засіб – це 7% ПДВ. А БАД – 20%.

Але повернемося до панкреатину. МОЗ і Державний експертний центр поки що вмили руки і не хочуть розбиратися. Офіційний лист від цих структур є в розпорядженні The Page. В умовах, коли держава не робить нічого, щоб захистити гаманці та здоров'я людей, єдиний вихід – зробити це самому. А саме: читати склад ліків, перевіряти рецепти лікарів і довіряти тільки надійним виробникам.

Фотогалерея

Читати на The Page

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора